Росія все більше дошкуляє країнам ЄС, порушуючи повітряний простір, шпигуючи у морських портах, порушуючи роботу аеропортів тощо.

Відповідно до звіту Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), число російських диверсійних операцій, спрямованих проти європейської інфраструктури, зросли в чотири рази лише за один рік. Від вандалізму на залізниці до пошкодження підводних кабелів і нападів на маршрути військової логістики - все це не окремі інциденти, а частина узгодженої стратегії.

Найбільш помітним для європейської громадськості було вторгнення двох десятків російських безпілотників до Польщі. Після цього ще були зафіксовані БПЛА у данських Копенгагені і Ольборзі та норвезькому Осло, що призвело до перебоїв у роботі аеропортів. Та й інші інциденти мали місце, зокрема, й запуск дронів з суховантажа для шпигування за військовим флотом НАТО.

З корабля не на бал

Влада Данії підозрює, що дрони, які "відвідали" Копенгаген 22 вересня, запустили з якогось з суден, які проходять повз узбережжя країни. І навіть назвала три судна, які могли служити пусковими платформи, включаючи Astrol 1 під прапором росії, танкер Pushpa або Borocay з так званого тіньового флоту рф та Oslo Carrier 3 з російським екіпажем. А 28 вересня Президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними розвідки, росія дійсно використовує танкери для запуску дронів в Європі.

До того був свіжий інцидент з судном Scanlark у Німеччині, з якого нібито запускали розвідувальний дрон. У вересні у німецькому порту Кіль спецпідрозділи поліції обшукали Scanlark, стверджуючи, що раніше дрон з нього фіксував пересування та дислокацію німецького військового флоту, що базується у Кілі.

Німці не заарештували ані судно, ані екіпаж. Проте, навігаційні системи були вилучені, тож Scanlark змушений був залишаться в Німеччині до встановлення нового та завершення перевірок безпеки.

Втім, до того розслідувачі (Follow the Money, Süddeutsche Zeitung, NDR та інші) вже пов’язували "тіньовий флот" росії з таємними операціями з використанням безпілотників.

Вантажне судно HAV DOLPHIN з російським екіпажем потрапило під підозру, коли його пересування збіглося з польотами безпілотників над німецькими військовими об'єктами. Їх зафіксували поблизу бази підводних човнів ВМС Німеччини.

Вийшовши з Калінінграду на початку травня, HAV DOLPHIN на вісім днів став на якір біля берегів Німеччини, що було "незвично довгою і нерегулярною зупинкою як на комерційне судно".

Контролюючі органи ЄС перевірили, чи є на ньому безпілотники. Втім, "блукання", маніпуляції з АІС і тривалі заходи в порт Калінінграда чи простій біля Кіля, як то кажуть, до справи не пришиєш. А навіть якщо на торгове судно встановити пускові рейки та обладнання, усього цього можна легко позбутися до огляду.

Міністри оборони країн Євросоюзу обговорюють створення "стіни з безпілотників" вздовж східного кордону ЄС. Але визнають, що захист від безпілотників вимагає вирішення складного комплексу технологічних, фінансових і бюрократичних проблем. 

Європі потрібна дешева технологія для закупівлі і прискорення повільних циклів виробництва і закупівель. Будь-який план захисту від безпілотників потребує багаторівневого підходу, включаючи датчики, радіоелектронну боротьбу та недорогі невеликі ракети або ударні безпілотники.

Спеціалісти також кажуть про необхідність використання у аеропортах сучасних засобів глушіння, лазерів і трекерів. Втім, додають, що зменшення ризиків від хакерських атак і безпілотників буде коштувати дорого, і не всі оператори інфраструктури готові витратити на модернізацію мільйони євро вже зараз.

Морська хвороба ЄС

Якщо у 2022 році європейські лідери розраховували, що НАТО буде "керувати хвилями" на Балтійському морі і не тільки, то зараз для всіх очевидно, що у альянсі свої сили дещо переоцінили.

Незважаючи на те, що на півночі Європи для моніторингу і захисту критично важливої інфраструктури діють кораблі і морські патрульні літаки, нещодавно виявилося, що військовий розвідувальний корабель росії "Янтарь" здійснив тримісячний рейс уздовж узбережжя Європи. 

І журналісти Financial Times переконані, що він "прощупував" дно у пошуках енерго- та Інтернет-кабелів, важливих для ЄС. Корабель має обладнання для картографування та підводні апарати з маніпуляторами, які здатні підключатися до кабелів, перехоплювати або навіть закладати вибухівку для майбутніх диверсій.

Безпека підводних кабелів - це взагалі "хворобливе місце" ЄС, зважаючи на попередніі інциденти з кабелями, які були пошкоджені минулого року. Така інфраструктура відноситься до критичної.

Так само, як і морські порти - у НАТО їх визначають, як особливо важливі цілі для ворога, оскільки саме на порти великою мірою "зав’язана" військова логістика. 

