У липні українські імпортери добрив зіштовхнулися з несподіваними для них обмеженнями: військові заборонили їм вивантажувати в українських морських портах аміак та селітру. Командувач Військово-морських Сил України віце-адмірал Олексій Неїжпапа рекомендував не заходити в українські порти і навіть в територіальні води нашої держави суднам, що перевозять вибухонебезпечні речовини. Адміністрація морських портів України отримала відповідний лист 7 липня. АМПУ у свою чергу надіслала повідомлення морським агентам та портовим операторам.

"З метою недопущення техногенної катастрофи внаслідок ураження противником судна, транспортного засобу або сховища з небезпечними вантажами пропонуємо вжити заходів щодо недопущення з боку Адміністрації морських портів погодження заходу суден до портів України з вантажами речовин на основі аміаку, проведення з ними вантажно-розвантажувальних операцій та зберігання на територіях портів", - йдеться в листі командувача ВМС.

У ньому ж рекомендується АМПУ не включати такі судна у плани заходу до морських портів України. А ті, що прийшли, рекомендовано було розвантажити в сусідніх країнах, "по яких противник не наносить ударів".

І хоча листи ВМС та АМПУ носять рекомендаційний характер, а рішення щодо заборони імпорту цих речовин морським шляхом має погодити уряд, заборона вже діє. Навіть ті судна, які прямували до українських портів, змушені були йти, приміром, до Румунії. А на підході до румунського порту Суліна у гирлі Дунаю утворився затор з десятків суден. 

"Судна, завантажені паливом та іншими небезпечними вантажами, мають пріоритет для проходження через Сулинський канал. Комісія проходить на вході в канал, судно не швартується в Сулині. Такі судна заходять в порт вранці, щоб не ставати на якір на ніч. У той же час порт Галац має можливість перевантажувати небезпечні вантажі, в тому числі селітру, безпосередньо у вагони або вантажівки", - зазначає операційний менеджер компанії Avalon Shipping Катерина Кононенко.

"Ми вже отримували запити на перевантаження добрив у Галац. Ціна стартувала від 5,3 євро за тонну (біг-бег), деякі фірми називали вартість 9,5 євро", - додає вона.

Нагадаємо, що значно раніше під подібну заборону потрапив інший вантаж - паливо. В українських морських портах пальне під час війни не перевантажують, воно вимушено йде через дунайські порти. "Танкерам просто не дозволяють заходити до морських портів України. Військові не дають на це добро, і Мінінфраструктури, відповідно, не дає дозволу нам", - розповідав раніше ЦТС власник компанії Orange Oil Роман Румянцев.

Логіка військових тут зрозуміла: аміачну селітру використовують не тільки у мирних цілях, але й для виготовлення вибухівки. І при цьому вона  надзвичайно пожежонебезпечна. Пригадаємо вибух в порту Бейрута, який у 2020 році знищив частину столиці Лівану. Після того в Україні про всяк випадок взялися терміново перевіряти безпечність зберігання селітри. В умовах війни та російських ударів по портовій інфаструктурі ризики, цілком зрозуміло, значно вищі, ніж у мирний час. І навіть дивно, що до такої заборони вдалися лише зараз.

А тут ще Служба безпеки України повідомила, що викрила в Одеській області двох російських агентів, які "зливали" ворогу інформацію, потрібну для удару по по сховищу селітри у одному з українських морських портів.

Між тим, безпекове рішення вдарило по українському бізнесу. Нагадаємо, що коли порти Великої Одеси розблокували, імпортери швидко переорієнтувалися з портів Дунаю та інших точок на "глибоку воду" і збільшувати тоннаж флоту, який транспортує добрива.

За даними інформагентства "Інфоіндустрія", за 6 місяців 2025 року Україна імпортувала 189,5 тис. тонн аміачної селітри, з яких 92 тис. тонн було імпортовано саме через порти. Торік в Україну ввезли 1,4 млн тонн азотних добрив. 

