Перенасиченість пропозицією на західних терміналах, у зв’язку із переміщенням логістичних потоків назад до центру країни - один зі стратегічних викликів, який стоїть нині перед українськими логістами. За словами старшого консультанта аналітичного відділу Pro-Consulting Андрія Мокрякова, доки компанії будували склади на західному кордоні, попит на них перемістився назад до центру України, до Києва, передає ЦТС.
"Ми це бачимо і помічаємо це також і в цінах на зберігання вантажів", - сказав експерт під час Ukrainian logistic forum 2024 "Переформатування, відновлення, розвиток і стійкість". Загалом, він зазначив: один із трендів у логістиці - зміщення фокусу з тактичних питань на питання стратегічні. Протягом останніх двох років галузь здебільшого намагалася впоратися з викликами, які виникають. А тепер настав час вирішувати проблеми, щоби можна було продовжувати працювати далі в умовах відносної стабільності.
Під час широкомасштабного вторгнення, коли всі морські порти закрилися, майже три десятки компаній отримали дозволи на створення залізничної інфраструктури для перевантажувальних терміналів біля західного кордону. На початку 2024 року працювало 7 логістичних пунктів і ще 12 будувалося. При чому зводили не тільки великі термінали, а й просто перевалочні хаби навіть без потужностей для зберігання. Чи заповнені зараз вони?
Зі свого боку керівник департаменту логістики компанії Agrosem, яка вже більше десяти років надає послуги українським аграріям, Дмитро Линник, коментує ситуацію так: "Наш термінал орієнтований як на власні вантажі, так і на сторонні. Наша перевага в тому, що маємо диверсифіковані можливості перевалки і свою вантажну базу. Але так само велику частину послуг ми надаємо для сторонніх клієнтів. Тому відчуваємо всі тренди, властиві західному кордону. Хоч вони й дуже сильно відрізняються, залежно від країн. На ситуацію обов’язково треба дивитися в розрізі країн. Наприклад, протягом жовтня більше аграрних вантажів перекочувало із польського кордону нижче, на Угорщину та Словаччину".
Водночас, за словами Линника, на західні термінали дедалі частіше звертають увагу й неаграрні компанії, які хочуть диверсифікувати свої логістичні шляхи. "У нас є запити і на роботу з контейнерами, з палетами, в нас є можливість перевалювати сипучі вантажі, маємо великий зерновий термінал. Зменшення деяких об’ємів агарних вантажів має компенсуватися іншими. Думаю, така сама тенденція спостерігається для всіх інших терміналів, які можуть обробляти різні типи вантажів. А от у прикордонних елеваторів, які працюють виключно із зерном, звичайно, ситуація трохи гірша", - каже він.
Певне зниження об’ємів поставок через західний кордон, зауважує експерт, звичайно спостерігається. Але значних простоїв в роботі терміналів нема. Вантажі, які йдуть із Європи залізницею, все одно десь мають перевалюватися для того, щоб змінити тип транспорту. Плюс є великі експортні потоки.
"Якщо дивитися по залізничному транспорту, то через західні кордони йде значний потік різних товарів - це і продукція ГМК, і цемент, інші мінбудматеріали, і шроти, - зазначає Линник. - Тобто можу впевнено сказати: зниження вантажних потоків дійсно є, але простою точно нема. Знаю, що й інші термінали також мають з чим працювати. Звісно, були часи, коли ми обирали що перевалювати. Тепер ситуація не така, але хто активно працює, має змогу обробляти різні типи вантажів, той і зараз має вантажну базу".
