1 листопада Президент України Володимир Зеленський виступив із несподіваною ініціативою щодо реалізації спеціальної програми, яка дозволить кожному українцю безкоштовно проїхати залізницею 3000 кілометрів. "Три тисячі кілометрів, щоб кожен зміг безкоштовно в межах України обрати залізничні маршрути: Львів-Київ, Київ-Дніпро, будь-які інші. Три тисячі кілометрів безкоштовно. Програма зараз пропрацьовується, і, оскільки наша держава підтримує сферу пасажирських перевезень, компанія має дати відчутну відповідь людям - кошти, які використовуються, реально служать суспільству", - заявив очільник держави.
На перший погляд, ідея могла здатися дещо дивною, враховуючи, що саме пасажирські перевезення "Укрзалізниці" є збитковими, та традиційно субсидуються за рахунок надходжень від вантажних перевезень. Так, цього року збитки від "пасажирки" в УЗ очікуються на рівні 25 млрд грн. На цьому тлі комітет ВРУ з питань економічного розвитку вніс пропозицію та доручення Уряду передбачити видатки в обсязі 26 млрд грн на фінансову підтримку АТ "Укрзалізниця" для забезпечення безперебійних пасажирських перевезень, перевезення вантажів гуманітарної допомоги та евакуаційних вантажів. А Крюківський вагонзавод тим часом б’є на сполох, що у проекті держбюджету на 2026 рік взагалі не передбачені кошти на закупівлю пасажирських вагонів. То, чи дійсно нова ініціатива покликана стимулювати пасажирські перевезення, чи переслідує інші цілі? І скільки це коштуватиме платникам податків?
Безкоштовно, але, коли не зовсім треба
В "Укрзалізниці" наголошують на тому, що "3 000 км" покликані розвантажити пікові періоди. Начебто, чимало пасажирів готові змінювати дату й навіть місяць подорожі за суттєво нижчої ціни. Цифри такі: у серпні, коли надскладно взяти квитки хоч кудись, залізниця перевозить 2,6 млн пасажирів, а в лютому - лише 1,9 млн. Відповідно, у період з меншим навантаженням є можливість дозаповнити місця. Навіть без додаткових рейсів УЗ може запропонувати до 200-250 тисяч місць на місяць у періоди нижчого попиту.
В УЗ також "порахували", що подорожі в низький сезон можуть дати додаткові можливості суміжним сферам, пов’язаним із внутрішнім туризмом, які в той самий час переживають теж низький сезон. І наголошують, що в межах цієї програми йдеться саме про пасажирів, яким не принциповий час поїздки. Припускається, що "кілометрами" зможуть заохочувати також поїздки в дні з меншим навантаженням - наприклад, не в п’ятницю ввечері, а у вівторок, чи ранковим поїздом.
"Ця програма не діятиме на всі 365 днів та на всі 100+ потягів далекого сполучення. Програма діятиме тоді й там, де буде ресурс вільних місць", - прокоментував член наглядової ради АТ УЗ Сергій Лещенко. "У нас є низькі сезони, коли їдуть напівпорожні вагони. Скасувати ці рейси неможливо, відчепити вагони теж, УЗ пропонує - частину місць, які не продаються, надати громадянам як соціальна програма", - додав він.
Листопад, це низький сезон мобільності українців, наводить приклад Лещенко. У понеділок, 3 листопада, в потягах до Львова, Ужгорода, Одеси були сотні вільних місць, каже він. Потяги їхали напівпорожніми. "Це той ресурс, який треба спрямувати на програму УЗ-3 000, - зауважує Лещенко. - Без жодних нових видатків на ці бонусні місця". Що стосується канікул або свят, із традиційно високим попитом, в УЗ підхід такий: хто хоче - перенесе поїздку і поїде безкоштовно, хто не хоче - поїде у високий сезон, коли всі 100% квитків будуть іти в продаж.
Звідки взялися саме 3 000 км?
В УЗ пояснюють так: ця відстань символічно покриває найдовший наявний залізничний маршрут Україною туди-зворотно (із Запоріжжя до Ужгорода), тож, дасть можливість відкрити країну всім, де б хто не жив.
Звідки візьмуться гроші?
Ну, і головне питання: за чий рахунок бенкет? В УЗ на нього відповідають так: "програма розгортається паралельно зі стартом системної (хай поки й лише часткової) компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень… Курсування пасажирських поїздів субсидіює держава, тож, важливо, щоб вони задіювались максимально ефективно та якомога більше пасажирів могли подорожувати цілорічно. Підтримка пасажирських перевезень - це кошти платників податків, тож, вони мають відчути цей ефект".
Утім додається і одне суттєве зауваження про те, що паралельно на УЗ вводитимуться додаткові сервіси для тих, хто готовий платити, у категоріях СВ, 1 клас та за міжнародні поїзди. Саме ці додаткові доходи, за розрахунками залізничників, мають перекрити вартість поїздок за "кілометри", щоб не збільшувати потребу в державному фінансуванні.
"3000 кілометрів" розгортаються паралельно зі стартом системної державної підтримки пасажирських перевезень "Укрзалізниці", зазначають в АТ. А перехід на покриття реальних витрат пасажирських перевезень державою якраз дозволить покращити фінансову ситуацію залізниці, зберігати робочі місця.
"У попередні роки збитки пасажирки УЗ покривалися прибутками вантажних перевезень. Зараз вантажні через війну є недостатніми для покриття дефіциту пасажирки, тому уряд фінансуватиме збитки пасажирки напряму з бюджету…
Фінансування пасажирки коштом платників податків - це європейська модель, яка діє в усіх країнах ЄС та мала давно запрацювати в Україні", - написав у Facebook вже згаданий член наглядової ради АТ УЗ
Усі заяви про бюджетну підтримку пасажирських перевезень звучать дещо неочікувано, як і сама програма "3000 км", на тлі перманентних спроб індексації тарифів на вантажні залізничні перевезення, саме з метою закрити діру, яка утворюється від видатків на "пасажирку". Бізнес активно наголошує, що підвищення вантажних тарифів призведе до зворотного ефекту - подальшого падіння вантажної бази, а відтак - і тарифних надходжень, та закликає саме до бюджетної підтримки збиткових пасажирських перевезень. Тож, з одного боку нова ініціатива є позитивним кроком, з іншого - поки не зрозуміло, де саме у держбюджеті будуть передбачені відповідні видатки. Фінальне голосування щодо закону про державний бюджет має дати відповідь.
Читайте також На рівні попереднього року: яким очікується Бюджет-2026 для транспортної галузі
