Через російську агресію українські морські порти на Чорному морі лишаються по-суті заблокованими і працюють на мінімумі своїх можливостей, а гавані на Азовському морі опинилися в тимчасовій окупації. На повну потужність здійснюють перевалку лише вітчизняні порти на Дунаї. На цьому тлі деякі європейські порти отримали додаткові можливості за рахунок переорієнтації українських експортних вантажопотоків, а в якісь з них ситуація в Україні вдихнула нове життя.

ЦТС розглянув європейські морські гавані, які опинилися у найбільшому виграші через формування нових логістичних ланцюгів українських вантажів.

Констанца (Румунія)

В минулому році порт Констанца збільшив об'єм оброблених вантажів до 75,5 млн тонн, що на 12% більше показника 2021 року. У загальному обсязі перевалки зерно (значна частка якого українське) склало 31,7%. Така динаміка майже повністю була забезпечена за рахунок імпортних вантажів для України або експорту нашої продукції. "Зернові мають найбільшу частку в загальному обсязі вантажообігу цього року, порт Констанца стає найважливішим у Європі з цієї точки зору, особливо в нинішньому контексті, з річним трафіком 24,1 млн тонн", - коментував ситуацію Флорін Візан, генеральний менеджер порту. 

Біля 80% українських вантажів доставляється у Констанцу малими судовими партіями із портів Дунаю. Основна номенклатура - зерно та руда. З початку війни вантажообіг у сполученні з Україною склав 11,85 млн тонн, з них 5,4 млн тонн - річковий, 6,4 млн тонн - морський. Найбільше вантажів припадало на зерно, обладнання, фосфат, залізну руду, контейнери. Тут слід згадати, що з кінця 2022 року з порту Ізмаїл, а згодом і з Рені були налагоджені фідерні лінії по перевезенню контейнерних вантажів до та з найбільшого румунського порту.

Щецин та Свиноуйсьце (Польща)

У 2022 році портові оператори, які працюють у портовому комплексі Щецин-Свиноуйсьце, перевантажили понад 36,8 млн тонн вантажів, що на 11% більше попереднього року. Основними вантажами стали  вугілля, руда, паливо та СПГ. При цьому перевалка залізної руди збільшилася на 11,4% р./р. - до 2,11 млн тонн. Наприкінці травня 2022-го польський порт Свиноуйсьце відправив першу партію з 30 тис. т української залізної руди. Сировину доставили до порту залізницею та відправили замовнику до Алжиру. На той момент на причалах порту перебувало ще понад 50 тис. т української руди. Відомо, що руду для перевалки через термінали портів Щецин і Свиноуйсьце відправляв в 2022 році, зокрема, холдинг "Метінвест". Також Свиноуйсьце є одним з хабів, де перевалюється українська кукурудза.

За перший квартал цього року портовий комплекс також показав позитивну динаміку, збільшивши перевалку до майже 10 млн тонн, що на 3,4% більше, ніж за перший квартал 2022 року. У березні обсяги перевалки зросли на 13,2% р./р. - до 3,26 млн т. Згідно з даними, найбільше у згаданих двох портах було перевалено вугілля (+110%), інших сипучих вантажів (+34,5%), зерна (+15,4%), палива (+42,6%), включаючи СПГ (+41,6%) і контейнерів (+4%). При цьому перевалка руди скоротилась майже вдвічі на 44,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року - до 311,3 тис. т. 

Гданськ (Польща)

Польський порт Гданськ у 2022 році обробив рекордні 68 млн тонн вантажів, що на 28% більше ніж у 2022 році, коли було оброблено 53,2 млн тонн. Не в останню чергу через Україну в порту зросли обсяги перевалки зернових та руди, генеральних вантажів.

Рекордний обсяг перевалки порту Гданськ обумовлений високим попитом з боку польського внутрішнього ринку, в першу чергу на вугілля для комерційної енергетики, а також сиру нафту для нафтопереробних заводів. Це також прямий наслідок війни, яку росія розв’язала проти Україна, і санкцій, що послідували за цим, які обмежили споживання російської сировини.

