За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, протягом 2025 року Україна зберегла високу динаміку руху на шляху до членства в ЄС і продовжила реалізацію курсу європейської інтеграції навіть за умов викликів, спричинених повномасштабною війною.
Одним із визначальних досягнень року урядовець назвав завершення процесу офіційного скринінгу законодавства України на відповідність праву ЄС.
Паралельно Україна працювала над виконанням необхідних передумов для фактичного початку переговорного процесу щодо членства в Європейському Союзі. Цього року було розроблено та передано стороні ЄС переговорні позиції України в межах усіх шести відповідних кластерів.
У звіті урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції зазначається, що загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію впродовж 2014-2025 років збільшився з 81% в 2024 році до 84% в 2025-му.
Водночас, на таблиці, яка відображає загальний прогрес виконання Угоди за 24 сферами, чітко видно, що в галузі транспорту, інфраструктури, поштових та кур’єрських послуг поступ України на шляху адаптації свого законодавства до європейського - один із найменших. Тут ми просунулися на 59% (на 1% за рік). Нижче - тільки сфера фінансового співробітництва та боротьби зі шахрайством (24%).
Із приводу сектору залізничних перевезень у звіті зазначено, що в 2025 році законопроект № 12142 "Про систему та особливості функціонування ринку залізничного транспорту України" було знято з розгляду з метою доопрацювання, згідно рекомендацій Європейської Комісії. На його основі шляхом розподілу регулювання було розроблено два законопроекти: "Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України", який забезпечуватиме технічну інтеграцію залізничного транспорту у відповідності до норм законодавства Європейського Союзу. Як відомо, нині цей законопроект проходить процедуру підготовки до другого читання в Комітеті Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури. Станом на 23 березня підкомітет з питань залізничного транспорту звітував про те, що обговорення поправок і пропозицій, яких надійшло до цього законопроекту майже 2,3 тисячі, триває. У результаті засідання цього підкомітету було "вирішено продовжити розгляд поданих до законопроекту поправок і пропозицій на наступному засіданні".
Другий законопроект "Про ринок залізничного транспорту", який впроваджуватиме норми законодавства Європейського Союзу щодо створення єдиного залізничного простору Європейського Союзу та надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом (PSO) в парламент навіть ще не подавався.
Водночас, у тій частині звіту, яка стосується залізниці, звертається увага й на те, що в 2025 році тривала робота з формування та забезпечення функціонування філій "Локомотивна компанія", "УЗ Вагон-сервіс", а також впровадження пов’язаних з цим організаційних та структурних змін, після проведення реформи вагонного господарства та створення філії "УЗ Вагон-сервіс".
У сфері автомобільного транспорту відзначено продовження дії Угоди про лібералізацію вантажних перевезень строком ще на 15 місяців, що фактично продовжило дію "транспортного безвізу" щонайменше до березня 2027 року. "Відповідно, українські та європейські логістичні компанії звільняються від необхідності отримання дозволів на двосторонні та транзитні перевезення", - зазначається у звіті.
Зауважується, що в 2025 році було прийнято зміни до закону про автомобільний транспорт, які вдосконалюють регулювання ринку послуг з перевезення пасажирів і вантажів. Вони спрямовані на імплементацію Регламенту ЄС 1071/2009. Вказується також і на те, що до кінця 2026 року Україна має імплементувати ключові положення щодо ділової репутації компаній, використання смарт-тахографів, навчання менеджерів-управителів транспортних компаній. Зокрема, з 1 липня 2026 року наявність смарт-тахографів стане обов’язковою умовою для реєстрації нових вантажних автомобілів. Як зауважував наприкінці 2025 року в інтерв’ю ЦТС заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач, Європа погодилася надати нам смарт-ключі до цих тахографів. "Це теж унікальний кейс, - сказав він. - Ми півроку працювали над створенням законодавчої рамки, в нас уже є повністю все законодавство для того, щоб наші перевізники використовували смарт-тахографи і ми вже отримали всі ключі. Це був великий процес. Але наприкінці жовтня ми видали першу картку до смарт-тахографа в Україні. Зараз вже близько 20 центрів видають такі картки". Країн, які мають такі можливості поза межами ЄС, не так і багато, наголосив урядовець.
