Завершила роботу Конференція з відновлення України URC2026, яка цього року відбувалася в Гданську. За інформацією прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка після довгих обговорень очолила нашу делегацію, упродовж двох днів роботи на польських теренах Україні вдалося підписати 160 угод на суму понад 10 млрд євро.

Серед ключових результатів, глава уряду назвала, насамперед, 3,2 млрд євро, які Україна отримає в рамках першого траншу нового фінансового інструменту ЄС. Угода зі Світовим банком, передбачає виділення ще 3,4 млрд доларів. 140 млн євро, які підуть на житлові програми. Прем’єр-міністр також повідомила про запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України, створення Ukraine Transport Support Fund та про угоду з ЄІБ щодо відновлення і захисту доріг прифронтових регіонів. У перспективі, за її словами, й нові партнерства у сферах оборонної промисловості та енергетики.

Традиційно в рамках роботи Конференції з відновлення України та на її полях сторони зосереджуються на ключових пріоритетах відновлення, реалізації планів стійкості громад та залученні фінансування для інфраструктурних проектів. На старті URC2026 Україна заявила про намір презентувати портфель проектів, до якого входило зокрема більш, як 530 проектів громад і регіонів, а також нові проекти публічно-приватного партнерства у сферах житла, відновлення інфраструктури та розвитку логістики. У міністерстві розвитку громад та територій повідомляли також про те, що цього року вперше в межах Конференції з відновлення буде проведено Інфраструктурну платформу.

Результати попереднього відбору в межах концесії Першого та Контейнерного терміналів порту Чорноморськ

Ще напередодні URC2026, Мінрозвитку в співпраці з Європейським банком реконструкції та розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією презентувало міжнародним інвесторам у Гданську проект концесії поромного терміналу в морському порту Чорноморськ.

До заходу долучились представники міжнародних та українських компаній, зокрема портових операторів, бізнес-асоціацій та міжнародних фінансових організацій.

Ключові параметри проекту, які представили в рамках цієї презентації залишилися незмінними: концесія терміналу строком на 35 років; щонайменше 40 млн доларів США інвестицій протягом всього строку дії концесії, підтримка пропускної спроможності на рівні близько 2 млн тонн вантажів щороку з потенціалом подальшого зростання, щорічні концесійні платежі до державного бюджету, збереження існуючих та створення нових робочих місць.

"Відновлення України неможливе без залучення приватного капіталу, - зауважив із цього приводу віцепрем’єр-міністр з відновлення України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. - Масштаб руйнувань, яких завдала росія українській інфраструктурі, вимагає нових підходів до фінансування та розвитку. Саме тому ми формуємо системний портфель проектів публічно-приватного партнерства та створюємо зрозумілі й прозорі умови для інвесторів. Концесія поромного терміналу в Чорноморську - це ще один сигнал міжнародному бізнесу, що Україна готова до партнерства та спільної реалізації стратегічних інфраструктурних проектів".

Під час презентації поромного терміналу наголошувалося на тому, що цей етап є продовженням роботи з реалізації концесійних проектів у порту Чорноморськ. Мовляв, раніше Мінрозвитку ініціювало концесію Першого (універсального) терміналу порту і ця пропозиція вже викликала значний інтерес з боку міжнародних операторів. Цей проект, за інформацією профільного міністерства, нині знаходиться на етапі конкуретного діалогу. Учасники подають свої пропозиції щодо ключових параметрів проекту - умов початку концесії, інвестиційних зобов’язань, підходів до управління основними ризиками. За результатами цього етапу буде сформовано фінальну редакцію концесійного договору та інструкцій для подання юридично зобов’язуючих пропозицій.

В рамках URC2026 Олексій Кулеба оголосив результати попереднього відбору претендентів у межах проекту концесії Першого та Контейнерного терміналів у морському порту Чорноморськ. За результатами завершеного на початку квітня етапу прекваліфікації до подальшої участі в конкурентному діалозі допущено чотири претенденти, повідомив він: APM Terminals B.V., консорціум Mariner та TAS, Yilport Holding Anonim Şirketi та консорціум Abu Dhabi Ports Company PJSC та SKF Holdings UK LTD.

