Президент США Дональд Трамп запровадив санкції проти двох російських нафтових гігантів, "Роснафти" та "Лукойлу", а також їхніх дочірніх компаній.
У той же час, вторинні санкції передбачають покарання для покупців російської нафти. Під основний удар потрапляють Китай та Індія, найбільші покупці російських енергоресурсів.
Нафтопереробні заводи, судноплавні компанії та фінансові установи, які сприяють веденню бізнесу з російськими компаніями, можуть зіткнутися з цими санкціями, якщо не припинять транзакції, кінцевий термін – 21 листопада.
Санкції означають, що компанії, які купують російську нафту, ризикують втратити доступ до фінансової системи, можливість кредитуватися у американських банках тощо.
За даними Oxford Economics, на "Роснафту" та "Лукойл" разом припадає майже половина морського експорту російської сирої нафти.
Торговельне відділення "Роснафти" самостійно обробляє близько двох мільйонів барелів на добу експорту сирої нафти, а "Лукойл" додає ще 0,8-1 мільйон барелів.
Центр аналізу європейської політики (CEPA) нагадує, що за президента Джо Байдена США внесли до чорного списку "Сургутнафтогаз" і "Газпром нафта", третю та четверту за величиною нафтові компанії росії.
"Нові заходи означають, що понад 75% російського експорту нафти підпадає під санкції США", – підрахували дослідники.
"США були ефективнішими за 24 години, ніж ЄС за останні шість місяців. Протягом тривалого часу люди закликали Трампа застосувати санкційний молот. Це може бути дуже значущим", – заявив Том Кітінґ, засновник Центру фінансів та безпеки (CFS).
Оркестр грає туш
На перший погляд, санкції вже діють. Інформагентства повідомляють, зокрема, про мільйони барелів сирої нафти, яку індійська компанія Reliance Industries Ltd. придбала на Близькому Сході й у США замість рф.
За даними джерел у галузі, деякі нафтові компанії почали скасовувати замовлення, щоб встигнути до крайнього терміну 21 листопада після санкцій проти "Роснафти" та "Лукойлу".
"Досі дві найгустонаселеніші країни світу, Індія та Китай, здебільшого ігнорували заклики американського лідера припинити купувати російську нафту – і його погрози щодо того, що може статися, якщо вони цього не зроблять", – пише CNN.
ЗМІ також повідомили, що грецькі судновласники, які перевозять третину російської нафти, що йде на експорт із західних портів, почали відмовлятися від роботи з російськими нафтовиками через санкції адміністрації Трампа.
Будь-яка зміна курсу танкерів з російською нафтою сприймається зараз як свідчення "потенційних змін в торгівлі нафтою". Як у випадку з танкером Furia, що прямував до Індії, а тоді розвернувся та став "м’ятися" в Балтійському морі.
Проте, варто пригадати цьогорічну весну, коли Трамп пригрозив введенням вторинних санкцій проти країн, що купують російську нафту, якщо Путін не погодиться на перемир'я в Україні.
Тоді ті ж найбільші світові інформагентства так само писали про те, що індійські нафтопереробні компанії "шукають альтернативних постачальників нафти в регіонах Близького Сходу, Північного моря та Середземномор'я". Зокрема, йшлося про державні компанії Bharat Petroleum Corp. і Hindustan Petroleum Corp.
Центр аналізу європейської політики пропонує озирнутися у ще більш віддалене минуле – у 2022 рік, коли вторгнення росії в Україну підняло ціни на третину.
"Московська фондова біржа здригнулася, рубль дещо ослаб, але панічного продажу чи відтоку капіталу не було – реакцій, яких можна було б очікувати, коли виробник нафти стикається з експортними обмеженнями", – зазначає CEPA.
Нині ціни на нафту марки Brent спочатку зросли майже на 9% того тижня, коли були запроваджені санкції, а потім стабілізувалися.
Аналітики застерігають, що ознаки дотримання санкцій – просто вичікування і підсканкційні компанії та покупці вже явно шукають способи ці санкції обійти.
Керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко написав у Facebook, що саме місяць, відведений на "згортання торгівлі" з підсканкційними російськими гігантами "буде використаний для відбудови імпортерами нових ланцюжків поставок нафти через спеціально створених посередників".
Так, після попередніх санкцій США проти "Газпром" та "Сургутнафтогаз" індійські нафтопереробники просто пристосувалися, купуючи нафту через складну мережу "третіх сторін або посередників".
Зазначимо, що санкції стосуються і низки дочірніх підприємств "Роснафти" та "Лукойлу". Усі компанії, у яких ці корпорації прямо чи опосередковано володіють понад 50% капіталу, автоматично підпадають під блокування активів, навіть якщо не внесені до списку санкцій окремо.
