В березні стало відомо, що український холдинг Kernel розширив флот власних суден, придбавши ще одне судно. Тепер у компанії їх три: Eneida, Mavka та Rotterdam Pearl V. Змінювати назву останнього в компанії поки не планують, адже сфокусовані на економіці та фінансах.
ЦТС поговорив з керівником департаменту перевалки та флоту, дивізіону логістики Kernel Юрієм Кізлевичем про специфіку оперування власним флотом, пошук кадрів та подальші інвестиції у напрямок.
Розкажіть про особливості оперування власним флотом. Це для вас новий досвід. З якими проблемами та складнощами ви стикнулись?
Для нас - це відносно новий досвід. У нашому випадку оперування флотом можна поділити умовно на два блоки: перший - комерційний, другий - експлуатаційний (в тому числі технічний).
Що стосується комерційної частини, то за час повномасштабного вторгнення тут суттєво змінилася частка суден, які ми фрахтуємо на умовах тайм-чартеру, за якого в певному сенсі ми стаємо судновласниками. Зараз ця частка досягає 90%. Оперування флотом та вплив на комерційний ефект від виконання рейсового завдання - це те, що робить відділ фрахту незалежно від того, наш це флот чи зафрахтований на умовах тайм-чартеру. Щодо експлуатаційного блоку - так, це додатковий досвід. Наразі, враховуючи розвиток термінальної мережі та збільшення кількості одиниць флоту, сформовано окремий Департамент перевалки та флоту.
Загалом команда формувалася поетапно. 2-3 роки тому - ще до появи власного флоту - збільшився склад відділу фрахту, який займається комерційним блоком.
Танкер "Мавка"
По технічному блоку - сьогодні є менеджер проекту "Флот", який щоденно забезпечує комунікацію "судно-берег", детально відстежує експлуатаційні показники та координує дії зі всіма учасниками процесу. Від того, наскільки ефективно ми оперуємо з технічного боку та співпрацюємо з техменеджментом, залежать фінансові результати по всьому логістичному ланцюгу. Тому ми постійно відслідковуємо показники роботи по кожній одиниці флоту: витрати пального, технічну справність, умови плавання та накопичуємо певну базу даних для подальшого аналізу та імплементації у прийнятті рішень, адже мета забезпечити стабільну та ефективну роботу логістичної системи.
Ми прийняли рішення заходити в модель аутсорсингу команди для технічного менеджменту нашого флоту. Мати власну команду для цього - не зовсім наш профіль. Вважаємо доцільним фокусуватися на логістиці та покращувати нашу ефективність як логістична агрокомпанія, не нарощуючи додатковий штат.
Якщо говорити про проблеми, з якими можемо зіштовхнутися, то прогнозуємо труднощі з українським складом екіпажів, бо наші судна наразі на 80% укомплектовані громадянами України. А зважаючи на питання посилення мобілізації, передбачаємо зниження частки українських моряків, які матимуть бажання працювати на маршруті із заходом у порти України. Зараз ми готуємо певні пропозиції до відповідних міністерств, плануємо працювати із профспілками для захисту українських моряків, щоби надавати їм роботу на флоті, адже це необхідна складова забезпечення експорту, а з ним і валютних надходжень до держави. Крім того, їхня заробітна плата піде на утримання родин і теж залишатиметься в Україні. Це подвійний ефект та важливий момент. Також департамент персоналу Kernel працює з морськими навчальними закладами - ми готові давати можливість практики на терміналі та на суднах, щоб виховувати нове покоління спеціалістів.
Українські моряки - офіцери та рядовий склад - традиційно у світі мають репутацію висококваліфікованих спеціалістів. В Україні та Одесі, зокрема, традиційно є навчальні заклади, що забезпечують якісну підготовку плавскладу. Ми зі свого боку будемо усіляко підтримувати цей процес, надаючи свої ресурси для навчання та з перспективою працевлаштування.
Зараз компанія має у власності три судна. Наскільки вони закривають ваші потреби в експорті в співвідношенні до загальних обсягів? Які це напрямки експорту?
Балкерний флот забезпечує перевезення зернових вантажів орієнтовно на 20%. По олії, з огляду на те, що танкер (по розмірах сегменту перевезення продуктових олій) є, скажімо так, середньотонажним, ми робимо акцент на максимальний оборот суднорейсів та відповідно плануємо вантажообіг, який може забезпечити цей танкер. В умовах використання як "shuttle" наш танкер покриває потреби в експорті олії до 30%.
Наш фокус - на ефективній взаємодії всіх ланок логістичного ланцюжка з урахуванням наявного флоту як на тепер. Тому команди терміналів, фрахту та трейду працюють над задачами щодо збільшення кількості суднорейсів та відповідно вантажообігу, через що ми намагаємося експлуатувати ці судна на невеликих «плечах». Вони працюють у регіоні BlackSea - Med (Black Sea-Mediterranean Sea). Був один рейс на Єгипет із зерновими, але наша мета - нарощувати кількість рейсів.
Чи маєте на меті перейменувати третє судно Rotterdam Pearl V на український лад?
Наша мета зараз - забезпечити стабільну та ефективну роботу флоту. Перейменування судна не у пріоритеті, більше фокусуємося на економіці та фінансових результатах.
Чи маєте плани подальших інвестицій у цей напрямок? Від яких чинників буде залежати це рішення? Які саме це можуть бути судна?
На сьогодні ми вже маємо певні результати і бачимо, що сегмент флоту працює дуже ефективно в умовах Українського коридору, тому цей напрям прибутковий та дозволяє більш гнучко керувати процесами кожного з логістичних ланцюгів.
Балкер "Енеїда"
Безумовно, ми плануємо постійно перебувати в цьому ринку, в тому числі у ринку купівлі-продажу флоту. Як і будь-який інший ринок, він має певну волатильність, і ми маємо відстежувати тренди на ринку, щоб заробляти не тільки на експлуатації, а й мати можливість оновлювати флот - вигідно продавати та купувати, щоб не зазнавати збитків.
Чинники, що впливають на інвестиції у флот, - ринкові: тренди в напрямках та умовах трейду впливають на вантажопотоки, на що, відповідно, реагує і ринок фрахту.
Якщо так, то ви більше схиляєтеся до придбання вживаного флоту чи розглядаєте можливість будівництва нового?
З огляду на наші невеликі, порівняно з глобальними вантажопотоками, обсяги експорту й потребу швидко реагувати на виклики, ми будемо фокусуватися на флоті б/в, а саме на тому, який є сьогодні на ринку. Але під час підбору варіантів необхідно зважати, наскільки він відповідає чинним та майбутнім вимогам судноплавної індустрії. Наприклад, екологічним нормам, а також, наскільки він є економічним. Тому що це все безпосередньо впливає на економіку рейсу та вартість всього логістичного ланцюгу, і як результат - на конкурентоспроможність української продукції.
Читайте також Нові портові активи та більше автотранспорту: Як змінюється експортна логістика Kernel
