Ще від початку повномасштабної агресії росії проти України і війни на Чорному морі вітчизняні експерти і представники розвідок говорили, що агресивні прояви рф проти інших європейських країн, зокрема на Балтиці, це лише питання часу. На жаль, ці прогнози почали справджуватися… Якщо у 2024 році на слуху були інциденти з пошкодженнями підводних кабелів у Балтійському морі, то сьогодні вже є і прецедент із безпідставним затриманням росіянами танкера, що здійснював перевезення між двома портами ЄС. Очевидно, градус напруги у цьому регіоні лише зростатиме. Чи готові ЄС та НАТО до адекватної протидії росії на Балтиці?
Естонські прецеденти
Минулого тижня на Балтійському морі стався інцидент з російським танкером, який намагалася проінспектувати Естонія. Він відмовився зайти для цього до естонських вод, а згодом повітряний простір порушив російський винищувач, що змусило утриматися від примусової перевірки. Естонія подала дипломатичну ноту щодо короткочасного порушення повітряного простору.
А невдовзі після цього росія зупинила танкер, який прямував з естонського порту Сілламяедо до Роттердаму.
У першому випадку 13 травня Естонія намагалася перевірити танкер Jaguar (дедвейт 105 000 тонн). Зареєстрований у Габоні танкер прямував до російського Приморська. До того Велика Британія саме внесла його до санкційного списку.
ВМС Естонії вимагали від екіпажу танкера змінити курс, але він проігнорував інструкції. У небі при цьому з’явився російський винищувач, але авіація НАТО, як стверджується, не дала йому залишатися там довго.
Зрештою, обидві сторони подали ситуацію під власним соусом. Естонія заявила, що супроводжувала Jaguar, поки судно не досягло російських вод і переконалася, що він вже не загрожує критичній інфраструктурі країни. А у російських ЗМІ з’явився привід для пропаганди того, що нібито саме завдяки втручанню військового літака вдалося “відбити” танкер.
Тим не менш, Естонія наголошує на праві перевіряти танкери, які проходять транзитом через Балтійське море, відповідно до міжнародного права щодо морського захисту. І послалася на рішення Європейської комісії, яке вимагає надавати підтвердження страхування судна під час транзиту через європейські води.
У другому випадку Green Admire з мазутом під грецьким управлінням (дедвейт 114 400 тонн) росія зупинила 18 травня. Танкер прямував з естонського порту Сілламяедо до Роттердаму і йшов російськими водами за раніше узгодженим маршрутом.
"Маршрут був обраний з міркувань безпеки судноплавства і не пролягає суворо вздовж державних кордонів. Він був встановлений за взаємною згодою росії, Естонії та Фінляндії", - заявили у Міністерстві закордонних справ Естонії.
Green Admire російська влада дозволила йти далі 19 травня, і танкер взяв курс на Роттердам.
Та естонське МЗС вже встигло заявити, що цей інцидент показав, що "росія продовжує поводитися непередбачувано". Судна, які прямують до порту Сілламяе, вирішили тепер перенаправляти через територіальні води Естонії.
"До цього часу підхід без зобов'язань полягав у "моніторингу" і регулярному вимаганні доказів наявності страхування і належної документації від танкерів "тіньового флоту", який проходять через Фінську затоку. Але ніхто не був до кінця впевнений, що станеться далі, якщо ситуація вийде за рамки. Танкери фактично ігнорували вимоги ВМС і продовжували рух, так робила понад п'ята частина танкерів", – написав Річард Мід (Richard Meade), головний редактор Lloyd’s List.
"Танкери "тіньового флоту" затримували і раніше, але естонські військово-морські сили в усіх випадках старанно дотримувалися букви Конвенції ООН з морського права. У випадку з Jaguar естонці визнають, що розглядали можливість висадки на борт силою, але після роздумів вирішили, що достатньо вивести танкер за межі своїх вод. На що готова Європа, щоб впроваджувати ці санкції і чи зупинять Jaguar, коли він пройде повз виключну економічну зону Естонії під час своєї наступної подорожі?", – запитує Мід.
Повільна еволюція стримування на Балтиці
Можемо додати до запитань, чи відбувся б Jaguar так само, як Kiwala, який до того у квітні естонська влада затримала за те, що він йшов без прапора і протримала трохи більше ніж на два тижні?
Згадується, що Eagle S добровільно задовольнив вимогу перейти у фінські територіальні води, дозволивши владі піднятися на борт. А от Yi Peng 3, звинувачений у розриві двох кабелів у Балтійському морі в листопаді минулого року, відхилив запит на вхід до шведських вод.
З одного боку, дії росії можна було б сприймати, як певний сигнал напередодні оголошення 17-го пакету санкцій, який так був узгоджений та має на меті посилити тиск на так званий «тіньовий флот» нафтоналивних суден, що є ключовою фінансовою підтримкою для війни.
Але, за великим рахунком, інцидент з російським танкером і подальші дії росії за принципом "око за око" не варто розглядати виключно у ключі боротьби з флотом, який перевозить російську нафту з купою порушень і намагається уникнути санкцій.
