Стратегія розвитку Конотопської міської громади до 2030 року передбачає, що повоєнне відновлення інфраструктури міста має відбуватися на принципах сталості, кліматичної стійкості, безбар’єрності, інтегрованого міського планування. Ключовими проєктами відновлення мають стати оновлена Привокзальна площа та модернізація трамвайної мережі міста.
Розробники вважають, що успішна реалізація цих проєктів може стати зразком післявоєнного відновлення подібних інфраструктурних об’єктів для інших малих міст України.
Спеціально для ЦТС подробиці розповів Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”.
В першій частині статті йшлося про концепцію оновлення Привокзальної площі. Тема нинішньої публікації стосується трамвайної мережі міста.
Трамвайна мережа: реконструкція та перехід на двоколійність
Трамвайна система Конотопа має протяжність 27,8 км, трамвайне депо, дві тягові підстанції та 58 одиниць рухомого складу на балансі, з яких до 12 вагонів працюють на трьох маршрутах. Із загальної довжини мережі 11,2 км – одноколійні ділянки з роз'їздами. Одноколійні ділянки є навіть там, де перетинаються декілька маршрутів, що унеможливлює зменшення інтервалів руху. Трамвай охоплює основні точки тяжіння міста, але через критичний стан інфраструктури та обмежену пропускну здатність, система не може забезпечити належного рівня обслуговування.
Колії в місті зношені та часто аварійні: на окремих ділянках трамваї рухаються ребордами по ґрунту або асфальту. Значна частина дерев’яних шпал уражена гниттям, вони більше не утримують колію, що призводить до сходів з рейок.
За інформацією директора КП “Конотопське транспортне управління” Віктора Тимошенка, на кількох ділянках трамвайної мережі Конотопа все ще використовуються рейки 1916 року виготовлення, які вже у 1949-му були використані як вживаний матеріал. Він додає, що більшість колійного господарства Конотопської трамвайної мережі – це рейки на дерев’яних шпалах, що були виготовлені та прокладені у 1960-х та 1970-х роках. Тобто їм також понад 50 років.
З рухомим складом ситуація значно краща. Підприємство має на балансі 58 вагонів, з яких робочими є 12. У 2022-2023 роках Конотоп отримав 23 вагони Konstal 105N з Варшави і 25 Tatra T6A5 з Острави як гуманітарну допомогу. Однак, більшість із них не експлуатуються через невідповідність ширини колії та брак коштів на переобладнання. Переобладнати один вагон Konstal коштує близько 290 тис. грн, а Tatra — 590 тис. грн. Частина вагонів використовується як донори запчастин. Щоденний випуск складає 5-7 вагонів.
Читайте також Конотопський феномен: Що робить місто з десятками вагонів з Польщі і Чехії
Приміщення депо перебувають у вкрай незадовільному стані: будівля вкрита тріщинами, встановлені маячки для моніторингу руйнувань. У 2022–2024 роках місто також отримало 15 вживаних автобусів Solaris з Варшави та Острави, які експлуатуються трамвайним депо. Оскільки тверде покриття на території відсутнє, вони зберігаються фактично на ґрунтовому покритті.
Контактна мережа застаріла, особливо її опори й кріплення, однак стан самого контактного дроту задовільний – імовірно, завдяки низьким швидкостям руху, які знижують ризик обривів. Живлення здійснюється з двох тягових підстанцій, обладнання яких є застарілим, але наразі справляється з навантаженням.