За словами віцепрем'єр-міністра, Україна вже створила необхідні законодавчі умови для реалізації проектів публічно-приватного партнерства (ППП), опрацювала механізми розподілу ризиків та сформувала зрозумілі правила співпраці для міжнародних інвесторів. Це дозволяє бізнесу оцінювати українські інфраструктурні проекти не лише через призму ризиків, а й як довгострокові можливості для інвестування.

Нагадаємо, що концесія Першого та Контейнерного терміналів у порту Чорноморськ – це перший проект публічно-приватного партнерства у портовій сфері, який реалізується після початку повномасштабної війни. Це потенційно найбільша інвестиція в історії українських портів, яка має залучити сотні мільйонів доларів інвестицій і забезпечити понад 1,1 млрд доларів надходжень у державний та місцеві бюджети (протягом всіх років угоди).

Не Чорноморськом єдиним

Утім, концесія поромного терміналу була лише частиною портфеля ППП, який Мінрозвитку представило в рамках URC2026. Загалом до нього увійшли понад 30 проектів, які стосуються транспортної, портової, залізничної, дорожньої та комунальної інфраструктури загальною вартістю майже 5 млрд доларів. Із них 15 - пріоритетні для запуску в 2026 році.

До переліку пріоритетних, за словами Олексія Кулеби, увійшли такі проекти:

-        Концесія Поромного терміналу морського порту Чорноморськ,

-        Концесія Другого терміналу морського порту Чорноморськ,

-        Північний обхід міста Львова,

-        Прикордонний дорожній коридор М-09 / М-10 / М-11,

-        Модернізація транспортного коридору Ягодин – Ковель – Луцьк (автомобільні дороги М-07 / М-19),

-        Реконструкція транспортного коридору М-15 Одеса - Рені,

-        Будівництво 10 сервісних зон на автомобільних дорогах міжнародного значення,

-        Концесія інтермодального хабу "Скнилів" АТ "Укрзалізниця",

-        Концеcія комплексу Центрального залізничного вокзалу Києва,

-        Концесія комплексу залізничного вокзалу Львова,

-        Концесія комплексу залізничного вокзалу Одеси,

-        Реконструкція та технічна модернізація Кайдацької насосно-фільтрувальної станції (м. Дніпро),

-        Будівництво нової лінії очисних споруд стічних вод у місті Ужгород,

-        Реконструкція систем водопостачання та водовідведення міста Хуст (Закарпатська область).

Ремонт доріг, мостів та розбудова прикордонної інфраструктури

У Міністерстві розвитку громад та інфраструктури за результатами URC 2026 відзвітували про важливі домовленості. Зокрема, повідомили про підписання угоди з ЄІБ, що відкривають понад 470 мільйонів євро на відновлення критичної інфраструктури та підтримку бізнесу.

Ремонт доріг, мостів та розбудова прикордонної інфраструктури для зміцнення зв’язків з ЄС увійшла до переліку ключових напрямків фінансування в рамках цієї угоди. На цю сферу перебачено 96 млн євро. Трохи більше, в рамках цієї годи, піде тільки на пілотну програму сучасного соціального житла у п’яти містах України для ВПО та молодих фахівців - 100 млн євро.

У Міністерстві фінансів повідомили про те, що Україна та Світовий банк у Гданську підписали угоди на 3,39 млрд доларів США для підтримки державного бюджету та продовження ключових реформ.

У цьому пакеті фінансування передбачено, що 1,4 млрд доларів США буде витрачено на політику розвитку. Йдеться про позику в якій 500 млн доларів США нам нададуть під гарантію Великої Британії, 540 млн доларів США - під гарантію Японії.

Усього ж уже до кінця червня 2026 року Україна має отримати 3,35 млрд доларів США до загального фонду держбюджету, кажуть у Мінфіні. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків бюджету. Ще 40 млн доларів США буде використано для капіталізації відсотків.

Серед цікавого - перспективи локалізації виробництва вертольотів в Україні з американською компанією Bell Helicopters. У Мінекономіки цей напрямок назвали таким, що "має потенціал для розвитку промисловості, технологій та створення нових робочих місць".

Особливих очікувань і не було

Перша заступниця міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум, підбиваючи підсумки Конференції з відновлення України розпочала з такого: "Добре, що не відмінили Гданськ".  

