Україна, захищаючись від російської агресії, продовжує завдавати ударів по ворожим енергетичним потужностям. Дістається і портам рф, які здійснюють перевалку нафти, нафтопродуктів та газу на експорт. 

Куди б’ємо

У ніч на 24 серпня українські безпілотники вкотре атакували порт Усть-Луга в Ленінградській області. Це один з найбільших російських морських торговельних портів. Потужність з перевалки нафти становить до 6,9 млн тонн сировини на рік.

До того у січні 2024 року порт вже зазнав атаки дронів. Тоді  пожежники більше доби гасили пожежу на терміналі компанії "НОВАТЭК". Згодом компанія заявила про призупинення робіт терміналу внаслідок загоряння "промислових об'єктів". 

Але у серпні 2025-го атака виявилася, вочевидь, потужнішою. За даними аналітиків, була пошкоджена установка кріогенного фракціонування газового конденсату/газу - "серце" технологічних процесів комплексу. Термінал паралізувало на кілька днів.

У порту Усть-Луга "НОВАТЭК" має завод, який дозволяє переробляти стабільний газовий конденсат, також там працює комплекс гідрокрекингу потужністю 1 млн тонн на рік.

Вночі 12 вересня дрони вдарили по найбільшому нафтоналивному порту РФ у Балтійському морі - "Приморську".

"Приморськ" називають "енергетичними воротами росії". Побудований на початку 2000-х років, нафтоналивний порт може приймати близько 1 мільйона барелів нафти на добу та 300 тис. барелів дизельного пального. 

Наприкінці 2023 року "Транснефть" повідомила, що обсяг перевалки нафти в порту Приморськ досяг рекордних 44 млн тонн, відомо також, що річна потужність порту складає приблизно 57 млн тонн нафти та нафтопродуктів.

Порт обслуговує три десятки нафтових компаній і перевалює нафту та дизельне паливо, що надходять по Балтійській трубопровідній системі та нафтопродуктопроводу "Північ". Глибини дозволяють приймати судна тонажем до 150 тис. тонн, у порту також здійснюється бункеровка. 

На його території знаходяться 18 резервуарів для зберігання нафти об'ємом по 50 тис. тонн кожен, а також сховища світлих нафтопродуктів і резервуари аварійного скидання.

Повідомлялося, що 12 вересня були пошкоджені три насосні станції, які забезпечують перекачку нафти до Усть-Луги. Також внаслідок атаки постраждали танкери Kusto та Cai Yun, але обидва "залишилися на ходу". 

Після атаки порт призупиняв роботу, з’явилися повідомлення про те, що у Фінській затоці у очікуванні завантаження накопичилося десятки танкерів. За різними оцінками, зупинка порту могла коштувати росії 40-50 мільйонів доларів на добу.

Економічний експерт Райво Варе розглядає атаку на Приморськ в сукупності з атакою на порт Усть-Луга, оскільки обидва порти забезпечують експорт росії в Балтійському морі

"Нафтопровід в Усть-Лузі вже був пошкоджений внаслідок українського удару. Оскільки росія тепер змушена експортувати більше сирої нафти, а дві третини її нафтової сировини проходять через Балтійське море, будь-яка перешкода, будь-то в Приморську або Усть-Лузі, викличе проблеми", – сказав він у коментарі ERR.

За три дні після удару Приморськ відновив роботу, але з перебоями та все ж-таки зменшеною потужністю.

За даними моніторингу "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень" в серпні 2025 року з портів рф в Балтійському морі було експортовано 14,6 млн тонн нафти і нафтопродуктів. Загальна кількість танкерів, які перевезли цей обсяг – 163.

Приморськ та Усть-Луга забезпечують експорт 92% сирої нафти з портів Балтійського моря, і це майже 60% всього морського експорту сирої нафти рф, яка є головним джерелом всіх експортних надходжень росії.

Чорне море хвилюється

Експерти зазначили, що наступною ціллю для українських дронів мають стати експортні потужності у Новоросійську на Чорному морі.  Особливо зважаючи на те, що на тлі падіння експорту нафтопродуктів росія збільшує обсяги експорту сирої нафти і через Новоросійськ планується експортувати 3,1 млн т - максимальний показник за останні місяці.

Оскільки Новоросійськ став головною базою Чорноморського флоту рф, його і без того атакували вже неодноразово. І у серпні у акваторії біля Новоросійська росіянам доводилося відбивати атаку дронів. Проте, зараз ми говоримо вже саме про потужності з перевалки нафти та нафтопродуктів.

І от 24 вересня Новоросійськ атакували як безпілотні літальні апарати, так і безекіпажні катери. Повідомляється про поранення нібито двох співробітників Каспійського трубопровідного консорціуму - підприємства, що постачає казахстанську, а також частку російської нафти на світові ринки через порт Новоросійськ. В самій компанії заявили, що постраждав її офіс.