А ще бізнес став інвестувати в інфраструктуру. Так, компанія GOL побудувала на терміналі DP World TIS Pivdennyi два склади, де можуть зберігатися понад 30 тис. тонн добрив. Імпортер азотних добрив "Каспіт трейд" оперує терміналом у тому ж таки Південному, встановив там фасувальну лінію і має змогу зберігати до 10 тис. тонн фасованих добрив. Логістична компанія TEUS встановила машину для фасування добрив у біг-беги в порту Чорноморськ.

Тож, тепер компаніям доводиться терміново переглядати логістику. Зокрема, TEUS запропонувала у якості оперативного рішення постачати аміачну селітру залізницею з порту Галац, де біг-беги з добривами перевантажуються у напіввагони для доставки по всій території України. 

"Цей маршрут дозволить забезпечити аграріїв стабільними поставками та мінімізувати ризики для економіки. Ми продовжуємо працювати над адаптивними логістичними рішеннями, щоб підтримувати українських аграріїв у часи невизначеності", - говорить засновник та директор компанії TEUS Дмитро Казанін.

На думку директора і власника GROSSDORF Андрія Халявки, альтернатива морському імпорту обмежена. І сухопутна логістика через Польщу та Болгарію не має достатніх об’ємів і гнучкості. 

"Через заборону ввезення до територіальних вод і портів України добрив на основі аміаку, агросектор опинився перед серйозним викликом. Йдеться не лише про фінансові втрати, а й про питання національної продовольчої безпеки, яке потребує термінових і ефективних рішень", - додає у свою чергу Казанін.

"Обмеження імпорту таких добрив призводять до дефіциту, зростання цін і зниження доступності під час критичних періодів. У 2024 році аграрна галузь забезпечила понад 24,5 млрд дол. валютної виручки, і її стабільність є стратегічно важливим питанням для всієї країни", - пояснює співрозмовник ЦТС.

Вітчизняне ж виробництво поки не здатне перекрити попит, стверджують аналітики. Так, "Інфоіндустрія" зазначає, що заводи в Україні  працюють навіть не на половину потужностей. За 6 місяців було вироблено 344 тис. тонн аміачної селітри. Між тим, обсяг ринку азотних добрив в Україні щороку перевищує 3 млн тонн.

Якщо заборона на імпорт селітри через морські порти України збережеться, то ціни на добрива можуть вирости до рекордних рівнів і осіння посівна ризикує стати "золотою", - вважає Андрій Халявка. Він зазначив, що обмеження морського імпорту означає втрату найдешевшого каналу поставок добрив з таких країн, як Туреччина, Казахстан, Узбекистан чи Грузія. 

"Селітра є ринковим індикатором. Її подорожчання неминуче потягне за собою зростання цін на всі азотні добрива: карбамід, КАС, сульфат амонію. Для аграрія це означає суттєве збільшення собівартості виробництва. Враховуючи поточні ціни на зерно, багато фермерів опиняться перед складним вибором: або працювати в нуль чи мінус, або скорочувати норми внесення добрив, що прямо вдарить по майбутній врожайності", - каже Халявка.

А за розрахунками гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олега Хоменка, якщо обмеження збережуться до кінця року, дефіцит добрив на українському ринку може сягнути 20%.

Тому звучать пропозиції, зокрема, спільно з військовими розробити механізми безпечного імпорту. Це, наприклад, рейдова перевалка або "інші менш ризиковані методи".

Учасники ринку кажуть, що постачальники піднімають ціни на 20–100 євро за тонну. Власник "Каспіт Трейд" Євгеній Воробйов прогнозує, що ціна на азотні добрива зросте щонайменше на 10% від поточної вартості, що становить 30-60 євро за тонну.

Тим не менш, речник ВМС Дмитро Плетенчук повідомив, що заборона діятиме, "допоки не відбудеться суттєвих змін безпекової ситуації". І додав, що вона необхідна для захисту інших цивільних суден, які користуються українським коридором. Тож, як пишуть великими літерами на надбудовах торгових суден, Safety first - безпека перш за все.

Читайте також Війна в Україні: порти під атаками, але вантажі продовжують рух