Триває етап пре-кваліфікації учасників Концесійного конкурсу Першого та Контейнерного терміналів порту Чорноморськ. До середини березня зацікавлені компанії мають подати матеріали для безпекового скрінінгу, і до кінця місяця – фінальний пакет документів для пре-кваліфікації.
В інтерв’ю БізнесЦензор Тарас Бойчук, Голова проєктного офісу з розвитку ДПП "SPILNO" при Міністерстві розвитку громад та територій України, розказав про процедуру і деталі майбутнього конкурсу, які наразі активно дискутуються в галузевих колах та в соціальних мережах.
ЦТС відібрав 5 резонансних питань щодо найбільшого інвестиційного проєкту публічно-приватного партнерства, що наразі реалізує Україна.
1. Основна вимога до претендента
– Основна вимога – інвестиції для забезпечення певної пропускної спроможності терміналів. Від 50 млн доларів інвестицій потрібно, щоб проєкт почав працювати з великою кількістю контейнерів.
Наявну механізацію в порту потрібно замінити, відремонтувати. Це основна інвестиція, яка повинна бути здійснена. Хоча, якщо виходити і дивитися на перспективу десятирічного періоду, то знадобляться значно більші інвестиції в порт.
Критерії пре-кваліфікації учасників вже опубліковані, з ними можна ознайомитись. Документ про умови конкурсу зараз проходить етап обговорення всередині конкурсної комісії. Я не можу розголошувати цю інформацію, але я можу посилатись на те, що в нас вже було опубліковане.
У документі "Стратегія закупівель" зафіксовані очікування, що інвестор профінансує обсяг достатній, щоб забезпечити технічну пропускну здатність терміналу на рівні від 250 тис. контейнерів та 3 млн тонн навалочних вантажів. Це не про гарантований вантажопотік, це про технічну спроможність терміналу.
2. Умови конкурсу
– У нас немає ще затверджених умов. Проте всім вже відомий той мінімум, який не обговорюється: 250 тисяч контейнерів та 3 мільйони тонн навалочних вантажів пропускної здатності.
Так само не підлягають обговоренню соціальні гарантії. Є чітке формулювання: заборона на звільнення робітників, індексація заробітних плат. Це не підлягає обговоренню. Можуть бути зміни тільки в бік покращення.
В "Стратегії закупівлі", яка є окремим документом, ви зможете побачити нариси тих речей, які будуть в умовах конкурсу.
Буде фіксована частина та змінна частина концесійного платежу на користь держави. Фіксована частина – це те, що буде сплачуватись, індексуватись незалежно від результатів господарської діяльності.
Змінна частина буде прив'язана до доходу. Дохід – це вся виручка мінус ПДВ (не плутати з прибутком). Під час обговорення можуть вноситись корективи.
3. Військові ризики
– У нас зараз доступні інструменти страхування. Частину надає державне страхування через "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА). Там невелика сума, але вона страхується безпосередньо від військових ризиків.
Якщо ми говоримо про пошкодження внаслідок військових дій, то компенсація складає орієнтовно 250 тисяч доларів (10 млн грн). Другий інструмент страхування, розроблений MIGA (Multilateral Investment Guarantee Agency – частина групи Світового банку), страхування військових ризиків. Третє – страхування в рамках Ukraine Facility. Це інструменти гарантій від Єврокомісії для залучення банківського фінансування.
Всі інструменти, що дозволяють знизити ризик для кредиторів, дуже важливі, бо більшість коштів, які інвестор візьме для проєкту публічно-приватного партнерства, будуть кошти банківські. Зазвичай розподіл складає 30/70. 30% – це власний капітал, 70% – кредитний ресурс. Тому велике значення має вартість банківського фінансування.
І четвертий інструмент – коли уряди іноземних країн покривають військові ризики своїм компаніям-резидентам. Більше двох десятків країн мають такі програми для інвестування в Україну.
4. Чому не через Prozorro
Команда Мінекономіки займається діджиталізацією процесу конкурсного відбору. Prozorro в тому вигляді, в якому воно існує зараз, не здатне забезпечити проведення такого конкурсу. Бо у цій системі немає потрібного функціоналу.
ЄБРР надав грант на розробку електронної системи. Нормативна база була підготовлена, але новий модуль, який треба написати з нуля для Prozorro та "Prozorro Продажі", був відкладений в часі, оскільки джерела фінансування не було. Як і всі гранти технічної допомоги, він був скасований і перенаправлений у 2022 році на невідкладні гуманітарні потреби держави. Тому проєкт з розробки ЕТС для концесії зараз лише на половині шляху. Проєкт відновили, щоб впровадити, але вже з урахуванням останніх законодавчих змін.
Я вам чесно скажу, я не знаю чи буде система розроблена до 1 січня 2027-го року. Хоча треба віддати належне команді Мінекономіки, які над цим ретельно працюють.
З іншого боку, техніко-економічне обґрунтування має строк валідності, як і будь-який інший документ. Фінансові показники порту у 2025 році погіршуються. І будуть далі погіршуватись, якщо ми ще будемо чекати. Це не залежить від менеджменту порту. Це залежить від того, що у порту немає механізації, щоб конкурувати з новими терміналами, які побудували приватні компанії умовно за $100 млн.
Ми теж зараз конкуруємо за інвестора. Поки робимо цей тендер, готується такий самий в Болгарії, в Туреччині, в Середземному морі – кілька штук. Ми конкуруємо за інвестора, що може піти в інший порт на Чорному морі. А там досить обмежена кількість портів. Якщо портовий оператор зайде в сусідній порт, то в Україну він вже не прийде.
5. Можливості для альянсів
Нас запрошували до Єврокомісії, ми зустрічались з європейським, американським та українським бізнесом. Була значна кількість представників, що відносяться до найбільших контейнерних операторів світу, вони ставили зокрема питання щодо консорціуму. Відверто, ті, хто зараз почнуть інвестувати в Україну, отримають більше переваг, ніж ті, які це почнуть робити пізніше.
Ми не ставимо ніяких обмежень щодо об’єднання, окрім як приналежності до країни-агресора. Можуть об'єднуватися різні інвестори. І зараз цей процес відбувається активно, компанії знаходять собі партнерів. Значить, на мою думку, все робиться правильно.