Як писало на початку цього року видання Financial Times, лідери НАТО вважали, що матимуть більший контроль над Балтійським морем, перетворивши його на "озеро НАТО", але зіштовхнулася з проблемами.
"Після того, як Фінляндія і Швеція приєдналися до військового альянсу в 2023-24 роках в результаті повномасштабного вторгнення Путіна в Україну, політик за політиком з трьох балтійських країн стверджували, що НАТО буде "керувати хвилями" в морі, життєво важливому для російської економіки і армії. Але у Балтійському морі сталося кілька інцидентів з пошкодженням газопроводів, електричних і інформаційних кабелів", - зазначалося у статті.
14 січня 2025 року НАТО оголосила про формування "Балтійського вартового" для моніторингу і захисту цієї критично важливої інфраструктури. До його складу входять надводні кораблі і морські патрульні літаки.
Власне, літаки НАТО постійно патрулюють повітряний простір Балтії. У березні Польща посилила безпеку в регіоні Балтійського моря: додаткова протиповітряна оборона, скорочення часу реакції і ще кращий контроль силами союзників.
За даними польського державного інформаційного агентства PAP, передбачено передислокацію літаків з інших частин Польщі до Балтики і кордону з російським ексклавом Калінінградською областю. "Ми за дуже короткий період зможемо розпочати патрулювання і місію стримування", – запевнив тоді міністр оборони Польщі.
Як заявляв міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, це "відповідь на численні провокації російської військової авіації". Повідомлялося, що наприкінці квітня російський військовий вертоліт порушив повітряний простір Польщі над Балтикою. Поляки це розцінили як перевірку оборонної готовності країни.
Раніше Данський інститут міжнародних відносин досліджень (Danish Institute for International Studies, DIIS) прогнозував, що у довгостроковій перспективі росія, ймовірно, продовжуватиме нарощувати свою військову присутність як у Балтійському морі, так і в Арктиці.
"Після вступу Фінляндії і Швеції до НАТО російські військові мислителі і планувальники розглядають ці два театри як суміжні території", – зазначив дослідник Флеммінг Сплідсбоел Хансен (Flemming Splidsboel Hansen).
За його словами, країни-члени НАТО навколо Балтійського моря і в Арктиці протистоять росії, і вступ Фінляндії (2023 рік) та Швеції (2024 рік) до НАТО "спростив географію організації": росії тепер протистоїть повна група країн-членів НАТО як в регіоні Балтійського моря (вісім країн-членів НАТО), так і в Арктиці (сім країн).
Він застерігав, що росія може застосувати ще ширший спектр військових заходів. І посилався на оновлену російську військово-морську доктрину, де йдеться про необхідність "нейтралізувати курс недружніх держав на мілітаризацію Арктики та обмеження можливостей росії щодо реалізації її суверенних прав".
"Я вступив до ВПС 35 років тому, у віці 18 років, і полетів прямо до Німеччини на літаку "Торнадо". Це було наприкінці холодної війни. Після війни ми сподівалися на мирні дивіденди, на геополітичний розвиток, але очевидно, що росія не хоче цього", – сказав BBC заступник командувача Сил раннього повітряного попередження і управління НАТО (AWACS) Енді Терк (Andy Turk).
Тим часом європейські експерти звертають увагу на те, що на Балтійському морі відбувається еволюція сучасного стримування. Але еволюція повільна, і через три роки після початку російської агресії проти України ЄС все ще не має достатніх механізмів. Потрібні спільні шляхи забезпечення життєдіяльності, координаційні структури і правові інструменти реагування. І темпи зростання загрози вимагають відповідних темпів готовності.
З урахуванням українського досвіду
На противагу ЄС, росія за останні понад три роки "набивала шишки" у Чорному морі. Навіть з урахуванням того, що вона зазнала катастрофічних втрат на морі і тепер недораховується значної частини свого військово-морського флоту, набутий досвід вона направляє на розробку засобів протидії. Що стимулює українські ВМС, спецслужби та інших долучених до протистояння вдосконалюватися і знову бути на крок попереду.
Не будемо применшувати фінансові та технологічні можливості та здобутки наших партнерів. Але їм все ж-таки є чому повчитися саме в України, яка вже має практичний досвід боротьби з росією на морі.
Власне, вже зараз на фоні свіжих інцидентів у Балтійському морі у соцмережах можна побачити дописи, суть яких зводиться до того, що "а от якби на Балтиці з’явилися українські дрони, то події розвивалися б інакше".
На цьому тлі такі повідомлення, як новина про те, що Литва розглядає можливість запуску виробництва морських дронів та іншої зброї за схемою "1+1" (один для себе, один для України) радують. Але навіть на цьому прикладі – тут не йдеться про старт такого виробництва, все ще у процесі.
Поляки нібито проявили більшу активність, і нещодавно представили безпілотні морські дрони. Але навіть самі росіяни відзначили, що Україна "пішла далі", встановивши на дрони ракети для протидії авіації.
Знов-таки, справедливості заради треба сказати, що у ЄС бачать українські успіхи, явно аналізують їх. Та загальне враження "зі сторони": це таки недостатньо інтенсивно, про що говорять і європейські експерти.
Читайте також "Красивий, елегантний" і грізний на вигляд Чорноморський флот - він вже в минулому