Bloomberg пише, що 24 вересня в Новоросійську на тоі попереджень про атаку дронів відвантаження нафти припинилося на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) та на нафтоперевалочному комплексі Шесхаріс. Разом обидва порти експортують на світові ринки понад 2 мільйони барелів російської та казахстанської нафти на день, що робить їх ключовими ланками світового ланцюга постачання нафти. 

Нещодавно профільні сайти звернули увагу на те, що "НОВАТЭК" у вересні спрямував партію стабільного газового конденсату (70 тис. тонн) з Балтійського моря до порту Новоросійськ через "позаплановий ремонт" комплексу компанії в Усть-Лузі.

Втім, говорити про тенденцію до переорієнтації з Балтики на Чорне море не варто. Для компанії це вимушена, але тимчасова міра, допоки йде ремонт. Чорноморські порти росії все ж-таки не перевантажують такі обсяги нафти чи нафтопродуктів, як балтійські.

Тим більше, що на відвантаження нафти та нафтопродуктів у Новоросійську має вплив погода - шторми  у осінньо-зимовий період щороку призводить до затримок.

Між тим, 20 вересня українські дрони летіли не тільки до Новоросійська, але атакували низки нафтоперекачувальних станцій і призупинили роботу. Повідомлялося, що були пошкоджені станції нафтопроводу "Куйбишев-Тихорецьк", які задіяні в експорті російської нафти саме через порт Новоросійськ.

Лише початок

Світові інформагентства запевняють, що внаслідок ударів України росія вже втратила частину енергетичних потужностей, у тому числі й експортних.

Зокрема, агентство Reuters повідомляло, що у серпні морські поставки російського дизельного пального і газойлю знизилися на 6% у місячному вимірі – до близько 3,1 млн тонн, оскільки українські атаки безпілотниками пошкодили виробничі потужності.

Проте, керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко написав у Facebook, що Україні та її союзникам необхідно докласти ще чимало зусиль для того, щоб суттєво обмежити експортні енергетичні можливості ворога.

Клименко, зокрема, зазначив, що реальна картина щодо перевалки нафти та нафтопродуктів у Приморську та Усть-Лузі відрізняється від тієї картинки, яку вимальовують західні медіа, базуючись на "програмних підрахунках". Моніторингова група не зафіксувала падіння вдвічі відвантажень з Усть-Луги.

Загалом, поки удари по нафтопереробним потужностям, трубопроводам та портам ворога більшою мірою впливають на внутрішнього споживача. Адже низка російських регіонів зіштовхнулася із дефіцитом бензину на автозаправках.

Але бензин складає меншу частину у російському експорті нафтопродуктів. Аналітичний центр iSANS зазначає, що у 2022 році виробництво бензину у росії склало 42,6 млн тонн, але експорт склав всього 4,8 млн тонн. 

Тим часом виробництво дизельного пального у 2024 році склало 81,6 млн тонн. Даних про споживання за цей період немає, але відомо, що ще у 2022 році експорт дизелю досягав близько 35 млн тонн, або приблизно 43% виробництва.

До 2024 року внутрішнє споживання бензину продовжило зростати, а виробництво знизилося до 41,1 млн тонн. У 2025 році можливості для покриття внутрішнього попиту залишалися обмеженими навіть без урахування вимушених простоїв НПЗ через атаки. 

Аналітики iSANS кажуть, що саме бензин - у в зоні ризику, і уникнути дефіциту росії може за рахунок імпорту або скорочення внутрішнього споживання.

Аналітичний центр звертає увагу, що значна частина нафтопереробних потужностей росії, які виробляють дизпаливо, поки залишається поза досяжністю українських безпілотників. А для виникнення дефіциту дизелю в росії виробничі потужності країни мають скоротитися вдвічі.

Наразі важливо відмітити те, що Україна б’є не лише по власне нафтогазовій промисловості країни-агресора, але й безпосередньо по експортним потужностям. 

Якщо до цього можна було почути коментарі експертів, що, мовляв, Україна експортну інфраструктуру не чіпає, "щоб не вплинути на світові ціни на нафту і не дратувати США", то тепер цього вже ніхто не скаже.

Причому президент України Володимир Зеленський запевнив, що українські спецпризначенці й надалі триматимуть у полі зору порт Усть-Луга та всі інші російські точки виходу на світовий ринок. А українські безпілотники здатні діяти на відстані більше тисячі кілометрів.

І навіть, якщо поки що дрони не зупиняють ворожі термінали, приміром, на півроку чи на більш тривалий період, то все одно завдають шкоди російським експортерам. Тож, перефразовуючи російську приказку, курочка по зернятку клює, та до вечора… і експорт "кривавої нафти" скоротиться.

Читайте також Замість тисячі санкцій: чи впливають вибухи танкерів на російський морський експорт