У голландському порту Роттердам вже зараз опрацьовують варіанти логістики на випадок прибуття військових вантажів із США, Канади та Великої Британії. На випадок війни порт резервує місця для військових суден. У разі потреби він надати простір для одночасного прийому кількох військових кораблів. Тож, координує свої дії з бельгійським портом Антверпен і планує, як перенаправляти цивільні вантажі в разі надзвичайної ситуації. 

Цікаво, що незважаючи на стратегічну роль, яку комерційні порти відіграють в логістиці оборони НАТО, портових операторів не інтегрували до Морської стратегії альянсу. 

Тож, у Центрі передового досвіду НАТО зі співробітництва в галузі кіберзахисту (CCDCOE) закликають усунути критичні прогалини у цивільно-військовій координації кібербезпеки, переглянути стратегію й чітко визначити механізми співпраці між військовими командуваннями та портами. Особливо зважаючи на зростання кіберзагрози, у тому числі - системам управління судноплавством, які стають дедалі більш взаємопов'язаними.

Найбільші морські порти Німеччини просять виділити з оборонного бюджету 3 млрд євро. У своєму листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса Центральне об’єднання німецьких портових компаній (ZDS) пропонує спрямувати ці кошти на посилення портової інфраструктури. ZDS зазначає, що ці інвестиції матимуть подвійне призначення - служитимуть як цивільним, так і військовим цілям.

Псевдооборонні старання

Тим часом у межах підготовки до можливого військового протистояння з росією Євросоюз планує масштабну модернізацію портів і транспортної інфраструктури. Йдеться про інвестиції до 75 мільярдів євро на модернізацію доріг, залізничних шляхів, цифрової інфраструктури та систем зв’язку. 

Як зазначає The Wall Street Journal, це значно перевищує поточні витрати і стане найбільшим подібним проектом з часів Другої світової війни. "Можливість швидко переміщувати війська та техніку по всій Європі є критично важливою для безпеки", - наголосив Апостолос Ціцікостас, єврокомісар з питань транспорту.

Причому влітку він заявив, що європейські дороги, мости та залізниці непридатні для швидкого переміщення танків, військ і військових вантажів у випадку війни з росією.

За його словами, якщо НАТО доведеться реагувати на вторгнення російських військ через східний кордон ЄС, танки НАТО застрягнуть у тунелях, спричинять обвалення мостів і загрузнуть у прикордонних процедурах.

Відтак, ЄС розробляє стратегію, яка дозволить переміщати війська "в межах кількох годин, максимум кількох днів". 

У той же час, як зазначає Американський інститут підприємництва (Вашингтон), хоча Європа повинна компенсувати попереднє недофінансування оборони, збільшивши видатки, питання, яким чином здійснюватимуться додаткові видатки, є не менш важливим, ніж питання, скільки саме. Це стосується як визначеної базової цілі у 3,5% ВВП країн на основні потреби оборони, так і цілі в 1,5% на інвестиції, пов'язані з обороною і безпекою - такі відсотки були ухвалені на саміті НАТО в червні. 

Як зазначають співробітники Американського інституту підприємництва Нікколо Коміні та Далібор Рохас, не всі країни ЄС поставилися до цього завдання серйозно. Зокрема, вони наводять за приклад ідею будівництва мосту через Мессінську протоку, яку вирішили оживити саме "під соусом" витрат на оборону і пов’язані з нею проекти. 

Плани будівництва двомильного підвісного мосту, який з'єднав би материкову частину Італії з Сицилією, були розроблені ще у 2000-х роках. "Італійські урядовці вхопилися за ідею мосту як за проект подвійного призначення, що є невід'ємною частиною оборони Італії, а отже, частиною 5-відсоткового зобов'язання щодо витрат. Причому Італія історично недофінансовує Альянс, і в 2024 році витрати на оборону становлять менше 1,5 відсотка від ВВП", - говориться у їхній публікації. 

Рішення урядів витрачати кошти "на свої улюблені проекти, деякі з яких дуже слабо пов'язані з обороною", викликають подив у авторів публікації. Вони говорять про необхідність запровадити дисципліну і встановити спільні критерії для оцінки потенційних проектів, які зараховуються до колективних цілей НАТО. Має бути розуміння, чи інвестиційний проект суттєво посилює обороноздатність країни, чи розв'язує він проблему сполучення, яка може мати значення для НАТО уздовж критично важливих для Альянсу коридорів.

"Слід зосередитись на проектах, які убезпечують європейські порти і з'єднують їх з залізничною інфраструктурою, модернізувати критичні залізничні коридори. Більше транскордонних залізничних сполучень означатиме більшу гнучкість для НАТО і менше вузьких місць і вразливостей", - підкреслюють Коміні та Рохас.

Між тим, повідомлялося, що НАТО та Єврокомісія вже ідентифікували 500 критично важливих об’єктів інфраструктури в ЄС, які потребують модернізації в умовах можливої конфронтації з росією. Але, звісно, ніякого повного переліку не публікували. Що й зрозуміло, зважаючи на те, що на нинішньому етапі "гонка логістики" не менш важлива, ніж "гонка озброєнь".

Читайте також Китай заходить з моря: Чому в ЄС стурбовані портовими інвестиціями Піднебесної