Завдяки своєму географічному розташуванню, Україну завжди розглядали як міст між Європою та Азією. Однак із початком війни багато традиційних маршрутів перестали існувати, стали економічно не вигідними. Змінилися торговельні потоки, пріоритети інвесторів та загалом структура міжнародних перевезень. 

Чи має Україна шанс не лише повернути собі статус логістичного хабу, а зайняти нову нішу у світовій логістиці, у тому числі – і як логістичний хаб для вантажних авіаперевезень? 

Про це під час Business & Legal Infrastructure Forum, інформаційним партнером якого виступив Центр Транспортних Стратегій, розповіла керівник юридичного підрозділу компанії Supernova Airlines Вероніка Комаха.

Вантажна авіакомпанія Supernova Airlines належить до групи Nova. Про створення власного авіаційного підрозділу “Нова пошта” заявила восени 2021 року. Планувалося поступове створення власного флоту, який здійснюватиме рейси з міжнародних аеропортів Борисполя та Львова, доставляючи міжнародні вантажі.

Ідея оперувати власними вантажними літаками у компанії з'явилася значно раніше. Ще в 2017 році співзасновник “Нової Пошти” Володимир Поперешнюк заявив, що компанія має намір створити свій власний авіапарк, “щоб компанія стала користуватися своєю авіацією і возила безпосередньо посилки з Америки і мала свої літаки в Китаї”.

Повномасштабне вторгнення росії до України вплинуло на амбітні плани компанії. Але, тим не менш, Supernova Airlines працює на міжнародному ринку. Її вантажний Boeing 737-800 здійснює рейси шість разів на тиждень між Бельгією, Чехією та Ізраїлем. Як зазначив Поперешнюк, це “невеличкі маршрути, щоб просто завантажити авіакомпанію”.

У компанії неодноразово заявляли, що Supernova одразу розпочне польоти з України, щойно відкриють небо. Тож, які перспективи бачить бізнес для вантажних авіаперевезень на майбутнє та яка роль може бути в України?

Комаха говорить про необхідність стратегічного переосмислення ролі авіаційної логістики в цілому. 

“Коли ми говоримо про майбутнє української авіації, ми говоримо і про майбутнє економіки. Логістика – це не лише транспорт. Це здатність країни інтегруватися у світові ланцюжки постачання, спроможність залучити інвестиції, створити нові робочі місця та створити нову економічну цінність країни”, – зазначила вона під час заходу, присвяченого питанням транспорту та логістики, які сьогодні мають критичне значення для функціонування української економіки.

“Незважаючи на те, що авіаційним транспортом перевозиться лише до одного відсотка світового обсягу вантажних перевезень, його частка у вартості світових перевезень досягає третини”, – говорить представниця Supernova Airlines.

“Це легко пояснити: як правило, вантажні авіаперевезення – це перевезення певних категорій товарів з високою доданою вартістю. Це товари, які дуже залежать від термінів доставки. Це фармацевтика, електроніка, продукція оборонної промисловості, продукція, яка швидко псується, електронна комерція”, – каже Комаха.

Зазначимо, що згідно з аналізом ринку Xeneta, світові спотові тарифи на авіаперевезення у травні 2026 року були на 41% вищими, ніж роком раніше – пропозиція залишається обмеженою, а геополітичні потрясіння продовжують формувати динаміку ціноутворення.

“У світі формується нова модель, де швидкість важливіша за вартість перевезення. Саме тому такі великі логістичні хаби, як Дубай чи Лейпциг або Стамбул нарощують потужності. Вони розвивають логістику, враховуючи моменти економічної нестабільності у той чи інший період. І Україна потенційно може стати частиною цієї системи”, – зазначила Комаха.

За її словами, важливо зрозуміти, які конкурентні переваги має Україна. До 2022 року країна мала розвинену галузь авіаперевезень, у тому числі і вантажних. При чому країну знали, як країну, яка здатна забезпечувати авіаційні вантажні перевезення, у тому числі і унікальні.

