19 грудня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило, що з серпня поточного року тимчасовим морським коридором у Чорному морі, оголошеним Україною, вийшло вже 302 судна, було експортовано 10 млн тонн вантажів. І з моменту запуску маршруту порти Великої Одеси прийняли під завантаження 337 суден і ще 79 готуються прийняти найближчим часом. Коридором користуються кілька десятків компаній, хоча дехто з основних судновласників все ще побоюються використовувати його. Транспортується не лише продукція АПК, але і гірничо-металургійного комплексу, а також інша номенклатура. Частина суден доставляє імпортні вантажі.
Цей результат, без перебільшення, можна назвати ключовим успіхом в транспортній галузі у році, що минає. Завдячувати за це потрібно ЗСУ, ГУР, керівництву Мінвідновлення та українським дипломатам, які виконали складну "домашню роботу", аби новий коридор запрацював.
В морських лещатах
Повномасштабному російському вторгненню в лютому 2022 року передувало блокування українських морських портів з боку росіян. Розуміючи, що морські гавані є головними воротами для українського експорту, країна-агресор йшла на цей крок свідомо.
Тож, запуск в липні 2022 року зернового коридору за участі росії, ООН та Туреччини на той момент був виправданим кроком, аби хоча б частково розблокувати український морський експорт. Цей коридор був основним каналом для експорту сільськогосподарської продукції з України в 2022/23 маркетинговому році.
Проте, вже за чотири місяці від початку дії зернової угоди росія почала саботувати її роботу, штучно створюючи довготривалі черги із десятків суден. Зрештою, з 26 червня 2023 року представники рф в Спільному координаційному центрі в Стамбулі повністю зупинили реєстрацію нових суден на вхід до українських портів. А вже 17 липня угода про морський коридор для вивезення українського зерна припинила свою дію - росія відмовилася пролонгувати її і відповідно, гарантувати безпеку судноплавства.
За період дії угоди українські аграрії змогли вивезти морем 32,8 млн т зернових і олійних. За даними ООН, з початку серпня 2022 року коридором скористалися 1002 судна, які транспортували агропродукцію до країн Африки, Азії та Європи. Згідно звіту компанії "Кернел", коридор забезпечив 54% загального експорту зерна України протягом сезону, 27% рослинної олії та 38% шроту.
Після виходу з зернової угоди росія спробувала відбити в судновласників бажання йти на завантаження до українських портів, здійснивши низку ударів по українській портовій інфраструктурі. Так, вже 19 липня завдали удару по порту Чорноморськ, за декілька днів – по Одеському порту та порту Рені, а 4 і 16 серпня – по Ізмаїлу. Як згодом підрахували, внаслідок атак на українські морські порти було пошкоджено 167 об’єктів портової інфраструктури та 7 цивільних суден, знищено близько 300 тис. тонн зерна.
Читайте також Морська економіка і морська безпека мають розвиватися паралельно – інтерв'ю з Юлією Клименко
Проти лома є прийоми
Втім, успіхи українських військових на Чорному морі дозволили обмежити спроможності російського флоту.
За даними Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, саме влітку цього року була зафіксована найбільша кількість атак по об'єктах на території окупованого Кримського півострова та кораблях Чорноморського флоту росії. У в червні їх було 18, у липні - 21, у серпні - 30. Знаковою стала атака українського морського дрону в порту Новоросійськ, де розташована база російського флоту і де був вражений великий десантний корабель "Оленегорский горняк". Що вчерогове продемонструвало вразливість флоту країни-агресора. Після цього Україна оприлюднила прибережне повідомлення (Coastal Warning), згідно з яким акваторії російських портів на Чорному морі оголошені такими, що перебувають під воєнною загрозою.
Загалом українські військові з початку повномасштабного вторгнення росії знищили 15 одиниць ворожого флоту і ще 12 - пошкоджені. Як згодом зазначить речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук, у ворога відбувається "певне переосмислення", він зосереджений на тому, щоб зберегти свій флот, передислокувавши його подалі від небезпеки.
