Народні депутати хочуть розуміти, яку саме суму доведеться витратити державі протягом трьох років на компенсацію "Укрзалізниці" за пасажирські перевезення. На цьому наголосила перша заступниця голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко під час експертної дискусії на тему тарифної політики на залізничні вантажні перевезення в 2025-2026 роках, яку організував ЦТС.
"Хочу нагадати, що пасажирські перевезення нині не просто збиткові, - зауважила народний депутат. - Ця сфера охоплює ще дуже багато пільгових категорій громадян - тих, які користуються транспортом безкоштовно, або які платять 50%, наприклад, за посвідченням УБД". Ці пільги де-факто не компенсуються державою і місцевими органами влади. Для того, щоб зарадити ситуації, за словами Юлії Сірко, необхідно ухвалити комплекс законів. До цього комплексу входять нові закони про залізничний транспорт, про PSO (так звані суспільні перевезення), про регулятора, який стосуватиметься тарифів на транспорті, а також про розслідування подій на транспорті.
"Без цих законів ми будемо постійно повертатися на коло №1, - каже народний депутат. - Коли в залізниці закінчуватимуться гроші, вона бігтиме в Кабмін. Кабмін це питання посилатиме у Верховну Раду. А Верховна Рада повинна буде зробити вибір - профінансувати оборону, чи дати гроші залізниці. У якийсь момент, коли нам не буде вистачати коштів, усі вони йтимуть на безпеку та оборону. Це не тому, що ми так хочемо - ми в такій ситуації. У нас вже зараз із прийнятим бюджетом знову не вистачає до кінця року 300 млрд на безпеку і оборону".
Нині очевидно, що наша країна знаходиться в стані довгої війни, каже Сірко. Тож планувати в режимі "сьогодні на завтра" вже не можна. Стратегічне планування, на думку парламентарія, має охоплювати щонайменше три роки. Народні депутати хочуть розуміти, скільки УЗ буде потребувати компенсації за пасажирські перевезення протягом цього періоду. Водночас, наголошують на тому, що кількість пільговиків у нас буде зростати. "Кількість людей з УБД і пільговими статусами вже зростає в геометричній прогресії", - наголосила Сірко.
За словами першої заступниці голови парламентського комітету, законодавцям потрібно працювати над комплексом законів, які виведуть залізницю на абсолютно інший рівень. Тільки тоді можна буде говорити про те, щоб пасажирські перевезення компенсувалися державою. "Якщо собівартість квитка складає 50% від вартості, то із цим треба щось робити, - каже вона. - Держава повинна це компенсувати. Для цього потрібні прозорі механізми".
Усі ці механізми Україна зобов’язалася імплементувати в межах програми фінансової підтримки від Європейського Союзу Ukraine Facility. "Якщо ми хочемо взяти гроші на залізницю, які передбачаються цим проектом, то ми маємо прийняти нові закони, - наголошує Юлія Сірко. - Ми не можемо просто прийти і сказати: дайте нам грошей на нові пасажирські локомотиви. Бо нам скажуть: а де ваші закони, які ви пообіцяли до кінця 2024 року, потім - до 2025 року, а тепер можливо і цей термін буде продовжений". Це питання не зникне само собою, вважає парламентарій. Проблему треба почати розв’язувати більш глобально. Просто перекриттям дірок не відбудеться. Пасажирка продовжує бути збитковою і це вимагає від УЗ оптимізації процесів, операційної діяльності і розуміння капітальних вкладень на 3-5 років, а також - збитковості на такий самий термін.
Представники "Укрзалізниці" мають показати чіткі цифри, наголошує Сірко. За її словами, нині різні представники УЗ на засіданнях парламентського комітету називають свої суми збитків. "Реальних розрахунків ми жодного разу не бачили, - зауважує вона. - Прогнозована модель в сьогоднішніх умовах, якщо вона і далі триватиме, необхідна. І Мінфін і УЗ планують від 3 до 6 місяців максимум. А проходження закону в парламенті - це щонайменше три місяці. Ми не в стані приймати закони з сьогодні на завтра. Політична ситуація погіршується. Це треба враховувати. Якщо ми не хочемо опинитися в ситуації, в якій закриватимуться підприємства і закриється УЗ, нам потрібна прогнозованість на 3 роки, нам потрібне нове законодавство, над яким, у тому числі, й бізнес має працювати". Утім, за словами Юлії Сірко поки що з цього приводу консенсусу в учасників ринку та держави немає.
Ми знаходимося в постійному циклі, коли нічого не планується, а бюджетні вливання в "Укрзалізницю" відбуваються найчастіше за процедурою аd hoc. Їх неможливо ані спрогнозувати, ані чітко артикулювати в парламенті. А тому, каже парламентарій, це викликає певний спротив.
