Виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс оголосив, що європейські та міжнародні фінансові інституції виділять 10 млрд євро на підтримку та інвестиції для сталого транспортного сполучення в Центральній Азії. Що має стати альтернативою російському маршруту при транспортуванні товарів між ЄС та Китаєм.
Як пише ЦТС, заява була зроблена в ході відкриття у Брюсселі форуму інвесторів Global Gateway. Учасники заходу обговорюватимуть необхідні інвестиції для перетворення Транскаспійського транспортного коридору на передовий мультимодальний маршрут, який забезпечуватиме транспортний зв'язок між Європою та Центральною Азією і гарантуватиме рух товарів протягом 15 днів.
"Вторгнення росії в Україну підкреслило нагальність пошуку альтернативних надійних ефективних торговельних шляхів між Європою та Азією, які не проходять через територію росії", - підкреслили мету форуму в Єврокомісії.
В ЄК відзначили, що зобов’язання у розмірі 10 млрд євро є сумішшю поточних і запланованих інвестицій. Щодо конкретних сум, то сьогодні Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписав меморандуми про взаєморозуміння на загальну суму 1,47 млрд євро з урядами Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, а також Банком розвитку Казахстану.
Також сьогодні Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підпише меморандум про взаєморозуміння з Казахстаном, який передбачає інвестиційний пакет на 1,5 млрд євро.
Європейські чиновники звертають увагу, що анонсовані інвестиції базуються на результатах дослідження, яке на тлі вторгнення рф в Україну було проведене в 2023 році, аби визначити потреби у розбудові транспортної інфраструктури на альтернативному маршруті - Транскаспійському. Зокрема, було проведено оцінку потреб капіталовкладень в інфраструктуру Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану і Узбекистану.
Так, для Казахстану визначено потребу у 200 млн євро на розвиток флоту на Каспійському морі, 1,7 млрд євро на прокладання двоколійної залізниці (та її електрифікацію) до порту Актау, 150 млн євро на придбання рухомого складу (зокрема, фітингових платформ) та ін. Для решти країн – серед пріоритетів - розвиток та модернізація залізничних маршрутів та прикордонної залізничної інфраструктури.
"Сучасний Транскаспійський транспортний маршрут, що з’єднує країни Центральної Азії, є наріжним каменем наших зусиль, спрямованих на посилення регіональної економічної інтеграції та подальше зростання в регіоні, а також покращення сполучень з Європою. Ми визначили 33 потреби в інвестиціях у фізичну інфраструктуру, починаючи від модернізації залізниць і закінчуючи збільшенням пропускної здатності порту та оновленням флоту", - прокоментувала єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян.
Варто зазначити, що, хоча українські порти і зазначені на карті Транскаспійського маршруту у документі Єврокомісії, продовження маршруту в західному напрямку розглядається або суходолом через територію Туреччини, або через Чорне море - до портів Румунії і Болгарії.
Нагадаємо, що ще в 2013 році керівники залізниць Казахстану, Азербайджану та Грузії підписали Угоду про започаткування Координаційного комітету з розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту. У лютому 2014 року до залізничних компаній приєдналися порти Актау (Казахстан), Баку (Азербайджан), Батумі (Грузія), а також Азербайджанське Каспійське морське пароплавство.
1 червня 2016 року до складу Координаційного комітету з розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту приєдналася "Укрзалізниця".
Трохи раніше, в січні того ж року з порту Чорноморськ по ТМТМ біло відправлено перший тестовий контейнерний поїзд. До кордону з Китаєм він прибув за 16 днів. Потім поїзд довгий час залишався незавантаженим і врешті повернувся порожнім у квітні. Зворотній шлях зайняв 10 днів. Запуск тестового потяга показав наявність на той час проблем з залученням вантажопотоку, а також неузгодженість щодо поромної логістики.
У наступні роки вітчизняні посадовці не надто просунулися у напрямку ширшого залучення України до роботи Транскаспійського маршруту. Причиною цьому могли бути як внутрішні, так і зовнішні політичні та економічні фактори.
В 2019 році генеральний секретар Асоціації ТМТМ, відповідаючи на запитання журналіста ЦТС, чому Україна повільно інтегрується до проєкту, сказав: "Це місцева бюрократія, нічого страшного".
В 2021 році керівник "Укрзалізниці" брав участь в засіданні робочої групи по розвитку ТМТМ. Тоді обговорювалися тарифні питання, маркетингові та відповідальності сторін.
Читайте також Проблем на злічити: Чи розпочне Україна регулярні перевезення Транскаспійським маршрутом