Не стояла осторонь і військова розвідка. Принаймні, з того, що стало відомо широкому загалу, спецпризначенці ГУР здійснили рейди на "вишки Бойка" та демонтували звідти російське розвідувальне обладнання. Це дозволило посилити контроль над акваторією Чорного моря.
"Завдяки успіхам бойовим, тим успіхам, які ми маємо в Чорному морі, - відтісненню морського флоту російської федерації, та іншим заходам, дуже чутливим до заходів безпеки, ми змогли відновити судноплавство в українські порти і з самих українських портів", - констатував, зокрема, заступник міністра економіки України Тарас Качка.
Український уряд у особі керівництва Мінвідновлення також працював над можливістю відновлення морського коридору у Чорному морі за нових умов – без будь-яких гарантій "безпеки" з боку росії. І, власне, вже без міжнародних домовленостей, у яких брала б участь країна-агресор. Все у межах українського законодавства та згідно положеннями міжнародного права. У червні Кабінет міністрів України впровадив новий порядок, який гарантував відшкодування завданої шкоди судновласникам внаслідок збройної агресії з боку росії під час перебування судна в територіальних водах України (12 миль). Компенсація передбачена у разі знищення або пошкодження судна, втрати або пошкодження вантажу та травмування чи смерті членів екіпажу. Йдеться саме про гарантії з боку держави: якщо страхова компанія судновласника відмовила у виплаті страхового відшкодування, Україна гарантує компенсацію. І хоча все ще залишаються питання щодо розміру страхового фонду, очевидно, судновласники такий намір держави сприйняли схвально.
Читайте також Військові ризики і не тільки. П’ять питань про морське страхування в Чорному морі
Проміжний результат
Вже у жовтні український зерновий коридор продемонстрував можливість приймати/випускати вісім суден на день. Це була така ж кількість суден на день, що була під час роботи зернового коридору. До портів Великої Одеси, зокрема, до Південного, відновили суднозаходи балкери типу Capesize, що свідчило про нарощування обсягів морського експорту руди.
"За чотири місяці роботи коридору розширено номенклатуру вантажів і розпочато їхній експорт. Суттєво збільшився обсяг агропродукції: з 278 тис. тонн в перший місяць до майже 5 млн тонн зараз", - говорять у профільному міністерстві.
Загалом обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України у 2023/24 маркетинговому році станом на 15 грудня, за даними Міністерство аграрної політики та продовольства України, склав майже 15,3 млн т. Це на 23% (4,7 млн т) менше аналогічного показника попереднього сезону. Те, які ж саме обсяги вдасться вивезти за маркетинговий рік загалом, багато у чому залежить від ситуації на Чорному морі.
І хоча обсяги експорту нижчі, ніж минулого року, віце-прем'єр з відновлення, міністр інфраструктури Олександр Кубраков налаштований оптимістично, прогнозуючи, що Україна "компенсує втрачене". І говорить, що тепер "це виглядає як звичайне судноплавство, яким воно було до війни".
За словами Кубракова, угода з лондонським Lloyd's та брокером Marsh McLennan вже дозволила скоротити витрати на страхування вдвічі. Уряд запевняє, що продовжує працювати над тим, щоб зменшити витрати на страхування.
Співвласник холдингу "Агровіста" та директор компанії Hermes Trading Юрій Скічко вважає і запуск "зернового коридору", і його перезавантаження на початку цього маркетингового року "фундаментальними кроками для захисту країни від банкрутства тисячів аграріїв". "А за рахунок скорочення витрат логістики на 30-40 доларів на тоні та більшої в рази пропускної експортної потужності терміналів великої Одеси Україна значно збільшила обсяги експорту. А виробники вийшли на рівні цін, що показують прибутковість вирощування та закладають умови для отримання майбутнього врожаю", - прокоментував він ЦТС.
