За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Так, аеропорт "Львів" показав приріст у 51% (у порівнянні із І кварталом 2016). "Харків", подаючи статистику кожного місяця, загалом рапортує про ріст у 60-70%.
"Бориспіль" зростає повільніше, але стає все більш помітним серед столичних повітряних воріт, посівши 3 місце в Європі за темпами зростання у минулому році. Після призначення генерального директора, аеропорт відрапортував про 32% приросту.
Аеропорт "Київ" в перегонах показників дійсно рекордсмен – звітує про приріст у 81%! До того ж, керівництво прийняло рішення про відкриття додаткового терміналу. Проте не треба забувати про заявлений поточний ремонт злітно-посадкової смуги, який зіпсує статистику за результатами 2017 року через зупинку у два тижні (а може й більше?).
Окрім традиційних аеропортів-ньюзмейкерів, триває інформаційна активність довкола аеропортів регіональних. Так нещодавній авіаційний форум у Чернівцях окреслив прогрес на практиці: поточний ремонт смуги дав можливість запустити чартерні рейси, а також відкрити другий регулярний (в Італію) і сертифікувати аеропорт на прийняття літаків із нижнім розташуванням двигуна. В перспективі – відкриття ще одного-двох регулярних рейсів. Можу лише схилити голову перед наполегливістю керівника летовища, який професійно виконує свою роботу. Проте не забуваємо: без реконструкції аеродрому подальший розвиток неможливий.
Авіаційно-туристичний форум в Чернівцях. Прес-конференція
Загалом, найбільш ймовірні об'єкти в аеропортах цьогоріч - це:
- Добудова паркінгу та розширення перону біля терміналу D в "Борисполі" (тепер вже за власні кошти, а не кошти інвестора, як заявляли раніше).
- Реконструкція аеродрому в "Одесі".
- Добудова Залу офіційних делегацій в "Борисполі".
- Поточний ремонт аеровокзалу в Миколаївському аеропорту.
- Продовження реконструкції аеродрому в Херсонському аеропорту.
В регіонах окремі обласні і міські чиновники продовжитимуть закидувати листами держбюджет на предмет "виконання Державної цільової програми розвитку аеропортів", що не матиме жодного ефекту, адже програма - це не джерело фінансування, а опис стратегії та принципів розвитку.
Ми живемо в час, коли об'єкти інфраструктури в розпорядженні місцевої влади, і саме вона вирішує "Що розвивати": дороги, садочки чи аеропорт? В якому порядку і кількості виділяти кошти – мусять вирішувати самі, бо інструмент влада вже надала
Про аеропорти "Черкаси" та "Ужгород".
В Ужгороді, хоч як не наголошували фахівці щодо пролонгування міжурядової угоди про спільне управління повітряним простором, влада їх не почула. Аеропорт зупинився. Звісно, це не єдина проблема чому МА "Ужогород" не літає. До ладу необхідно доводити і аеродром (який тривалий час не реконструювався), і інфраструктуру: аварійно-рятувальну станцію, засоби аеронавігації, посадки, світло-сигнальне обладнання, будівлю аеровокзалу та ін. Проте дуже важливо аби місцева влада призначила туди толкових керівників та почала виділення коштів, можливо спільно із країнами-сусідами країнами. Адже аеропорт був і є стратегічним з точки зору транскордонної співпраці та іміджу України в ЄС. Москаль це чудово розуміє.
Аеропорт "Черкаси" може отримати друге дихання через активізацію ідеї створення вантажо-пасажирського вузлового аеропорту. Добре розташування на перетині автомобільних та авіаційних шляхів може стати визначальним фактором. І якщо у 2015-му році зацікавленість з боку інвестора – Банка "Михайлівський" - закінчилася нічим, то сьогодні у фарватері є місцева влада, і особисто губернатор очолив процес відродження інфраструктури. Зміна керівника аеропорту, як відправна точка, вже сталася. Зараз триває збір вихідних даних, необхідних для створення якісного плану розвитку. Далі – реалізація проектів реконструкції та будівництва об'єктів аеродромної інфраструктури.
З-поміж усіх регіональних аеропортів найбільшу увагу варто приділяти міжнародним аеропортам "Одеса" та "Херсон". Адже саме тут триватиме реконструкція.
15 квітня Херсон нарешті прийняв регулярний рейс з Києва, вперше за багато років. Херсонці до столиці і назад літатимуть щодня. Авіакомпанія "МАУ", відкриваючи рейси між столицею та регіонами в боротьбі за транзитного пасажира, схоже, не збирається збавляти оберти, що вазує на вдало обрану стратегію самої авіакомпанії.
МАУ та Турецькі Авіалінії в Херсоні
Проте подальше нарощування частоти польотів та збільшення ваги і типу літака без повної реконструкції ЗПС буде ускладненим. І на тлі вже реконструйованих перону та руліжних доріжок аеропорту "Херсон", реконструкція ЗПС – логічний шлях розвитку.
Пасажири в новому терміналі Одеського аеропорту
Одеса, фактично ввівши в експлуатацію термінал (і теж 15-го квітня!), дає сигнал всій Україні щодо старту реконструкції аеродромної інфраструктури. Адже без цих дій, реконструкція терміналу видається марною, про що я казав у нещодавньому інтерв’ю.
Насамкінець, пропоную достатньо серйозно розглядати аеропорти, як потенційні об'єкти концесії. Відомо, що в світі ця модель є достатньо поширеною, особливо там, де тривалий час інфраструктурою не займалися, занедбали. Відновлення аеродрому, згідно сучасних норм і стандартів, потребує достатньо великих капіталовкладень. І якщо обласна та міська влада не готові до таких радикальних інвестицій, вона має віддати свій аеродром інвестору. Звісно, умови мають бути жорсткі, але реальні до виконання.
Для розуміння тенденцій по цьому питанню в Європі, даю переклад повідомлення щодо концесії 14 аеропортів в Греції:
"...Консорціум кредиторів підписав угоду про виділення довгострокового фінансування у розмірі одного міліарда € Fraport Greece на 40-річну концесію 14 грецьких регіональних аеропортів.
Консорціум складається з Чорноморського банка торгівлі й розвитку (€62.5m), Альфа банку (€284.7m), ЄБРР (€186.7 m), Європейського інвестиційного банку (€280.4m) та члена групи Світового банку - Межнародної фінансової корпорації (МФК) (€154.1m)
З розуміннями цих процесів - летимо далі!
