Цього року український контейнерний ринок отримав два сильні імпульси. По-перше, гамбурзька HHLA заходить у термінал на Закарпатті, який працюватиме як HHLA Eurobridge Batiovo разом із METRANS. По-друге, Medlog (MSC) інвестує в сухопутну інтермодальну інфраструктуру - частки в N’UNIT і терміналі "Мостиська".
Про те, що означає прихід таких гравців, які зміни вони принесуть українському ринку та як розвиватиметься індустрія найближчими роками, Центр транспортних стратегій поговорив із комерційним директором UNI-LAMAN GROUP Олександром Степанюком.
Що це означає для ринку контейнерних перевезень?
Ці угоди - яскравий сигнал про адаптацію українського логістичного ринку до нових викликів. Вони підкреслюють зростання варіативності транспортних рішень через західні кордони, не тільки для контейнерів, а й для всіх видів вантажів. Західний напрямок перетворюється на ключову "точку росту". Залучення глобальних гравців, як HHLA та Medlog (MSC), суттєво підвищує довіру бізнесу до цих маршрутів. Це стимулює попит на альтернативні логістичні рішення, відкриваючи шлях для інновацій і стійких ланцюгів постачань. Наприклад, обсяг відправки контейнерів через західні кордони зріс на 25% у січні-серпні 2025 р., попри загальне скорочення ринку.
Чи прийдуть нові вантажі разом із великими гравцями?
Не варто чекати миттєвого зростання нових вантажів лише через їхню появу. Ринок диктує правила економічної доцільності: якщо маршрут через Україну виявиться вигідним - з оптимальними витратами та ризиками, - то потоки підуть. Політична та економічна стабільність залишаються вирішальними. Великі оператори створюють інфраструктурний фундамент, але справжній трафік залежатиме від загальної привабливості України як логістичного партнера для глобального бізнесу.
Чи означає це загострення конкуренції і як тепер виживати меншим компаніям?
Конкуренція - це паливо для розвитку, а не загроза. Вона змушує всіх шукати ефективніші рішення, оптимізувати процеси та вдосконалювати сервіс. Вхід гігантів піднімає стандарти, стимулюючи менших гравців до гнучкості: фокус на нішах, як спеціалізовані доставки чи персоналізовані послуги, які важко скопіювати. Малі компанії вже адаптуються, наприклад, через партнерства з УЗ для «останніх миль». У підсумку ринок виграє - клієнти отримують вищу якість, а українська логістика стає конкурентнішою на міжнародній арені.
Як зміниться ціна і терміни доставки?
Суттєвих миттєвих коливань у ціні чи термінах очікувати не варто. Нові інвестиції більше вплинуть на стабільність і передбачуваність перевезень, ніж на радикальне здешевлення. Вартість логістики завжди буде залежати від собівартості інфраструктури, геополітики та енергетичних факторів. Але бізнес отримає більшу впевненість у надійності сервісу.
Чи дає це сподівання на відновлення транзиту, якщо великі гравці виступатимуть гарантом безпеки?
На жаль, оптимістичних прогнозів щодо транзиту тут немає. Він прив'язаний до геополітичної стабільності, а не до інвестицій у термінали. Жоден оператор не може гарантувати безпеку - це справа держав. Угоди HHLA та MSC орієнтовані на український експорт/імпорт, а транзитні потоки з Азії до Європи залишаться обмеженими без повного розблокування роботи портів та чітких гарантій. Транзит у 2025 р. становить лише 10-15% від довоєнного рівня.
Чи сприятиме це поверненню суднозаходів океанських контейнеровозів великих контейнерних ліній?
Поки зарано про це мріяти - океанські лінії потребують повного розблокування портів і гарантій безпеки. Сухопутні інвестиції - це вимушена альтернатива, що перерозподіляє потоки на залізницю та авто. Вона слугує "рятівним кругом" для бізнесу, і може свідчати навпаки про неможливість відновлення наразі. Наприклад, великі лінії, як Maersk, вже перенаправили 80% трафіку через Румунію/Болгарію і поки не мають навіть на меті відновлення повноцінного функціонування в Україні. Повернення гігантів, як Maersk, можливе лише з відновленням спокою в морській логістиці.
Де потенційно можливе будівництво нових мультимодальних терміналів?
Найперспективніший напрям - західні кордони, де перетинаються потоки експорту та імпорту, формуючи "логістичні ворота" до Європи. Очікуємо розширення у Львівській та Закарпатській областях: модернізовані перевалки, цифризація та інтеграція з ЄС. У 2025 р. вже запущено пілотні проекти в Mостиська. Це створить екосистему, де вантажі швидко "перестрибують" між транспортами, роблячи Україну частиною європейської мережі.
Якою ви бачите контейнерну логістику в Україні в найближчі роки?
Вона буде як на американських гірках - залежатиме від політичної та безпекової стабільності. Потоки вже переорієнтовуються на захід, а інвестори зміцнюють ці маршрути через модернізацію та партнерства. Зі стабільністю і перемогою Україна може стати хабом між ЄС та Азією, а поки ж бізнесу треба маневрувати в невизначеності: диверсифікувати, бути гнучким і шукати можливості в викликах.
Читайте також MSC дзвонить двічі: що означає прихід глобального логістичного гравця в Україну
