Цього разу у межах проєкту "Інфраструктурна розмова" Дмитро Павленко, партнер Deloitte Ukraine та керівник галузевої групи "Інфраструктура", поспілкувався з Філіпом Свінсом, керівним директором HHLA International GmbH.
Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) - одна з провідних європейських груп у галузі портової логістики, німецька логістична та транспортна компанія, що спеціалізується на портових перевезеннях, контейнерній та транспортній логістиці.
Поточний стан українського бізнес-середовища
Дмитро Павленко: HHLA – це найбільший німецький приватний інвестор в українську інфраструктуру та економіку загалом. HHLA керує "Контейнерним терміналом Одеса" (КTO), який є найбільшим приватним контейнерним оператором в Україні.
Ми цінуємо, що HHLA не залишила Україну в ці складні часи і продовжує свою діяльність, незважаючи на безпрецедентні виклики, що постають перед портовою галуззю, зокрема блокада портів та обстріли портової інфраструктури. У липні 2024 року до КТО прибуло перше міжнародне вантажне судно Levante F місткістю 700 TEU, що належить судноплавній компанії Mediterranean Shipping Co. (MSC) (до цього в Чорноморськ заходив лише фідерний контейнеровоз T Mare місткістю 373 TEU). Це був потужний сигнал для морського сектору.
Який зараз стан справ у цьому бізнесі? Скільки суден наразі заходить до КТО? Чи бачите ви передумови для зростання вантажообігу?
Філіп Свінс: Термінал відкритий і активно працює. Ми приймаємо контейнерні та інші судна, які перевозять зерно й генеральні вантажі. Наразі обсяги перевалки поступово зростають, але все ще залишаються незначними порівняно з довоєнними показниками. Тим не менш, КТО відіграє вирішальну роль у ланцюгах постачання в Україні і його роль лише посилюватиметься впродовж післявоєнного відновлення країни.
Транспортна доступність Одеського морського порту
Дмитро Павленко: Одеський морський порт є ключовою ланкою в експортно-імпортних операціях України. Попри це, існує низка факторів, що стримують його розвиток. Найбільші виклики – обмежена пропускна спроможність портових транспортних станцій та відсутність повноцінних під’їзних шляхів до порту. Про їх нестачу говорять уже майже 10 років. Сьогодні до порту веде лише одна дорога, яка проходить через приватну територію, і за користування нею стягується збір. Міністерство інфраструктури України обіцяло вирішити цю проблему до кінця 2022 року, але повномасштабне вторгнення поставило ці плани на паузу.
Чи є, на вашу думку, можливість відновити цей проєкт коштом уряду Німеччини та/або міжнародних донорів?
Філіп Свінс: Сподіваюсь, що найближчим часом вдасться перезапустити цей проєкт. Це взагалі нечувана практика – стягувати плату за користування дорогою до/з порту. Це стримує товаропотоки та штучно підвищує транспортні витрати.
На цю тему наразі тривають дискусії, які, я сподіваюсь, призведуть до ефективного рішення в осяжному майбутньому.
Мультимодальність: сухі порти
Дмитро Павленко: Я пригадую нашу зустріч і ваш виступ на Одеському інфраструктурному форумі в 2021 році, який через пандемію відбувався в онлайн форматі. Тоді ви повідомили про створення інтермодального оператора в Україні (компанії "ХАЛА ІНТЕРМОДАЛ УКРАЇНА" та "Українська Інтермодальна Компанія" були засновані ще у 2020 році).
Під час війни, в умовах блокади морських портів, дедалі нагальнішою стає потреба у створенні перевалочних терміналів і сухих портів поблизу кордону України з ЄС. На початку цього літа HHLA оголосила про придбання частки у 60% у ТОВ "ІНТЕРМОДАЛЬНИЙ ТЕРМІНАЛ ЄВРОБРІДЖ" у селищі Батьово на Закарпатті. Так HHLA розширила свою присутність і на українському ринку інтермодальних перевезень.
Як ми бачимо цю ситуацію, HHLA буде інтегрувати термінал в Батьово у свою логістичну мережу в Європі. Інакше кажучи, термінал стане важливим транспортним хабом і сполучною ланка між Україною та Європою.
Які можливості відкриває придбання цього терміналу в Батьово для ваших клієнтів?
Філіп Свінс: Завдяки своєму розташуванню в українському селищі Батьово, тобто поблизу кордону зі Словаччиною та Угорщиною, а також наявності підведених до нього залізничних колій, як європейського стандарту (1435 мм), так і більшої ширини (1520 мм), цей термінал перетворюється на потужний інтермодальний хаб між Україною та ЄС.
