З початку війни Kernel, як найбільший український агроекспортер, інвестував у нові активи, зокрема, перевалку в портах та власний флот. Публікуємо основні тези генерального директора Kernel Євгена Осипова з розмови з Forbes про логістику, ринок Європи та роботу з кадрами.
Про ситуацію з країнами Європи
Думаю, що для нас головне зараз провести змістовні переговори з Європейським Союзом. Сформувати сталу позицію на тривалі роки з точки зору того, як Європа бачить взаємодію з українськими аграріями.
На жаль, сьогодні немає єдності всередині Європи. У Польщі одна позиція, у Брюсселі - інша. Поки Європа не синхронізує позицію між собою, нам буде дуже важко якось на це впливати. Ми фундаментально розуміємо, що Європа є дефіцитною по ряду товарів, які ми виробляємо. Наприклад, та сама Польща, має дефіцит по шроту і кожен рік імпортує майже 3 мільйони тонн.
Єврокомісія розуміє, що разом з Україною Євросоюз сильніший, ніж без неї, з точки зору продовольчої безпеки. Але є фактори, які впливають сьогодні на життя фермера в Румунії, чи життя фермера в Польщі. Звісно, Європа має на це звернути увагу і також запропонувати якісь компенсатори для них.
Ми фундаментально розуміємо одне: що для нас, як для країни загалом, ринок Європи, це сьогодні 10% нашого виробництва. В потенціалі це 20%, максимум 25%. Тому в будь-якому разі основна частка нашого ринку - це країни Азії, країни Північної Африки і Близького Сходу, і ми повинні розвивати обидва напрямки. Так, ми маємо синхронізуватися з Європою, але це ніколи не стане нашим основним ринком збуту, як країни в цілому.
Про конкуренцію з рф
Є багато країн світу, які не підтримують європейські санкції та продовжують купувати продукцію в росії. Ми бачимо дуже велику конкуренцію на ринку соняшникової олії, пшениці. Росія дійсно досить багато виробляє цих товарів. До того ж, вони почали виробляти ці товари на окупованих українських територіях та експортувати їх.
На жаль, є нові виклики пов'язані з Червоним морем. Російські товари чи китайські судна проходять майже без ризиків цей коридор, але нашим деяким суднам доводиться обходити Африку. Це додатковий час і додаткові витрати - порядка 20 доларів на тонну. Коли ми кажемо про товар, який торгується біржі, то 20 доларів - це суттєва різниця. Але все ж сьогодні ми більш стійкі з точки зору можливості досягти ринків і ми безумовно будемо їх утримувати.
Про важливість чорноморського коридору
Тому те, що нашим Збройним Силам вдалось зберегти морський коридор і забезпечити його роботу - це безумовно дуже важливо. Незважаючи на те, що ми маємо високі страхові платежі за вхід суден в українські води, тим не менш ми досягаємо ринків Азії. Ми сьогодні виграємо за рахунок того, що більш ефективні у внутрішній логістиці та агровиробництві.
Україні дуже важливо весь час бути присутніми на ринку і стабільно робити поставки. Зараз морський коридор і всі ті канали поставок, що є, важливо стабільно тримати, щоб світ розумів, що є певний об'єм не нижче якого Україна зможе поставляти завжди. Сьогодні це об'єктивно так і є. Зараз ми бачимо вже зниження страхових премій по Україні. Це дасть нам можливість робити форварди і трошки підростати в цінах відносно інших постачальників.
Про власний флот компанії
Kernel був портовим оператором вже давно. У нас є декілька терміналів, через які ми експортуємо. Ми вважали це необхідним елементом нашого ланцюгу.
За останній рік ми проінвестували і придбали ще два термінали по перевалці олії. До цього ми користувались послугами наших партнерів. На жаль, основна частина з них була сконцентрована в Миколаєві. Із втратою порту ми повинні були інвестувати в нові ланцюги поставок олії. Ми придбали термінали в Південному, Чорноморську і на річці Дунай.
Щодо суден - це такий самий сталий для нас елемент розвитку. На якомусь етапі ми не розуміли, чи буде працювати коридор, а об'єми з України треба вивозити. Тому інвестували у флот.
Дійсно в нас сьогодні є один танкер і два балкери. Вони забезпечують з точки зору олії десь 30% нашого експорту, з точки зору насипних вантажів - порядка 20% нашого експорту.
Ми вивчаємо цей напрямок. Сформували нову команду, тому що управління флотом це дещо інші компетенції, яких раніше в компанії не було. Безумовно, ми бачимо, що цей бізнес досить конкурентний, не такий простий, як здалось на перший погляд. Сьогодні є військова премія, яка дає допефективність цьому бізнесу. Але в більш тривалому горизонті будемо вивчати, тому що треба бути готовими інвестувати в нові судна. Але так, флот сьогодні працює, забезпечує наші поставки до Румунії, країн середньозерноморського басейну, до північної Європи. Ми зараз отримуємо досвід з цими суднами.
Про проблему з кадрами
Поки що нам вдається компенсувати відтік кадрів за рахунок внутрішнього переміщення спеціалістів. В цілому, штат компанії навіть зростає. З придбанням нових активів, портових терміналів для перевалки, запуском заводів ми збільшили кількість працівників. Сьогодні нас більше десяти з половиною тисяч.
В певних регіонах ми відчуваємо більшу нестачу кадрів. І на майбутнє ми бачимо в цьому один з суттєвих ризиків.
Та велика мобілізація, яка нас чекає попереду, безумовно несе свої корективи для всього українського бізнесу.
Нещодавно запустили програму для жінок. Ми вибрали спеціальності, на які можуть перевчатися жінки, і зараз дійсно залучаємо їх більше. Поки що це не дуже багато людей. Але майбутньому ми вважаємо, що будемо цю програму розширювати.
Читайте також Нові портові активи та більше автотранспорту: Як змінюється експортна логістика Kernel
Текст підготувала Ольга Бистрицька