Надихаючі приклади трамваїв в невеликих містах Європи
Стратегія оглядає приклади невеликих міст Європи, де трамвайні системи успішно функціонують як важливий елемент громадського транспорту, забезпечуючи сталу мобільність та розвиток міської інфраструктури. У латвійському Дауґавпілсі (80 тис. мешканців) мережа довжиною 27 км охоплює п’ять маршрутів і поєднує модернізовані та нові вагони, збудовані на місцевому підприємстві. Аналогічний приклад — Лієпая (66 тис. мешканців), де діє одна трамвайна лінія, частково оновлена новими низькопідлоговими вагонами за підтримки ЄС. Обидва міста демонструють ефективне поєднання муніципального управління, модернізації рухомого складу та розвитку місцевого виробництва. Франкфурт-на-Одері (60 тис. осіб, Німеччина) і Оломоуц (100 тис., Чехія) також підтверджують життєздатність трамвая в малих й середніх містах. У Франкфурті мережа з 5 маршрутів інтегрована з автобусною системою, використовуються як старі вагони, так і сучасні низькопідлогові трамваї Škoda постачання 2024 року. В Оломоуці діє розгалужена мережа з 7 маршрутів, активно оновлюється рухомий склад, а також збудовано нове трамвайне депо за кошти ЄС.
Стратегічна візія трамвайної мережі Конотопа
Стратегія передбачає, що у 2050 році трамвайна система Конотопа є основою міської мобільності міста: це сучасний, інтегрований, енергоефективний вид транспорту, що забезпечує швидке й комфортне пересування для всіх мешканців міста. Система повністю нова, хоча має у своєму складі добре відновлені й збережені елементи з минулого.
“У майбутньому, як і зараз, система буде охоплювати всі ключові райони Конотопа, однак буде інтегрована з автобусними маршрутами та іншими видами транспорту. Щонайменше половина трамваїв будуть низькопідлогові, що забезпечить безбар’єрність для маломобільних пасажирів. До 2050 року трамвай має з’єднати всі основні точки генерування пасажиропотоків у місті, формуючи швидкі, зручні зв’язки між ними. Для зручності пересадки буде створено кілька транспортно-пересадкових вузлів”, – пояснює зміст візії Антон Гаген, провідний експерт проєкту щодо компонента трамвайної мережі.
Місто Конотоп визначило в проєкті стратегії п’ять стратегічних цілей щодо модернізації й розвитку трамвайної системи:
Ціль 1. Безпечна трамвайна мережа. Місто ставить до мети досягнення нульового рівня аварійності на трамвайних маршрутах та повну ліквідацію аварійно небезпечних ділянок. Йдеться про всі види аварій, в тому числі дорожньо-транспортних пригод та аварій в системі живлення.
Ціль 2. Досягнення європейського рівня послуг. Внаслідок модернізації й проєктів розвитку система буде надавати транспортні послуги, що відповідають європейським стандартам рівня обслуговування (Level of Service) зокрема: частота руху, швидкість, надійність, зручна пішохідна доступність до зупинок (у радіусі 300-500 м), дотримання розкладу руху, доступність маршрутної інформації, інтегрована система оплати проїзду, безбар'єрність.
Ціль 3. Енергоефективність і стійкість до криз. Формування трамвайної системи, що споживає мінімум енергії на одиницю здійсненої транспортної роботи та здатна зберігати функціональність в умовах надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Ціль 4. Модернізована інфраструктура за стандартами ЄС. Повне оновлення колійної та енергетичної інфраструктури відповідно до європейських технічних, екологічних та безпекових стандартів, а також нове (реконструйоване) депо, належне облаштування зупинок, розворотних кілець, туалетів й кімнат відпочинку для водіїв та ін.
Ціль 5. Повна доступність для всіх груп користувачів. У майбутньому Конотопський трамвай забезпечить доступність своїх послуг для маломобільних груп населення завдяки випуску не менше 50% вагонів з низької підлогою на кожному маршруті та безбар’єрності інфраструктури зупинок, зокрема наявності посадкових платформ на рівні входу до вагону.
Етапи реконструкції мережі
Стратегія передбачає, що вся мережа конотопського трамвая потребує реконструкції колій та контактних мереж для підвищення швидкості та надійності руху трамвая в місті. Зупинки також потребують модернізації: необхідно збудувати платформи під першу сходинку трамвайного вагона для уникнення посадки “з землі”. Більшість ділянок не потребує радикального переосмислення, але є декілька частин мережі, суттєвий перегляд яких дозволить покращити режим роботи трамвайної системи.