Разом із нашим місцевим партнером та в тісній співпраці з нашою сестринською компанією Metrans ми розбудовуємо термінал, який буде повністю інтегрований у мережу Metrans. Це забезпечить швидке та ефективне контейнерне сполучення між Україною та континентальною Європою. Термінал функціонуватиме як нейтральний об’єкт відкритого доступу/загального користування, доступний для всіх операторів, які потребуватимуть наших послуг.
Дмитро Павленко: Які загальні перспективи має український ринок інтермодальних перевезень сьогодні?
Філіп Свінс: З огляду на своє географічне розташування Україна ідеально підходить для розвитку залізничних перевезень. Водночас її сектор інтермодальних перевезень і досі не реалізував свій потенціал, частково через брак необхідної інфраструктури.
Ми переконані, що в майбутньому обсяги торгівлі та вантажних перевезень між ЄС та Україною суттєво зростатимуть. Однак зараз їх стримує недостатня кількість сучасних терміналів поблизу кордонів, здатних забезпечити перевалку вантажів між коліями різної ширини. Ми розраховуємо, що термінал у Батьово усуне цю проблему та стане довгостроковим рішенням для ефективних перевезень між Україною та ЄС.
Мультимодальність: залізничний транспорт
Дмитро Павленко: HHLA має дочірню компанію-оператора інтермодальних перевезень – Metrans. Минулого року Metrans придбала 100% акцій компанії Adria Rail Group, яка працює у Сербії та Хорватії. Завдяки цій угоді Metrans розширила свою логістичну мережу в Європі, включивши до неї країни Південної та Східної Європи. Ми бачимо, що HHLA послідовно розвиває інтермодальні перевезення по всій Європі.
Залізничний транспорт є ключовим елементом інтермодальності. На тлі нової тенденції на українському ринку залізничних перевезень, а саме його лібералізації, ми очікуємо на поділ державного монополіста АТ "Укрзалізниця" на кілька компаній та появу приватних операторів на ринку залізничних перевезень.
Чи з’являтимуться нові можливості для Metrans в Україні у зв’язку з придбанням терміналу в Батьово?
Філіп Свінс: Україна має для нас велике значення. Ми були одними з перших міжнародних гравців, які закріпили свою присутність в українському логістичному секторі, і переконані в тому, що країна має великий потенціал. HHLA International здійснила інвестиції в Батьово в тісній співпраці з Metrans, своєю дочірньою компанією. Зараз ми разом аналізуємо можливості на українському ринку та оцінюємо перспективні проєкти. Ми відкриті до всіх ініціатив, які відповідають нашим стратегічним цілям і мають чіткі перспективи.
HHLA та MSC
Дмитро Павленко: У листопаді 2024 року MSC, одна з провідних судноплавних компаній, успішно завершила операцію з придбання 49.9% акцій HHLA. Оскільки HHLA веде діяльність в Україні, це придбання потребувало погодження Антимонопольного комітету України. Хоча процес був тривалим і непростим, але врешті-решт завершився схваленням.
Наразі цю угоду вважають важливою подією у світовій портовій галузі. Очевидно, що MSC має свої інтереси на українському ринку, а отже, ми сподіваємось, що ця угода позитивно вплине на діяльність КТО. Чи мають такі очікування під собою економічне підґрунтя? Як ця угода позначиться на HHLA загалом і на її український бізнес зокрема?
Сьогодні інтермодальні потужності в Україні розвивають не лише HHLA, але й MSC. Так, афілійована з MSC компанія Medlog SA придбала 50% акцій українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та частку 25% в транскордонному терміналі «Мостиська».
Чи мають HHLA та MSC спільну стратегію щодо розвитку інтермодальної логістики в Україні? Як придбання частки компанією MSC впливає на HHLA та на український ринок інтермодальних перевезень?
Філіп Свінс: MSC і HHLA не мають спільної стратегії щодо розвитку бізнесу в Україні, але ми співпрацюємо в напрямах, де це має сенс для обох компаній, так само як з будь-якими іншими судноплавними чи логістичними компаніями.
На нашу думку, здійснене MSC придбання частки в N’UNIT і особливо в терміналі «Мостиська» є позитивним сигналом для ринку інтермодальних перевезень. Це означає його подальшу професіоналізацію та залучення вкрай необхідних іноземних інвестицій у країну.
Для нас термінали в Батьово і «Мостиська» обслуговують різні ринки та доповнюють один одного. Це створює можливості для подальшої співпраці та розвитку обох підприємств.
Логістика та політика
Дмитро Павленко: У лютому 2025 року на федеральних виборах у Німеччині перемогла проукраїнська політична сила на чолі з Фрідріхом Мерцем.
Які ключові завдання вбачає перед собою нова коаліція та майбутній уряд у сфері транспорту та інфраструктури?
Як німецький та український уряди підтримують подальші інвестиції в Україну?
