Якщо планується успішно реорганізувати українську економіку для подальшого розвитку, то реорганізація української залізниці має бути частиною цього процесу.
Українська економіка залежить від виробництва і продажу низки оптових товарів - вугілля, залізної руди, сталі, аграрної продукції, які необхідно транспортувати залізничним транспортом, щоб доставити на вітчизняні та експортні ринки.
Сучасна залізнична система - по суті, незграбне поєднання шести окремих регіональних залізниць, кожна з яких наділена значною автономією та потерпає від старіючих локомотивів та рухомого складу, а також від руйнування інфраструктури, що спричиняє накопичення транспорту у ключових точках.
Більше того, корупція глибоко укоренилася в таких напрямках системи, як розміщення рухомого складу та контракти на закупівлю пально-мастильних матеріалів. Хоча, очевидно, автор не має про це достовірних даних.
Першим важливим кроком для створення життєздатної системи, що зможе надалі розвиватися, буде викоренення корупції. Як тільки вдасться це зробити, необхідно буде шукати шляхи для залучення інвестицій.
Враховуючи конкуруючі вимоги на державні ресурси, ймовірно, доведеться зосередитися на участі приватного сектора. Його успіх залежатиме від стратегії реорганізації, що спирається на ринкові сили та конкуренцію, а не на представників уряду або державні ресурси.
Рассел Піттман, урядовий економіст, США
Далі читайте на сайті Економічної правди