"Лукойл" швиденько оголосив про намір продати свої міжнародні активи. І невдовзі з’явилося повідомлення, що компанія погодилася на пропозицію швейцарської компанії Gunvor Group щодо свого міжнародного портфеля активів “на тлі зростаючих глобальних санкцій".
Російський гігант нібито прийняв пропозицію щодо Lukoil International, 100% дочірньої компанії, якій належать його міжнародні активи.
ЗМІ нагадують, що співзасновник Gunvor Group Геннадій Тимченко – російський олігарх з близького оточення Путіна. Хоча більший пакет Gunvor належить Торбйорну Торнквісту.
Затягуючи фінансові гайки
Вашингтон застерігає міжнародні банки не сприяти платежам, пов'язаним з російською нафтою, що збільшує ризики, але не обмежує безпосередньо фізичну торгівлю.
"Санкції поки що послабили російські цінові можливості та перенаправили торговельні потоки до Азії, а не скоротили пропозицію. Заходи США продовжують цю тенденцію, затягуючи лише фінансові гайки", – пише Oxford Economics.
Oxford Economics зазначає також, що Трампа продумано зробив цей крок. Адже ціни на нафту саме впали на 5 доларів за останній тиждень, опустившись до низьких 60 доларів, оскільки ринок врахував зростаючий надлишок і збільшення запасів.
"Адміністрація Трампа, прагнучи підтримувати низькі ціни на енергоносії, одночасно стримуючи інфляційні ризики, скористалася цією м'якістю, щоб посилити тиск на Москву, не спричинивши стрибка цін", – говориться у публікації.
У той же час низка аналітиків та представників бізнесу звернули увагу на те, що американські санкції близькі за часом з євопейськими, зазначає Dowjones.com. Тож, їх цікавить, чи будуть санкції і далі впроваджуватися синхронно, як це було із початком повномасштабної війни в Україні.
"Моє головне питання сьогодні полягає в тому, чи слід нам інтерпретувати це як повернення до ритму лютого 2022 року – січня 2025 року чи це одноразово", – сказав виданню Діджей Вольф, торговий партнер у Crowell & Moring.
Міра Шанкар, колишній посол Індії в США, заявила Deutsche Welle, що "вилучення всієї російської нафти з світового ринку підштовхне ціни на енергоносії вгору, і це буде неприйнятно як політично, так і економічно як у США, так і в Європі".
Згодом Трамп зустрівся на саміті у Південній Кореї з китайський лідером Сі Цзіньпіном, де вони домовилися на рік "закопати сокиру війни”, точніше, "санкційну сокиру".
А заодно обговорили й потенційні закупівлі Піднебесною американських енергоресурсів. Трамп анонсував "дуже масштабну угоду із закупівлі нафти та газу з Великого штату Аляска", маючи на увазі, вочевидь, проєкт Alaska LNG.
Трамп також неодноразово заявляв, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв йому, що Індія припинить купувати російську нафту. Уряд Моді ані підтвердив, ані спростував ці заяви, але запропонував збільшити закупівлі енергії зі США в рамках зусиль з диверсифікації.
Індія до 2022 року купувала мало російської нафти, але після початку війни вона підсіла на російську нафту зі знижкою і стала другим за величиною імпортером після Китаю. У 2024 році російські поставки забезпечили майже 40% її імпорту.
Повернення до довоєнного співвідношення поставок нафти означатиме більше барелів з Близького Сходу, Перської затоки, Західної Африки та навіть США, але вже дорожче.
Із введенням нових санкцій більшість індійських та державних китайських покупців "самосанкціонувалися", щоб визначити свої подальші кроки, кажуть аналітики.
Аналітики також кажуть, що навіть якщо великі китайські державні підприємства будуть дотримуватися нових правил гри, менші нафтопереробні заводи продовжать купувати російську нафту через сторонніх покупців, хоча їхня здатність поглинути додаткові обсяги обмежена. Більша частина цієї санкціонованої нафти потрапить на непрозорий китайський ринок або буде "відмита".
"Усе буде залежати від рішучості Мінфіна США все бачити, контролювати і реагувати на перші факти порушень", – підкреслює Андрій Клименко.
Керівник Моніторингової групи зазначає, що максимальну увагу треба буде приділяти вже після того, як санкції Трампа почнуть діяти. Він також звернув увагу на слова Трампа, коли той проголошував введення санкцій: "Сподіваюсь, що вони не надовго", – зазначив тоді президент США.
Тобто, американські санкції – це інструмент політичного тиску на Путіна, якого треба всадити за стіл переговорів щодо завершення війни з Україною, а не нанесення значної економічної шкоди агресору.
Путін заявив, що не схилиться перед США і що санкції можуть спричинити "певні втрати", але не матимуть значного впливу на російську економіку.
У той же час Служба зовнішньої розвідки України заявила, що за умови продовження принципового й послідовного тиску наших партнерів на росію її втрати тільки від нещодавніх обмежень становитимуть не менше 50 мільярдів доларів за рік.