У звіті вказується також на те, що задля гармонізації законодавства з правом Європейського Союзу в частині впровадження положень Регламенту (ЄС) № 996/2010, Директиви 2004/49/ЄС та інших актів права ЄС у сфері розслідування транспортних подій, у Верховній Раді України зареєстровано проект закону № 13674 "Про Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті". У ньому визначаються правові засади організації діяльності Національного бюро з розслідувань аварійних подій на транспорті, як постійно діючого незалежного органу, обов’язки щодо розслідування, кваліфікаційні вимоги до директора Нацбюро, основні положення щодо контролю за діяльністю цього органу та його підзвітності, вимоги щодо використання матеріалів розслідування, захисту конфіденційної інформації, надання інформації щодо аварійної події.
Задля імплементації Директиви 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року та Директиви (ЄС) 225/2205 від 22 жовтня 2025 року про посвідчення водія, яка скасовує Директиву 2006/126/ЄС, розроблено й проект змін до закону про дорожній рух щодо імплементації законодавства (на заміну законопроекту № 8082). Він передбачає подальше узгодження законодавства в частині приведення категорій транспортних засобів у відповідність до положень окремих статей європейських директив, які визначають категорії, технічні характеристики та мінімальний вік допуску до керування відповідними транспортними засобами, дотримання принципу поетапного доступу до керування транспортними засобами відповідних категорій та визначення основних умов для допуску осіб до керування транспортними засобами з урахуванням положень статей щодо обміну, заміни, анулювання, позбавлення та визнання посвідчень водія.
Найкоротшою є частина, яка стосується авіаційного транспорту. Тут зазначається, що 23 грудня 2025 року було видано Указ Президента про делегацію України для участі у роботі Спільного комітету, створеного відповідно до Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами членами, з іншої сторони, про спільний авіаційний простір. Так, було затверджено склад делегації для представлення інтересів України у Спільному комітеті, який відповідає за впровадження "відкритого неба" з ЄС та адаптацію українських авіаційних стандартів до європейських.
Європейський погляд
Європейська комісія, зі свого боку, пильно стежить за тим, як наша країна просувається на шляху адаптації до законодавства ЄС. Після того як у 2022 році, на тлі російської агресії, Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі, Єврокомісія в листопаді 2023 року подала свій перший щорічний звіт для Європейської Ради, в яких були чітко визначені кроки, які нам належить зробити.
Швидкість реформ у транспортній сфері на той час оцінювалася як дуже повільна з обмеженим прогресом. І це також була одна з найнижчих оцінок у порівнянні з іншими сферами інституційних змін.
Ще в 2023-му Єврокомісія рекомендувала Україні для успішного руху до ЄС вже упродовж 2024 року впровадити принципи Євросоюзу щодо залізничного та автомобільного транспорту, зокрема створивши регулюючий орган в сфері залізничного транспорту. Також до рекомендацій увійшли посилення адміністративної спроможності щодо безпеки дорожнього руху та створення інспекційних та розслідувальних органів, які займалися би транспортними подіями на залізничному та внутрішньому водному транспорті.
В звіті вказувалося на необхідність створення регулятора в галузі залізничного транспорту і зазначалося, що на той час "Укрзалізниця" залишалася єдиним інтегрованим залізничним підприємством, яке управляло інфраструктурою і надавало послуги перевізника, без фінансового та організаційного поділу між управлінням інфраструктурою та її експлуатацією. Через це, тарифи та умови доступу до інфраструктури ніяк не регулювалися.
Через рік, в листопаді 2024 року, в аналогічному звіті Єврокомісії здобутки нашої держави в транспортній сфері на шляху до Євроінтеграції оцінювалися як скромні, зокрема в частині залізничного транспорту. "Станом на 2023 рік прогрес реформи залізничного транспорту залишається в глухому куті через незавершене законодавство, незважаючи на часткову відповідність технічним стандартам ЄС", - йшлося в документі. Так само тоді оцінили наші досягнення і в сфері автомобільних перевезень, зазначивши, що значні регуляторні реформи та законодавчі акти "ще попереду".
Натомість восени 2025 року експерти Європейської комісії, оцінюючи прогрес нашої держави на шляху до євроінтеграції в транспортній сфері, вже змогли відзначити наш прогрес стосовно відповідності до вимог ЄС щодо смарт-тахографів, угоду про автомобільні перевезення щодо тимчасової лібералізації двосторонніх та транзитних автомобільних перевезень між ЄС та Україною, ратифікацію Протоколу Interbus про міжнародні регулярні та спеціальні регулярні перевезення пасажирів автобусами.
Прогрес у сфері морського та авіаційного транспорту у протягом цих років звітах з огляду на об’єктивні обставини відзначався як мінімальний.
Читайте також Програма дій уряду до 2026 року: чого очікувати в транспортній та інфраструктурній сфері