Також перевалка порту зросла за рахунок збільшення до 400-500 тис. тонн на місяць обсягів обробки вантажів з України. За словами президент правління порту Гданськ Лукаша Грейнке, це переважно фуражна кукурудза для скандинавських ринків, металопродукція, залізна руда. Також контейнери. На хвилі більшого інтересу українських підрядників на наливному терміналі GBT у порту було побудовано три додаткових намети для збору зерна перед завантаженням на судно. 

Гдиня (Польща)

У 2022 році порт Гдиня обробив загалом 28,2 млн тонн вантажів, що є зростанням приблизно на 5,6% порівняно з 2021 роком.

Ключовими товарами, що були переспрямовані на цей порт, стали зернові і металургійна продукція. Так, в коментарі порталу ГМК Центр керівник відділу маркетингу компанії "Фортекс" розповідав про ситуацію з вивезенням металу: "Дуже висока завантаженість була в Констанці: вантаж міг простояти більше місяця, чекаючи на розвантаження, а це зайві витрати. У результаті вирішили перенаправляти ті судна, що йдуть з Китаю та Індії, - на Гдиню та Гданськ".

Колобжег (Польща)

В червні 2022 року керівництво польського морського порту Колобжег, що розташований на узбережжі Балтійського моря між Свіноуйсьце та Гдинею, заявило про можливість перевалки української експортної аграрної продукції. "Після 24 лютого виникла така ситуація - були пошуки, де можна перевалювати кукурудзу з України. Наша інфраструктура була готова і ми почали робити декілька пілотних проектів", - заявив керівник адміністрації порту Артур Лієвський. 

У 2022 році порт прийняв 80 тис. тонн української продукції, а цього року – близько 25 тис. тонн. 95% вантажів - це зерно кукурудзи. За словами керівника адміністрації, порт може щорічно обробляти 300 тисяч тонн продукції з України. А якщо ж побудувати ще один склад і придбати перевантажувальне обладнання, порт зможе збільшити перевалку до 500 тис. тонн на рік. У квітні 2023 року, коли польський уряд тимчасово заборонив транзит української сільгосппродукції, за одну уніч порт втратив половину свого товарообігу, оскільки з минулого року займався переважно експортом української кукурудзи. Пізніше Польща розширила список транзитних портів та повернула до нього Колобжег. 

Клайпеда (Литва) 

Литовський порт Клайпеда завершив 2022 рік з обсягом вантажів 36,1 млн тонн. Хоча вантажопотік скоротився на 21% порівняно з 45,6 мільйонами тонн у 2021 році, результат кращий, ніж спочатку прогнозувалося. Скорочення транзитних вантажів, яке здебільшого складалося з білоруських добрив, було частково компенсовано рекордною кількістю оброблених контейнерів та збільшенням обсягів вантажів ЗПГ та інших нафтопродуктів, що є наслідком західних антиросійських санкцій через війну в Україні і диверсифікації джерел надходження енергетичних ресурсів.

В минулому році частина українського зерна переоріентувалась на Клайпеду. Керівник "Литовських залізниць" (LTG) Егідіюс Лазаускас заявляв, що обсяги становили приблизно 15 тис. тонн на місяць, до кінця року загальний об'єм мав скласти майже 200 тис. тонн. "Українці везуть зерно до Литви як альтернативу Одесі, а дизпальне везуть додому з Клайпеди, тому що попит на нього в Україні зараз величезний і є проблеми з його постачанням", - розповів керівник LTG.

Рига (Латвія) 

Минулий рік порт Риги закінчив з результатом +9,4%, збільшивши перевалку вантажів до 23,5 млн тонн. Зокрема, у 2022 році контейнерні вантажі були третім за величиною видом вантажів у порту з обсягом перевалки 460,7 тис. TEU. У порівнянні з 2021 роком обіг контейнерів збільшився на 10%. Головна причина - порушення логістичних ланцюжків через війну та створення альтернативних маршрутів доставки вантажів через Ризький порт. Перевалка руди зросла на 16,8% р/р - до 954,6 тис. т, але обробка чорних металів скоротилася на 28,7% р/р - до 516,6 тис. т.