Він зазначає, що відновлення зернового коридору через морські порти стало особливо важливим з огляду на гарний врожай цього року. "Логістична інфраструктура Дунаю вже не витримувала навантаження, додамо сюди ще й закриття наземних кордонів з сусідніми країни для імпорту та навіть транзиту агропродукції з України", - пояснює він.
Як вже було зазначено, морським коридором користуються не лише аграрії. Експорт продукції гірничо-металургійного комплексу за обсягом займає друге місце. Так, зокрема, у листопаді з двох українських морських портів 14 суден сукупно вивезли близько 620 тис. т залізної руди і 140 тис. т металопродукції, а у жовтні експорт продукції українського ГМК через порти Великої Одеси орієнтовно становив 507 тис. т залізної руди.
Про нарощування експорту металургами свідчать і дані "Укрзалізниці". Так, у листопаді перевезення руди у напрямку морських портів збільшились на 66%, порівняно з жовтнем, та становили 1,3 млн т.
Але вищі кола української влади більшою мірою вживають термін "зерновий коридор", оскільки для решти світу саме продовольчі товари з України мають велике значення, адже їхній експорт, зокрема, допомагає запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації у державах, які знаходяться на межі голоду. І стабілізувати світові ціни на продовольство.
Подальше розширення номенклатури вантажів, що перевалюються в портах Великої Одеси, вже є у планах бізнесу та керівництва профільних українських відомств, у тому числі - АМПУ, на наступний 2024 рік. Зокрема, мова може йти про контейнери. Також є обережний оптимізм з приводу відкриття портів Миколаїв та Ольвія. Але для цього потрібно усунути загрозу для судноплавства у Бузько-Дніпровсько-лиманському каналі з боку російських військових, які поки ще залишаються на Кінбурнській косі.
"Володарка морів" у поміч
Україна та її партнери прагнуть зробити експортний коридор більш безпечним. Йдеться як про усунення загрози з боку флоту, ракетних військ та авіації країни-агресора, так і про розмінування. І саме у військовій площині лежить подальший успіх українського морського експорту. Судячи з усього, роль "першої скрипки" в цьому процесі відіграватиме Велика Британія, яка у минулому носила гордий титул "володарки морів".
Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що Одеський регіон буде захищений додатковими системами ППО. Запит на цю зброю спрямували до міжнародних партнерів, і він уже погоджений.
Крім того, в січні 2024 року Румунія, Болгарія та Туреччина мають намір підписати угоду про спільне розмінування Чорного моря. У разі схвалення угоди, мінно-тральні сили не вважатимуться операцією НАТО, але стануть першою великою спільною дією чорноморських союзників з часу початку повномасштабної війни в Україні.
Тим часом Британія передає Україні два тральники, які, як зазначив міністр оборони країни Грант Шаппс, “допоможуть захистити життя на морі та відкрити важливі експортні маршрути, які були сильно обмежені після незаконного повномасштабного вторгнення”. Також повідомляється про передачу 23 швидкісних катерів та 20 дволанкових гусеничних всюдиходів Bandvagn BvS 10 (Viking) для захисту прибережних зон.
Велика Британія разом з Норвегією очолять нову коаліцію з посилення можливостей українського флоту. Коаліція зосередиться на довгостроковій підтримці з боку Великої Британії, Норвегії та інших союзників, щоб допомогти Україні зміцнити флот та зробити його більш сумісним із західними союзниками та членами НАТО. Учасники коаліції надаватимуть Україні кораблі, техніку, здійснюватимуть підготовку катерного складу морської та річкової флотилій ВМС, морської піхоти, ППО, протимінних підрозділів та інше.
"Море - це велика дорога і воно має бути рівним для всіх, саме тому ми маємо захистити його та стати настільки потужним флотом, щоб у рф більше ніколи не виникло бажання захопити його", - заявив командувач ВМС ЗС України Олексій Неїжпапа, коментуючи створення коаліції.
Читайте також Забезпечити вільне судноплавство у Чорному морі: П’ять рекомендацій для міжнародного співтовариства