Всі заходи розділені в порядку черговості: від першочергових, без яких повноцінне функціонування трамвая в місті буде практично неможливим, до перспективних, які суттєво поліпшать становище трамвая в місті, але потребують великих капітальних або інституційних зусиль для реалізації.
- Черга 1. Розширення пропускної здатності на ділянці по вул. Свободи, де зараз працює три маршрути з будівництвом другої колії.
- Черга 2. Перебудова на двоколійну лінію по вул. Свободи від залізничного вокзалу до вул. Деповської для організації конкурентоздатної інтенсивності руху біля залізничного вокзалу.
- Черга 3. Реорганізація розгалуження маршрутів №1 на Загребелля та №2 на завод “Мотордеталь” для уникнення зустрічного руху одноколійною ділянкою.
- Черга 4. Створення прямого трамвайного сполучення між районом Порт та центром міста вулицями Успенсько-Троїцька, Амосова та Братів Лузанів.
Енергетичний вимір
У 2023 році трамвайне підприємство спожило 928 МВт-год електроенергії. Місто прагне підвищити енергоефективність: зменшити споживання без втрати транспортної роботи або збільшити обсяги перевезень без значного зростання витрат. Основний напрям підвищення енергоефективності – оновлення рухомого складу. Нині близько половини вагонів мають реостатне керування і їх частка може зрости після введення в експлуатацію польських Konstal. Натомість модернізовані вагони з Чехії більш енергоефективні, тож доцільно використовувати в першу чергу саме їх, а також продовжувати підтримувати в роботі енергоефективні вагони з Риги. Водночас модернізація старих радянських вагонів визнана економічно недоцільною.
Другим напрямом підвищення енергоефективності є зменшення втрат у мережі. “На коліях це означає постійний контроль і підтримання справності шунтів на стиках рейок. У кабельних мережах, де втрати сягають до 5%, ефективним рішенням є прокладання здвоєних ліній або застосування провідників з більшим перерізом. У контактній мережі, де втрати в середньому становлять 15%, доцільно використовувати дріт більшого перерізу та розбудовувати підсилюючі лінії”, – зазначає інженер-електрик В’ячеслав Скриль.
Третій напрям — використання рекуперативної енергії. Конотоп вже має вживані вагони з рекуперацією, але через низьку інтенсивність руху, значна частина енергії гальмування втрачається. Доцільним є встановлення суперконденсаторних накопичувачів (місткістю 1,5-3 кВт-год, потужністю 200-300 кВт). Місто має дві тягові підстанції, тому встановлювати накопичувач в першу чергу варто на менш завантаженій підстанції, а потім на іншій, більш завантаженій.
Окремий напрям — зниження витрат на власні потреби депо. Необхідно вести окремий облік, впровадити термомодернізацію, оптимізацію технологій та розглянути встановлення сонячних панелей, звісно ж, після реконструкції або будівництва нових будівель.
Трамвайне депо
Інфраструктура трамвайного депо Конотопа станом на 2025 рік перебуває в незадовільному технічному стані — як з погляду фізичного зносу будівель, так і за рівнем оснащення. Його місткість та обладнання не відповідають поточним і перспективним потребам системи міського транспорту. Модернізація депо є ключовим етапом для стабілізації роботи трамвайної мережі та забезпечення її розвитку в майбутньому. Першим кроком має стати оцінка технічного стану будівель — зокрема, несучих конструкцій, покрівлі, електричних і теплових мереж, систем водопостачання, а також загального стану інфраструктури. Це дозволить визначити, чи доцільне оновлення на основі вже наявних споруд, чи буде потрібна повна реконструкція.