Загальний обсяг сільськогосподарських вантажів у 2022 році досяг 2,9 млн тонн і залишився на рівні попереднього року. Для цього вантажного сегменту рік ознаменувався активною участю Ризького порту у пошуку альтернативних експортних маршрутів для української сільськогосподарської продукції та у створенні різних нових ланцюжків постачання. Один зі стивідорів - WT Terminal інвестував 2,6 млн євро у будівництво ангара для зберігання та обробки зернових вантажів. За даними компанії, він на 60% збільшить потужність термінала зі зберігання зерна та продуктів з нього. "Сьогодні зернові вантажі мають великий попит, і Латвія має компетенції в їх обробці. Починаючи з червня (2022 року) відправки з рф та білорусі зупинилися, і це виклик для нас, але ми знайшли українських партнерів, що й компенсувало частину колишніх обсягів", - відзначав член правління WT Terminal Андіс Бункшис.

Ла-Корунья (Іспанія)

Експорт зернових до Іспанії з України в 2022 році становив 4,6 млн т, що складало 26% від усього імпорту зернових до Іспанії. Частина пішла залізницею - проект був запущений наприкінці літа 2022 року) та фурами, ще частина - новин морським маршрутом. Так, в червні 2022 року до порту Ла-Корунья прибуло судно з 18 тис. тонн української кукурудзи. 

Це була перша партія українського зерна, яка дісталася північно-західної Іспанії морським шляхом, використовуючи "новий морський шлях, відкритий у Балтійському морі, щоб уникнути блокади російськими ВМС портів України на Чорному морі", - йшлося в заяві групи виробників кормів Agafac. Судно було завантажене в польському порту Свіноуйсьце. Партія була невелика, але вона відновила можливість імпортувати з України "все, що тільки можливо", адже до початку вторгнення виробники кормів для тварин із групи Agafac щороку закуповували 40% усієї своєї кукурудзи в Україні. 

Трієст (Італія)

В березні 2023 року міністр економічного розвитку Італії Адольфо Урсо заявив, що його країна розробляє проект зі створення вхідних і вихідних терміналів для української економіки на північному сході Італії.

 "Щоб розблокувати український експорт, не залишається іншого варіанту, як доставляти товар на Адріатику, використовуючи наявні залізниці та автомагістралі", - пояснив Урсо.

План розблокування українського експорту, зокрема металургійної продукції, що розробляється італійським урядом, передбачає створення інтермодальної транспортної магістралі за маршрутом Міжнародного транспортного коридору №5 (Венеція - Трієст/Копер - Любляна - Марібор - Будапешт - Ужгород - Львів - Київ).

Для цієї мети італійський уряд має намір створити логістичну платформу, яка зв'яже Україну суходолом з інтермодальним портом Quadrante Europa у Вероні і далі з морськими портами північного сходу Італії, зокрема з Трієстом і Венецією.

"Таким чином, ми надамо Києву новий і безпечний вихід до моря з огляду на труднощі у використанні українських портів на Чорному морі", - наголошував міністр.

Інтерпорт Quadrante Europa у Вероні є найбільшим в Італії транспортним вузлом, розташованим на перетині автомагістралей Турин - Трієст і Модена - Інсбрук (Австрія), а також на перетині залізничних ліній Верона-Інсбрук і Мілан-Венеція.

Равенна (Італія)

Італійський порт Равенна знаходиться на західному узбережжі Адріатики південніше Венеції. Ця гавань почала працювати з українськими вантажами майже рік тому. Перші два судна з України, навантажені аграрною продукцією, тут прийняли в серпні 2022 року.

"Велика втіха від прибуття до Равенни першого судна з кукурудзою та сою з України. Італія продовжує сприяти всім зусиллям щодо продовольчої безпеки в усьому світі та в Середземномор’ї, реалізації домовленості про експорт зерна та підтримки стійкості Києва", - коментували подію в італійському МЗС.

З огляду на складнощі експорту продукції в умовах військового стану, вантажовідправники загалом не охоче коментують нові логістичні маршрути. Але відомо, що, крім вже згаданих портів, експортери ГМК перенаправили свою продукцію до портів Гамбург, Бремен і Бремерхафен в Німеччині, Рієка - в Хорватії, Бургас - в Болгарії. Щодо останньої, то ще рік тому Болгарія пропонувала створити зерновий хаб на базі порту Варна. Опосередковано про значні обсяги експорту українського збіжжя через портову інфраструктуру цієї країни говорять хоча б недавні протесті місцевих агровиробників проти транзиту продукції українського АПК.

Читайте також Посилити роль США і НАТО в Чорноморському регіоні: Які ініціативи пропонують американські сенатори