В минулому році переважна більшість регіональних аеропортів України продемонструвала гарні результати роботи. Львів перетнув межу в 1 млн пасажирів, Харків та Чернівці встановили власні рекорди, інші показали гарні відсотки зростання. Ця тенденція триває і в поточному році. Однак якщо поглянути на долю регіональних аеропортів, то вона значно поступається столичному повітряному вузлу. Два київських аеропорти в 2017 году обслужили три чверті пасажирів, які скористались авіаційним транспортом, а 12 регіональних аеропортів - лише чверть. Як бачимо, регіонам є куди зростати. Тим паче, що в Міністерстві інфраструктурі періодично лунають думки про створення то трьох, то чотирьох регіональних хабів, окрім існуючого в аеропорту Бориспіль.

Гасла гаслами, але реалії регіональних аеропортів не надто красиві. Звісно, аеропортам Харків і Львів пощастило відремонтувати злітну смугу до Євро-2012, Одеса будує полосу зараз, а інші вимушені задовольнятись тим, що є. Саме тому для обговорення проблем регіональних аеропортів Асоціація "Аеропорти України" організувала Міжнародний авіаційний форум "Відродження та розвиток авіаперевезень у регіональних аеропортах", який відбувся 21 червня у місті Рівне. Захід зібрав багатьох фахівців авіаційної галузі, які обмінялись думками з приводу того, що треба для відродження регіональних аеропортів. Не буду перераховувати всіх подробиць дискусії, а зазначу лише власні думки, які виникли після відвідин зазначеної події.

Отож, чого не вистачає регіональних аеропортам і що перешкоджає їхньому розвитку? Після довгих дискусій я для себе виокремив декілька речей. Як правило, коли мова йде про аеропорти, то одразу виникають питання злітної смуги та терміналів, але все це неможливе без чотирьох речей: волі власника, стратегії розвитку, фінансів та достатньої супутньої інфраструктури. Зупинюсь детальніше на цих пунктах.

Читайте також Операція "Реінкарнація": Чи отримають нове життя регіональні аеропорти

Воля власника

Все починається з волі, в першу чергу, власника аеропорту. Зараз більшість регіональних аеропортів (крім Львова) знаходяться у власності обласних чи міських рад, або в оренді у приватних компаній. Раніше місцеві органи влади замало уваги приділяли власним аеропортам. Тепер тенденція змінилася, інколи складається враження, що для губернаторів і мерів наявність гарного аеропорту є питанням престижу. Показовим є приклад аеропорту Чернівці, який стояв без роботи в 2014-2015 роках, а в 2016 році запрацював і почав приймати регулярні внутрішні і міжнародні рейси. Є й негативний приклад - сумнозвісний аеропорт Дніпропетровськ, який четвертий рік поспіль втрачає пасажирів. Сподіваюсь, що у місцевої влади жага до відродження регіональних аеропортів не згасне, але самої волі недостатньо.

Стратегія розвитку

Другою складовою для розвитку регіональних аеропортів має бути стратегія. Як влучно зазначив Євген Трєскунов, голова Комітету стратегічного розвитку та міжнародних відносин Асоціації "Аеропорти України", планувати довгостроковий розвиток аеропорту неможливо без трьох стратегічних документів - техніко-економічне обґрунтування, майстер-план та бізнес-план. За словами експерта, помилки в довгостроковому плануванні або відсутність одного із цих документів можуть призвести до фатальних наслідків. При цьому експерт застеріг керівників аеропортів від надмірної гігантоманії та закликав планувати більш реалістичні проекти.

Фінанси

Звісно, жоден аеропорт не зможе розвиватись без грошей. В 2015 році я опитував директорів трьох регіональних аеропортів. Тоді лейтмотивом розмови стала відсутність коштів. Зараз ця проблема не зникла, адже не всі органи місцевої влади, у власності яких є аеропорт, володіють достатніми коштами, аби підтримувати розвиток летовища. Свого часу в Міністерстві інфраструктури фінансове питання намагались вирішити шляхом об'єднання аеропортів в одну структуру, яка мала би бути створена на зразок Адміністрації морських портів. Такий варіант поширений у багатьох країнах Європи, особливо в Скандинавії, він дозволяє розподіляти прибутки між аеропортами і підтримувати збиткові летовища. Зараз вже очевидно, що ця ідея похована. Наразі проблему нестачі коштів Міністерство інфраструктури та місцева влада намагається вирішити за рахунок інвесторів шляхом передачі аеропортів у концесію. На думку голови Асоціації "Аеропорти України" Петра Липовенка, цей інструмент може стати ефективним стимулом для розвитку регіональних аеропортів. "Ми підтримуємо концесію аеропортів. Цього не треба боятись, це треба впроваджувати. Розвиток аеропортів дорого коштує, не всі місцеві громади володіють достатніми коштами для цих цілей", - зазначив він.

Супутня інфраструктура

Останній пункт напряму не пов'язаний з авіацією, але впливає на неї. Мова йде про розвиток супутньої інфраструктури - доріг, залізниць, громадського транспорту тощо. Наприклад, туристична компанія JoinUp!, яка організовує чартерні рейси з Рівного до Антальї, підвозить автобусами пасажирів з білоруського міста Брест. Туроператор планує розвивати цей сервіс і відкрити трансфер з Пінська, але цьому заважає поганий стан дороги Рівне-Сарни-Дубровиця. На жаль, таких прикладів можна знайти багато по всій країні.

***

Сподіваюсь, що регіональним аеропортам вистачить наснаги для виконання цих умов, і вже скоро українці зможуть літати по багатьом напрямкам не лише зі столичних аеропортів. Замість підсумку хочеться згадати слова генерального директора турецького аеропорту Даламан Хамді Гювенча: "Я вірю, що майбутнє буде краще, особливо для аеропортів".

Читайте також Майбутнє буде краще: Чотири думки про розвиток регіональних аеропортів