1 березня колегія суддів Вищого антикорупційного суду ухвалила вирок та визнала винуватими колишнього в.о. генерального директора та начальницю однієї зі служб ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль".

Як пише ЦТС, про це сьогодні повідомили в ВАКС.

Ексгендиректора визнали винуватим за ч. 2 ст. 364 КК України та призначили йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

Колишню начальницю однієї зі служб визнали винуватою за ч.5 ст.27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначили їй покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

Обом обвинуваченим суд призначив штаф у розмірі 8500 грн кожному.

Зазначається, що "обвинувачення стосувалося порушення встановленого законом та Статутом порядку передачі в оренду державного майна шляхом укладення попередніх договорів оренди з метою уникнення конкурсних процедур за участі Фонду держмайна України та за заниженими орендними платежами, що спричинило тяжкі наслідки в розмірі 15 709 655 грн".

Суд також ухвалив рішення стягнути солідарно із обох обвинувачених матеріальну шкоду у розмірі 10, 997 млн грн.

Як уточнили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, "упродовж 2014-2019 років службові особи держпідприємства на підставі укладених договорів попередньої оренди передавали приміщення суб’єктам підприємницької діяльності. Проте з’ясувалося, що вищевказане майно належить Міністерству інфраструктури України і право на передачу його в оренду має лише Фонд державного майна України за відповідною конкурсною процедурою".

Відзначимо, що в 2014-2017 рр. аеропорт Бориспіль очолював Євгеній Дихне. ЦТС вже писав про обвинувачення, які йому були висунуті в 2020 році.

Тоді Дихне так коментував ситуацію:

"Це не нова тема, вона добре знайома всім міністрам інфраструктури та керівникам Фонду держмайна. Лише реальною проблемою вона завжди була винятково для керівників Борисполя. І якщо для усунення прірви та величезної корупційної лазівки у законодавстві про оренду державного майна потрібно розглянути це питання у ВАКСі, значить час настав…

Я керував аеропортом з кінця 2014 року до 2017 року. У 2015 році Бориспіль вперше за попередні три роки став прибутковим завдяки змінам, які ми з командою здійснили. На хвилі революції нам хотілося робити швидкі та якісні зміни, ми не мали часу чекати два роки".

Авіаційний юрист, партнер у ЮФ "Анте" Андрій Гук, реагуючи на сьогоднішнє рішення ВАКС, написав у Facebook: "За такими обвинуваченнями такі вироки - це не вкладається в голові. Сумно, страшно сумно за всю цю нашу найкращу в світі антикорупційну систему. Як юрист, який мав справу з орендою в Борисполі десь так з 2005 року і щороку цим страждає, щиро переконаний, що обвинувачення безпідставні і такі дії не повинні бути кримінально караними. Це просто сором якийсь і немає сил навіть коментувати юридично це все".

Він додав, що екскерівник Борисполя підписував договори оренди "в умовах ненормального законодавства (зараз вже виправили), і таким чином аеропорт та бюджет отримував кошти, а авіакомпанії та інші орендарі можливість працювати в аеропорту… При цьому, якби він це не робив, то аеропорт нормально би не працював і взагалі нічого з оренди не отримував би. Отримано ж набагато більше 10 млн".

Нагадаємо, що в лютому НАБУ і САП повідомили ексміністру інфраструктури України Андрію Пивоварському і його колишньому першому заступнику про підозру у зловживаннях, через які держава зазнала збитків на понад 30 млн дол. США. Їх звинувачують у нібито завданні шкоди державі на 30 млн дол. через те, що в 2015 році корабельний збір із суден в морському порту Південний разом із ДП АМПУ почали стягувати й приватні компанії (у пропорції 50:50).

Пивоварський наголосив, що будь-які обвинувачення у його бік у вчиненні кримінального правопорушення є надуманими та безпідставними.

В 2020 році ці ж органи повідомили про підозру ексміністру Володимиру Омеляну. Тоді фігурувала цифра у 30 млн грн, нібито недоотриманих держбюджетом через зниження портових зборів на 20%. Хоча це рішення було направлене на зниження тиску на бізнес, адже високі портові збори робили неконкурентними українські порти. В жовтні 2021 року ВАКС виправдав Омеляна.