Філіп Свінс: Нова коаліція в Німеччині підтвердила своє прагнення підтримувати Україну не лише у військовому вимірі, а й шляхом стимулювання її економічного розвитку. Ця чітка позиція є особливо важливою в умовах сучасної геополітичної невизначеності.
Водночас є усвідомлення, що відбудова в Україні вже активно триває, і Німеччина має визначити свою роль у цьому процесі. У часи, коли іноді переважають національні інтереси (як-от нещодавня угода між США та Україною щодо корисних копалин), важливо створити дієві механізми підтримки німецьких компаній, які розглядають можливість інвестувати в Україну.
Глобальна невизначеність: нові маршрути та конкуренція
Дмитро Павленко: HHLA управляє вантажним терміналом в Естонії. Логістичні маршрути, які існували до 24 лютого 2022 року, зазнали суттєвих змін: українські порти тривалий час залишалися повністю заблокованими, а країни Балтії відчувають наслідки скорочення вантажопотоків з росією.
Чи компенсують ваші естонські потужності зменшення українського вантажообігу? Чи конкурують ці маршрути між собою чи радше доповнюють один одного?
Філіп Свінс: Кожен з портів, які ми експлуатуємо, має власну природну зону охоплення, тож «компенсація» між ними є мінімальною, особливо з огляду на значну географічну відстань: один розташований в Одесі, інший – у Таллінні. Наприклад, в Естонії обсяги транзиту до росії почали суттєво скорочуватися ще після 2014 року й становили незначну частку потужностей порту задовго до того, як ми придбали термінал у 2018 році.
Наше головне завдання – розвивати ефективні транспортні сполучення, і не лише морем, а і сушею, зв’язуючи порти з внутрішніми районами, а також створювати нові торговельні шляхи. Таллінн, розташований на перехресті північно-південних транспортних коридорів (від Фінляндії до Туреччини), активно зміцнює свої зв’язки з ЄС. Ми також розвиваємо напрям з Таллінна до Італії (Трієст).
Загалом, в Естонії наші портові операції залишаються стабільними, а їхні обсяги продовжують зростати. Цьому сприяють цільові інвестиції в ефективність, що забезпечують Групі надійні доходи.
Дмитро Павленко: Повертаючись до традиційного конкурентного середовища в Чорному морі, які конкурентні переваги може мати Україна порівняно зі своїми сусідами по регіону, а саме: Болгарією, Румунією, Туреччиною?
Філіп Свінс: На мою думку, після завершення війни Україна матиме суттєві конкурентні переваги. Країна має велику, добре освічену робочу силу, низькі виробничі витрати та значні земельні ресурси. Оскільки компанії дедалі частіше переносять свою діяльність ближче до дому або у ближнє зарубіжжя (near shoring), Україна має значний потенціал для обслуговування різних галузей промисловості та здатна надавати широкий спектр послуг. Це може забезпечити їй розвиток за сценарієм, подібним до польського в останні роки.
Втім, реалізація цього потенціалу можлива лише за умови відновлення верховенства права та дієвої боротьби з корупцією.
Глобальна невизначеність: Аденська затока
Дмитро Павленко: З минулого року зростає напруженість у Червоному морі. BBC повідомляє, що хусити (терористична організація, яка за даними деяких країн базується в Ємені) здійснили напади на близько 100 суден у Червоному морі та Аденській затоці.
Як такі напади на комерційні судна впливають на роботу HHLA та європейських портів загалом? Скільки суден проходить через Аденську затоку до терміналу HHLA в Гамбурзі?
Філіп Свінс: Перенаправлення суден через ситуацію в Червоному морі найбільш відчутно позначилося на нас на початку, коли судна більше не ходили за розкладом. Хоча певні наслідки все ще спостерігаються в окремих портах, від них страждають насамперед судноплавні лінії, аніж оператори терміналів.
Глобальна невизначеність: тарифи
Дмитро Павленко: Сьогодні багато говорять про тарифи США та їхній вплив на світову торгівлю. Як тарифи впливають на ваш бізнес?
Філіп Свінс: Порти та судноплавство дуже залежать від загального економічного розвитку та часто виступають раннім індикатором важливих змін – як позитивних, так і негативних. Тарифи та деякі інші торговельні заходи можуть мати миттєвий вплив на вантажопотоки та їхні обсяги. Наразі ми не очікуємо значного впливу від потенційно можливого підвищення тарифів у найближчий час, адже для більшості товарів існують альтернативи. Однак, якщо це призведе до ширшого економічного спаду, підвищення тарифів може посилити негативні тенденції та зменшити обсяги торгівлі.