“Але важливо розуміти: наша Інфраструктура може бути пошкоджена, але досвід, кадри, досвід  нікуди не поділися, географічне розташування не змінилося. Це наша запорука успіху на майбутнє. Питання у тому, якою може бути модель вантажної авіації після закінчення війни”, – говорить представниця компанії.

Вона зазначила, що глобальні ланцюги постачання нестабільні. Останні роки на них позначилися такі фактори, як геополітичне протистояння країн, санкційні обмеження тощо. І це змушує компанії шукати альтернативи перевезенням.

“Україна має свої переваги. У першу чергу – географічне розташування, на перетині шляхів між країнами Європейського союзу та Азією, Кавказом, Близьким сходом, у перспективі – південно-східна Азія. Процес вступу до ЄС означає поступову гармонізацію митних процедур, технічних регламентів та імплементацію європейських норм до українського законодавства. Для міжнародних операторів це значно знижує регуляторні ризики. Ми автоматично стаємо більш привабливими”, – говорить юристка.

“Крім того, є внутрішній ринок. Післявоєнна відбудова України стане одним із найбільших інфраструктурних проєктів у світі. В Україну надходитимуть величезні обсяги обладнання, комплектуючих, спеціальних вантажів. І багато таких вантажів потребуватимуть вантажної авіації”, – зазначила вона. 

Тож, для цього потрібні великі розвинені аеропорти. Проте, не “аеропорт заради аеропорту”. За словами Комахи, сучасний хаб — це вже не просто аеропорт зі злітною смугою та складами, а повноцінна “логістична екосистема”, яка об’єднує мультимодальні транспортні рішення, розвинену митну інфраструктуру,  сервіси для електронної комерції, цифрові платформи управління вантажопотоками. Саме такі моделі сьогодні реалізовані у таких гігантів, як Стамбул, Дубай та Сінгапур. 

Вероніка Комаха наголошує, що Україна має всі передумови для створення подібних логістичних кластерів на базі ключових аеропортів і має подбати про відповідний розвиток. 

Також вона зазначила, що електронна комерція має значний вплив на розвиток логістики. Клієнти хочуть отримувати замовлення протягом декількох днів чи навіть годин. Тому сьогодні такі компанії як DHL, Fedex та “Нова пошта” інвестують у розвиток вантажної авіації. І після закінчення війни Україна має всі шанси стати одним із центрів обробки для електронної комерції. Тобто, в нас оброблятимуться потоки, які будуть йти між Європою та Азією.

Це вимагатиме сучасної інфраструктури, митниці, цифровізації. Важлива умова – прозорі правила гри. Тож, надалі зусилля мають спрямовуватися на гармонізацію українського авіаційного законодавства з нормами ЄС, при чому Україна вже стрімко рухається у цьому напрямку. Потрібні чітку механізми взаємодії державного і приватного сектору. Мають бути стимули для розвитку логістичних маршрутів. Крім того, страхові механізми для залучення міжнародного капіталу.

“Без цих умов навіть найкраще географічне розташування не забезпечить нам конкурентоспроможності. А нашими конкурентами є Польща, Румунія, Угорщина та інші країни, які інвестують у розвиток логістичної інфраструктури. Тож, потрібно створити нову конкурентноздатну модель”, – наголосила Комаха.

Зазначимо. що за даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), у 2025 році річний попит  на вантажні авіаперевезення, виміряний у вантажних тонно-кілометрах, збільшився на 3,4% порівняно з 2024 роком (4,2% для міжнародних операцій). Річна потужність зросла на 3,7% порівняно з 2024 роком (5,1% для міжнародних операцій).  За прогнозами асоціації, у 2026 році буде дещо скромніше – 2,4%. Тим не менш, міжнародний ринок вантажних авіаперевезень зростатиме і надалі.

Читайте також: Майбутнє неба України та світу. "Інфраструктурна розмова" з гендиректорами авіакомпаній та експертами галузі