В Атлантичному океані знайшли уламки батискафу "Титан", який зник у неділю, 18 червня, під час занурення до затонулого лайнера "Титанік" з 5 людьми на борту. Як повідомила Берегова охорона США, підводний апарат Odysseus, спущений з канадського судна Horizon Arctic, виявив хвостовий конус батискафа, посадкову раму, а також інші частини корпусу в радіусі 500-200 метрів від носа "Титаніка", що лежить на глибині 3800 метрів.
Про це пише ЦТС з посиланням на The Maritime Telegraph.
Загалом знайдено п’ять великих уламків батискафа. Їх стан вказує на те, що підводний апарат "зазнав катастрофічної руйнації внаслідок направленого всередину вибуху".
"Титан" знищила імплозія: під величезним тиском води батискаф із людьми зім’яло буквально за мілісекунди. Пасажири навіть не встигли зрозуміти, що відбувається.
На борту перебували британський бізнесмен Хеміш Хардінг, бізнесмен із Пакистану Шахзада Давуд та його 19-річний син, французький дослідник і пілот апарату Поль-Анрі Наржоле, а також Стоктон Раш - засновник компанії OceanGate, якій належав батискаф.
Сім'я Раш має із "Титаніком" особливий зв’язок. Венді Раш, дружина Стоктона Раша - нащадок двох найбагатших пасажирів судна, які загинули в аварії 1912 року. Стоктон Раш заснував компанію OceanGate, що організовувала експедиці до затонулого судна у 2009 році. Спочатку він намагався купити підводний аппарат для занурень, але не зміг цього зробити та почав створювати свій власний. Раш визнав, що при цьому він "імпровізував".
Так, "Титан" управлявся джойстиком для відеоігр, а освітлення для внутрішнього приміщення придбали на сайті онлайн-кемпінгу. При цьому Раш заявляв, що батискаф будували за допомогою Boeing, NASA та Вашингтонського університету.
У 2018 році пілот OceanGate Девід Лохрідж повідомив керівництву, що оболонка батискафа не пройшла належних випробувань, які б підтвердили, що підводний апарат може занурюватись на глибину 4 тис. метрів. Після цієї заяви його звільнили. Тоді ж комітет із пілотованих підводних апаратів Товариства морських технологій, торгової групи з 60-річною історією, попередив, що "нинішній експериментальний підхід" компанії може призвести до проблем "від незначних до катастрофічних".
У 2020 році Раш сказав, що корпус батискафа "демонструє ознаки циклічної втоми", через що максимальну глибину занурення апарата знижено до 3 тис. метрів. Про 3 тис. метрів йшлося і у презентації компанії для спеціалізованої океанографічної лабораторії 2019 року. Проте уламки "Титаніка", до яких спускався батискаф, лежать на глибині 3800 метрів.
Напередодні катастрофи з підводним апаратом на сайті компанії було вказано, що його призначено для екскурсій на глибину у 4 тис. метрів. Крім того, компанія відмовилася від класифікації суден - загальногалузевої практики, згідно з якою незалежні інспектори забезпечують відповідність суден прийнятим технічним стандартам.
Журналіст, який колись відвідав батискаф, повідомив, що, перш ніж піднятись на борт "Титана", він мав підписати відмову від претензій до компанії у разі нещасного випадку. У документі, за яким пасажир брав на себе повну відповідальність за наслідки, вказувалось, що "Титан" - це експериментальне судно без державної сертифікації, і занурення у ньому може призвести до травм чи загибелі.