На основі цієї оцінки необхідно розробити проєктну документацію. Доцільно буде передбачити можливість встановлення сонячних панелей і систем накопичення електроенергії для зниження споживання з мережі.
Окремим напрямом є технічне переоснащення депо для обслуговування трамваїв. Потрібне оновлення ремонтних цехів, зони паркування, створення платформ для планового обслуговування, а також удосконалення інженерної інфраструктури.
Реконструкція депо, які й інші компоненти стратегії, можуть бути профінансовані коштом грантових або кредитних коштів. “Прикладом, який ми описали в стратегії, є реконструкція трамвайного депо №2 у Львові, що була завершена у 2021 році. Там збудували новий великий цех, оновили системи теплопостачання, вентиляції, освітлення, створили новий мийний комплекс, проклали нові колії й контактну мережу. Загальна вартість проєкту у Львові становила 2,8 мільйона євро – це невеликі кошти для транспортної інфраструктури. Аналогічний проєкт потрібно реалізувати й в Конотопі” – коментує Віктор Загреба, голова правління ГО “Vision Zero” та керівник проєкту співпраці із містом Конотоп.
Зберігання й обслуговування комунальних автобусів на території трамвайного депо оцінюється як тимчасове рішення. Враховуючи обмеженість території й потребу реконструкції депо для трамваїв, а також теперішнє й майбутнє розширення парку трамваїв, місто у середньостроковій перспективі ставить за мету визначити нову ділянку, розробити документацію й реалізувати створення автобусного депо. Як один з варіантів розвитку, нове автобусне депо може включати й адміністративні приміщення для КП “Конотопське транспортне управління”.
Рухомий склад
Місто буде продовжувати оновлення рухомого складу. Перший крок – подальша адаптація вагонів Konstal 105N з Варшави та Tatra T6A5 з Острави до ширини колії 1524 мм. Це дозволить суттєво покращити якість перевезень, знизити кількість технічних збоїв, стабілізувати роботу системи й тимчасово зняти критичність потреби в нових вагонах. Однак всі ці вагони не є низькопідлоговими.
В довгостроковій перспективі, місто має намір переходити на низькопідлоговий рухомий склад. Паралельно з реалізацією оновлення інфраструктури місто буде готуватися до замовлення нових вагонів. Ідеальна мета, якщо все складеться успішно – поступові закупівлі й отримання нових трамваїв починаючи з 2030–2035 років, та уникнення капітальних вкладень у старі вагони. Місто також не планує більше шукати вживаний рухомий склад в Європі.
Підсумок
Співпраця громадських та урбаністичних організацій з постраждалими від війни містами стала у 2022-2025 роках поширеним явищем. Вже розроблено чимало стратегічних документів та сучасних візійних концепцій. Важливо те, що буде з ними далі. “Ці два проєкти зосереджені на 100% навколо сталої міської мобільності, збереження й розвитку електричного транспорту. Вони відповідають Цілям сталого розвитку ООН, Стратегії розумної й сталої мобільності ЄС, та державним стратегіям, зокрема Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 р. та Національній транспортній стратегії України до 2030 року. Отже, ці проєкти, заслуговують на увагу й повну підтримку з боку Мінвідновлення, Кабінету Міністрів, Офісу Президента України, а також з боку міжнародних партнерів”, - підбиває підсумок Віктор Загреба, керівник ГО “Vision Zero”.
Учасники проєкту вважають, що розроблені стратегічні ініціативи будуть мати не лише місцеве, але й національне значення – служити як зразок й приклад для перевтілення вокзальних площ та трамвайних систем в цілій країні. Таких “асфальтових полів” перед вокзалами в Україні – десятки, якщо не сотні. Як Львів задав планку якості для великих міст, так Конотоп може створити приклад для середніх та малих міст щодо сучасних, доступних й привабливих привокзальних площ, а також й щодо відродження трамвайних систем.
Читайте також Рух попри обстріли: Як міста адаптують роботу електротранспорту в умовах нестачі електроенергії