29 жовтня росія, під приводом атаки українських морських безпілотників на кораблі Чорноморського флоту в Севастополі, заявила про вихід із зернової угоди. Традиційно для країни-агресора були вигадані пропагандистські нісенітниці на кшталт нібито використання "зернового коридору" для того, щоб завдяки його маршруту поближче підійти до російського військового флоту. Але, де коридор і де Севастополь? Відстань між ними - понад 200 км. Тож, зрозуміло, що рф шукала лише привід, аби порушити і без того хиткий морський експорт продукції українського АПК.

Менше з тим, заява була озвучена. Що це може означати для подальшої роботи зернової ініціативи?

Значення "зернового коридору"

Зернова ініціатива стартувала з 1 серпня. Її запуску передував "жест доброї волі" росіян, які після численних українських завданих ударів змушені були покинути тимчасово окупований ними острів Зміїний. Це, а також занурення на дно Чорного моря російського флагмана крейсера "Москва" стало важливими факторами, що сприяли частковому відновленню судноплавства з українських портів.

В зерновій ініціативі задіяні три українські морські порти: Одеса, Південний та Чорноморськ. З початку відкриття "зернового коридору" і станом на 28 жовтня з цих трьох портів було експортовано 9,1 млн т агропродукції. Це не такі великі обсяги, якщо порівняти, приміром, з 2021 роком, коли за 12 місяців через порти було експортовано майже 50 млн т лише зернових - тобто в середньому більше 4 млн т щомісяця.

Відкриття "зернового коридору" було важливим для забезпечення продовольчої безпеки в усьому світі. За даними МІУ станом на 1 жовтня, 68% від загального експорту пшениці з українських портів направлялося до країн Африки і Азії, 58% експорту кукурудзи пішло до країн Європи. Загалом на той момент 95 суден з українським зерном було відправлено в Європу, 113 - в Азію, 33 - в Африку.

Щодо співпраці з ООН в рамках Всесвітньої продовольчої програми, то з портів Великої Одеси станом на 31 жовтня вийшло вже сьоме судно, зафрахтоване Організацією Об’єднаних Націй.

Зайвим буде говорити, що "зерновий коридор" став важливим і для України, з точки зору наповнення бюджету в умовах війни завдяки валютним надходженням від експорту. Але, з огляду на обставини війни, ці надходження є далеко не тими, на які хотілося б очікувати. Як зазначає керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів'євський, "росія робила все можливе, щоб Україна не могла в повній мірі скористатись його ("зернового коридорру") вигодами. Постійне ставлення під сумнів його доцільності, високі ризики і максимум, що наші аграрії отримали по ціні (за моїми розрахунками) - це біля додаткових 10 дол. на тоні, замість очікуваних 100 дол. на тоні".

"В зерновій торгівлі для аграріїв важливо, який процент від експортної ціни вони отримують. Зараз це в районі 35%. Ми таких показників не мали навіть в буремні 90-ті", - констатує експерт.

Разом з тим, за словами Нів'євського, завдяки експорту через порти понад 9 млн т агропродукції, вдалося зменшити тиск на внутрішній риник, особливо зараз, в період збору врожаю, та інтенсивного експорту. Також це дозволило хоча б частково вивільнити потужності для зберігання від збіжжя минулорічного врожаю.

Вигаданий привід

Як вже було сказано, для виходу з зернової угоди, росія використала перший ліпший інформаційний привід. Однак, про те, що вона рано чи пізно піде на цей крок, було зрозуміло з самого початку відкриття "зернового коридору".

Ще на початку вересня президент росії Путін зробив перший натяк на згортання зернової угоди. Тоді він заявив, що нібито українське зерно не надходить до країн Африки, які відчувають у ньому найбільшу потребу. Але, звісно, це була чергова маніпуляція з боку рф і вище в цьому тексті ми вже оприлюднили інформацію, яка спростовує таке твердження.

"Насправді це не сьогоднішнє їхнє рішення. Росія почала свідомо загострювати продовольчу кризу ще у вересні - тоді, коли заблокувала рух суден з нашим продовольством… Це рішення було ухвалене росією, очевидно, у вересні. Тільки про це може свідчити ця черга із суден із продовольством у морі. Важливо також, що мінімум двічі протягом часу дії зернової ініціативи росія завдавала ударів по наших Військово-Морських силах. Якраз по тих силах, які й гарантують безпеку "зерновому коридору", - відзначив у суботній промові президент України Володимир Зеленський.

Справжнім приводом (принаймні, одним з них), чому рф постійно тисне на зернову ініціативу, є її бажання відновити транзит російського аміаку територією України з подальшою перевалкою на експорт аміачних добрив в українських портах. "Ми обговорюємо можливості експорту російського аміаку тими самими шляхами (через українські порти), трубопроводом, який перетинає Україну", - інформував в середині вересня генсек ООН Антоніу Гутерреш.