HHLA та TEN-T
Дмитро Павленко: Влітку 2024 року Європейська Комісія ухвалила політику Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T). TEN-T – це мережа залізничних, річкових, морських та автомобільних шляхів, які з’єднують міські вузли, морські та річкові порти, аеропорти та термінали по всій Європі. Україна також є частиною TEN-T.
Як ця політика впливає на діяльність HHLA у ЄС та в Україні?
Філіп Свінс: Мережа TEN-T існує вже певний час, і пріоритетним напрямом, в інвестиційному плані, є інфраструктура вздовж її ключових коридорів. Усі наші порти розташовані саме на цих маршрутах, і ми отримуємо вигоди від зростання інвестицій, завдяки чому підвищується ефективність внутрішніх перевезень. Нещодавно Україна приєдналась до мережі TEN-T. Це, на нашу думку, матиме позитивний вплив на розвиток ключових транспортних коридорів, що з’єднують ЄС з Україною, та сприятиме успішності нашого нового терміналу в Батьово.
Майбутнє наближається або вже настало: цифровізація та автоматизація
Дмитро Павленко: Цифровізація змінила світ і портову галузь. Під час відвідування терміналу HHLA в Гамбурзі я був вражений тими надзвичайними змінами, які побачив: встановлювалися транспондери для безпілотних вантажівок та перевантажувального обладнання. Розкажіть більше про інновації, які впроваджує HHLA.
Філіп Свінс: Цифровізація та інновації завжди були ключовими рушіями розвитку HHLA. У 2002 році ми відкрили термінал «Альтенвердер» у Гамбурзі – один із перших повністю автоматизованих терміналів у світі. Відтоді ми продовжуємо робити ставку на автоматизацію, зокрема у Бурхардкай, нашому найбільшому терміналі в Гамбурзі. Наші міжнародні термінали в Таллінні та Трієсті також активно запроваджують автоматизацію та цифровізацію. У Таллінні ми тестуємо комерційну експлуатацію автоматизованих і безпілотних вантажівок для перевезення контейнерів у межах терміналу. Розширення терміналу в Трієсті передбачає високий рівень автоматизації. Ми маємо плани й щодо нашого терміналу в Одесі, проте їх доведеться відкласти до завершення бойових дій.
Майбутнє вже поруч: скорочення викидів CO2
Дмитро Павленко: Сьогодні в логістиці приділяють багато уваги зменшенню вуглецевого сліду. Адміністрація порту Гамбурга поставила за мету скоротити викиди вуглецю на 50% до 2025 року та досягти вуглецевої нейтральності до 2040-го.
Як ця мета впливає на HHLA та які кроки ви вживаєте для її реалізації? Ми розуміємо, що наразі ця тема не є пріоритетною для України, проте чи має КТО плани рухатися в цьому напрямі?
Філіп Свінс: HHLA взяла на себе зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року та розробляє комплекс заходів для виконання цієї мети. Ми активно працюємо над пошуком і впровадженням енергетичних рішень майбутнього, як-от зелений водень, щоб вивести наші термінали на кліматично-нейтральний рівень.
Наші зобов’язання охоплюють і термінал в Одесі. До початку війни ми вже мали конкретні плани дій та інвестицій для досягнення вуглецевої нейтральності. Через поточну ситуацію в Україні їх реалізацію призупинено, але щойно обставини дозволять, ми повернемося до їх втілення. КТО від цього навіть виграє, адже зможе використовувати досвід і найкращі практики, накопичені на інших наших терміналах.
Логістика як професія
Дмитро Павленко: Пане Свінс, ви є керівним директором HHLA International GmbH, однієї з провідних логістичних компаній Європи. Ваш професійний шлях заслуговує на окрему розмову, але дозвольте коротко запитати, чому і як ви обрали цю професію та що робить її особливою?
Філіп Свінс: Мене завжди захоплювали різні види транспорту. Можливо, це ще й тому, що, як жартував один із моїх колишніх керівників, транспорт – це «великі іграшки для великих хлопчиків».
А якщо серйозно, то багато років транспорт і логістика не вважалися «гламурною» сферою, проте зараз ситуація кардинально змінилася. Ми бачимо, як швидко зростає усвідомлення того, що наше повсякденне життя великою мірою залежить від логістики, як швидко наступає цифровізація та який потужний вплив можуть мати геополітичні потрясіння. Все це разом трансформує підходи до ведення бізнесу. Ці постійні зміни роблять портову галузь надзвичайно динамічною – жоден день не схожий на інший.
Крім того, я ціную людей, які працюють у цьому секторі. Працівники транспортно-логістичної галузі –особливий, дружній і здебільшого дуже практичний тип людей. Працювати тут означає взаємодіяти з однодумцями по всьому світу.
Більше "інфраструктурних розмов" на сайті Deloitte Ukraine
Читайте також Контейнерний трикутник: Чим цікава угода MSC та HHLA для України