Надрукувати на 3D-принтері усі складові нової залізничної станції, доставити їх у місце збору та встановити за одну ніч… Здається, до тепер такого не робив ніхто. Першопроходцями, як завжди, стали японці. ЦТС публікує переклад репортажу Кіуко Нотоя для The New York Times, в якому розповідається, як реалізовували цей проект і як до нього ставляться мешканці невеличкої місцевості поблизу Аріди.
У сільській місцевості Японії робітники побудували абсолютно нову залізничну станцію в перерві між відправкою останнього нічного поїзда та прибуттям першого ранкового. Ця перерва тривала шість годин. Нова станція замінить значно більшу дерев’яну споруду, яка обслуговувала пасажирів цієї віддаленої громади понад 75 років.
Усі частини нової станції надрукували на 3D-принтері в іншому місці та зібрали вже в точці призначення. За словами операторів залізниці, раніше такого не робив ніхто в світі. Ззовні нова станція має не дуже переконливий вигляд, але у West Japan Railway Company запевняють, що будівництво традиційним способом зайняло би більше двох місяців і обійшлося би вдвічі дорожче.
Оскільки населення Японії старіє і кількість робочих рук скорочується, обслуговування залізничної інфраструктури, включно зі станційними спорудами, стає дедалі більшою проблемою для залізничних операторів. Водночас, користувачів на сільських станціях постійно меншає і це створює додаткову проблему.
Нова станція, Хацусіма, знаходиться в тихому приморському містечку, яке є частиною Аріди. Місто з населенням 25 000 осіб у префектурі Вакаяма межує з двома популярними туристичними напрямками, префектурами Осака та Нара. Станція обслуговується однією лінією. Поїзди тут курсують від одного до трьох разів на годину. Власне, станцією користуються близько 500 пасажирів на день.
Юі Нішіно щодня користується цим маршрутом для поїздки до університету. 19-річна дівчина була здивована, коли вперше почула, що тут побудують першу в світі будівлю вокзалу, надруковану на 3D-принтері. "Спостерігаючи за процесом, я побачила, що роботи просуваються зі швидкістю, яка була би нереальною за звичайного будівництва, - каже вона. - Сподіваюся, в майбутньому можна буде зводити більше будівель за допомогою технології 3D-друку".
Будівельна фірма Serendix, яка працювала над проектом із West Japan Railway, повідомила, що сам друк частин і зміцнення їх бетоном тривало сім днів. Друк проводився на фабриці в префектурі Кумамото на південно-західному острові Кюсю. Деталі майбутньої станції покинули завод вранці 24 березня. Їх транспортували дорогою, довжиною майже 500 миль, на північний схід до станції Хацусіма.
"Зазвичай будівництво триває кілька місяців, а потяги протягом усього цього часу не ходять щовечора", - розповідає співзасновник Serendix Куніхіро Ханда. Будівельні роботи поблизу комерційних ліній підлягають суворим обмеженням і зазвичай проводяться вночі, щоб не порушувати розклад.
У вівторок ввечері, наприкінці березня, вантажівки з надрукованими на 3D-принтері деталями почали заїжджати в містечко. За цим процесом спостерігали кілька десятків жителів. Це була перша ініціатива такого обсягу в добре знайомому для них місці.
Після того, як о 23:57 останній поїзд відійшов, робітники почали зводити нову станцію.
Надруковані зі спеціального розчину деталі, зібрали менш, ніж за шість годин. Кожну з них доставили на окремій вантажівці, а для збору використовували великий кран. Робітники збирали ці деталі усього за кілька футів від старої станції.
Нову станцію, площею трохи більше 100 квадратних футів, завершили до того, як вранці о 5:45 прибув перший поїзд. Дизайн мінімалістичної білої будівлі враховує зображення мандарина і чорної риби-шаблі - фірмових страв Аріди.
Будівля ще потребує внутрішніх робіт, а також спеціального обладнання - такого, як квиткові автомати та зчитувачі транспортних карток. Західно-японська залізниця готується відкрити нову будівлю для користування в липні.
Залізничники сподіваються, що цей досвід покаже, як можна підтримувати обслуговування у віддалених місцях за допомогою нових технологій і меншої кількості працівників. "Вважаємо, цей проект доведе, що загальну кількість необхідних людей можна значно зменшити", - сказав президент підрозділу венчурного капіталу залізничного оператора JR West Innovations Ріо Кавамото.
Дерев'яну будівлю старої станції, яку замінить нова, завершили в 1948 році. Із 2018 року вона була автоматизована, як і багато інших невеличких станцій в Японії. 56-річний Тошіфумі Норімацу, який керує поштовим відділенням за кілька сотень футів від станції, має змішані відчуття з приводу такого будівництва.
"Мені трохи сумно, що стару станцію демонтують, - каже він. - Але я був би радий, якби нова станція могла стати піонером і принести користь іншим".
Фото (окрім останнього) Норіко Хаяші.