Вона відзначила підписання угоди з ЄІБ, до якої "йшли упродовж року", і в рамках якої будуть надані "гроші на воду та відновлення логістики". А також розповіла, що передбачає Меморандум про взаєморозуміння щодо Ініціативи з безпеки та сполучності, підписаний між урядом України, Єврокомісією та ЄІБ. За словами Альони Шкрум, він закладає фундамент для фінансування 4 секторів країни: інфраструктури, транспорту, енергетики та цифрової інфраструктури. А також відкриває шлях до 120 млн євро на прикордонну інфраструктуру та грошей на відновлення транспорту й сполучення.

Від заступниці міністра також стало відомо, що в рамках URC2026 отримано перші внески країн у Фонд підтримки транспорту - на відновлення транспорту.

Екс-заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, перебуваючи ще в Гданську, дав ЦТС бліц-коментар із приводу того, як оцінює цьогорічну Конференцію з відновлення.

За його словами, особливих очікувань від цього заходу й не було. "Ще місяць тому, на pre-URC в Жешуві, було зрозуміло, що українська тема стає токсичною для польських політиків, - зауважив він. - Ті плани, які були оголошені в Римі про підписання кредитних і грантових угод на відбудову великих проектів, були не реалізовані. По-суті, робота над угодою, за принципом кредитної угоди 2016 року (тоді йшлося про 100 млн євро на розбудову пунктів пропуску), за якими польські компанії мали би брати участь у тендерах і будувати в нас щось, зупинилася в травні на рівні міністерств. Із польського боку ніхто не хотів брати цей кредит".

Історія з Навроцьким і "Білим орлом", за словами Довганя, розвинулася вже пізніше, після того, як певна прохолода відчулася під час підготовки до URC2026. "Політики відчувають настрої своїх виборців, навіть якщо не є ультраправими, - каже екс заступник міністра. - У кулуарах нам казали: як ми пояснимо польському виборцю, що даємо Україні гроші в кредит? Насправді від цього втрачають лише польські компанії, які розраховували на привілейоване фінансування".

"Дружні відносини є, гарні зустрічі, вечері, братерство… але конкретики немає, - так Віктор Довгань підсумовує URC2026. - На мою думку, Рим був більш конкретним. Були більші сподівання. Польща в Римі оголосила про 40 механізмів сприяння експорту в Україну в рамках проекту Team Poland for Ukraine. Йшлося і про гранти, і про кредити - нехай і дрібні, від 200 тис. євро, але це демонструвало драйв. А на виході - нічого немає… Але що робити? Це рішення їхніх політиків. Ми залишаємося друзями, збираємося в Київ і сподіваємося всіх побачити наступного року в Таллінні".

У менш політичному і більш практичному руслі

У п’ятницю по обіді в Агентстві відновлення більш детально розповіли про три угоди щодо своїх проектів, які було укладено на URC 2026.

Зокрема, тут пояснили, що фінансова угода (Транш B) на 96 млн євро передбачена в межах проекту Покращення мереж автомобільних доріг в рамках ініціативи ЄС "Шляхи солідарності".

Повідомили також про грантову угоду на 50,05 млн євро в межах проекту "Транспортний зв'язок в Україні - Фаза І", "Транспортний зв'язок в Україні - Фаза ІІ та ІІІ".

"Угоди забезпечать фінансування проектів, що реалізовуватимуться Агентством відновлення, - наголошується у офіційному повідомленні. - Йдеться, зокрема, про будівництво транспортних розв'язок у Київській області та проведення капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у Львівській, Рівненській та Київській областях".

Тут підтвердили інформацію про те, що згідно з Меморандум про взаєморозуміння щодо Ініціативи з безпеки та сполучення між Урядом України, Європейською Комісією та ЄІБ, йдеться про підписання нової угоди по розбудові пунктів пропуску та під'їзних шляхів. Її буде реалізовувати Агентство відновлення у 2027-2029 роках. Загальна рамка угоди складе, як і повідомляла Альона Шкрум, 120 млн євро. Але за даними Агентства розвитку вже погоджено надання першого траншу у розмірі 60 млн євро.

Перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко зауважила, що після політичних виступів у офіційній частині конференція в Гданську перейшла в менш політичне і більш практичне русло. "Переговори між бізнесами та приватними інвесторами - на них вся надія", - прокоментувала вона.

Читайте також Сусідський інтерес: чому поляки зацікавилися будівництвом доріг в Україні