Реакція на російський демарш

Після заяви російського міноборони про вихід рф з зернової угоди Володимир Зеленський відзначив, що "буквально сьогодні (29 жовтня) понад 2 мільйони т продовольства стоять у морі. Це означає, що для більш ніж 7 мільйонів споживачів реально погіршився доступ до продовольства. Алжир, Єгипет, Ємен, Бангладеш, В’єтнам, інші - дуже різні країни, з різних частин світу… Але вони всі однаково можуть бути дестабілізовані через це російське рішення заблокувати експорт". Президент України закликав до жорсткої міжнародної реакції як на рівні ООН, так і на рівні "Великої двадцятки".

"Призупинивши цю домовленість, росія знову використовує продовольство як зброю у війні, яку вона розпочала, безпосередньо впливаючи на країни з низьким і середнім рівнем доходу та світові ціни на продовольство, а також посилюючи і без того жахливу гуманітарну кризу та відсутність продовольчої безпеки", - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен

Ключовою в цій ситуації мала стати реакція Туреччини і ООН, за сприяння яких і працював "зерновий коридор".

Ввечері 30 жовтня Секретаріат ООН повідомив, що продовжуватиме залучати представників Спільного координаційного центру в Стамбулі (навіть попри відмову від участі російських представників) задля реалізації цілей зернової ініціативи та запропонував делегаціям Туреччини та ООН 31 жовтня надати своїх представників для утворення 10 інспекційних груп для перевірки 40 суден. Про такий план було проінформовано і делегацію рф.

Крім того, було погоджено рух "зерновим коридором" 16 суден: 14 - на вихід, і 4 - на вхід в напрямку до українських портів. Секретаріат ООН також проінформував про цей крок російських представників в Спільному координаційному центрі, згідно встановлених процедур.

Собака гавкає - караван йде

Після такої інформації від Координаційного центру залишалося дочекатися, що відбуватиметься далі.

Зранку 31 жовтня системи моніторингу руху суден показали, що деякі балкери почали виходити з українських морських портів. А керівник проекту в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко відзначив, що "одне судно, що вчора знаходилося в зоні очікування пвденніше острову Зміїний, прямує до Одеси".

Згодом в Міністерстві інфраструктури інформацію підтвердили офіційно. Згідно з заявою МІУ, 31 жовтня з портів Одеса, Чорноморськ і Південний вийшли 12 суден з українською агропродукцією. На борту суден 354,5 тис. продукції АПК, що направляється до країн Африки, Азії та Європи. Серед них - балкер IKARIA ANGEL з українською пшеницею для Ефіопії, зафрахтований в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН. Також в міністерстві підтвердили інформацію про дозвіл на прохід до українських портів під завантаження 4 суднам.

Однак, як довго триватиме така ситуація, невідомо. Адже від країни-терориста росії, як показали останні вісім місяців, очікувати можна будь-чого.

"Не виключаю, що рф у найближчі години оголосить закритим район Чорного моря, який перекриватиме маршрут "зернового коридору" - під приводом навчань або пошуку місць, звідки вилітають "українські бойові комахи" на Севастополь", - пожартував з цього приводу Андрій Клименко.

Співвласник групи терміналів ТІС Андрій Ставніцер, який до запуску зернової ініціативи робив акцент на тому, що саме ООН і перемовини мають зіграти ключову роль в відкритті портів для зернового експорту, цього разу теж жартував про комах та пропонував підняти тост за ЗСУ, натякаючи, що остаточно позбавити рф впливу на український морський експорт можна лише силовим шляхом.

Такої ж думки дотримується і Олег Нів'євський. "Тепер що залишається? Тільки військовий (шлях), як на мене. Це важливо зрозуміти колективному Заходу. І це вже питання не до українців - це питання до світу, до його готовності (чи не готовності) проковтнути чергове, тотальне, безконтрольне зло на догоду сумнівній меркантильності та фальшивому пацифізму", - написав він.

Попередні "жести доброї волі" підтверджують, що росія розуміє лише таку форму "діалогу" і тверду позицію. "Хоча росія діє нерішуче… ми рішуче продовжуватимемо наші зусилля, щоб служити людству", - заявив у своєму останньому зверненні до народу президент Туреччини Ердоган. Це може свідчити про те, що в Стамбулі вже зрозуміли, що можуть діяти в зерновому питанні і без оглядки на рф, продовжуючи отримувати профіт. Однак, зважаючи на відсутність гарантій з боку росії, постане питання, де брати флот для перевезень, адже судновласники і екіпажі суден піддаватимуться більшому ризику, ніж до цього. Очевидно, що флот зможуть віднайти в самій Туреччині, а от фрахт від цього лише здорожчає, що негативно вплине на надходження українських експортерів і аграріїв.

Як саме розвиватимуться події, покаже лише час. Можливо, вже найближчий 

Читайте також Не залізна завіса: Чому не працюють санкції на експорт російської гірничо-металургійної продукції