При Мінрозвитку створили Координаційну раду для забезпечення рівних умов роботи бізнесу в портах. При цьому представників бізнесу до складу цього органу покликати забули. Сьогодні відбулося перше засідання цієї ради. Зі складу присутніх на ньому ми отримали зайве підтвердження, що бізнес залучати до роботи поки не планують. Чи потрібна взагалі ця структура і чи не дублюватиме повноваження вже існуючих органів?

У березні поточного року Кабінет міністрів прийняв постанову про утворення Координаційної ради з питань розвитку конкурентного середовища та створення рівних умов для провадження господарської діяльності у морських портах.

Необхідність створення такого органу урядовці обґрунтовують тим, що із початком функціонування Тимчасового морського коридору, який став основними воротами України до світових ринків, у портах Одеського регіону посилилась конкуренція між суб’єктами господарювання в морських портах. Сюди ж долучили і питання концесії, яке раніше вирішувалося і без створення надлишкових органів. 

"Наразі проводиться робота в рамках державно-приватного партнерства, зокрема, у формі концесії, щодо об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, - зауважується у пояснювальній записці до постанови. - Також гостро стоїть проблема необхідності залучення інвестицій для розвитку портових спроможностей. Для максимально ефективного використання об’єктів портової інфраструктури та забезпечення комплексного розвитку вбачається необхідним проведення всебічного аналізу всіх чинників, які впливають на роботу морських портів, та визначення найоптимальнішої моделі управління портовим господарством".

Наголошується також на тому, що з огляду на ситуацію, необхідно буде провести і ґрунтовний аналіз щодо виявлення можливих порушень у формуванні тарифів на послуги в морських портах та у використанні державного майна, закріпленого за ними на праві господарського відання. 

Очікується, що на цьому майданчику буде проведено аналіз матеріалів щодо поточного стану використання портової інфраструктури. Зокрема в частині, яка стосується витрат на утримання інфраструктури та на заходи безпеки, пов’язані з воєнними діями. Також вивчатимуться питання, які виникають під час відведення у користування земельних ділянок у межах морських портів. Йтиметься і про тарифне регулювання на ринку буксирних послуг та облаштування пунктів пропуску через державний кордон.

У результаті такої роботи обіцяють напрацювати пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності роботи морських портів. 

Зазначається, що представники Координаційної ради мають право отримувати всю необхідну інформацію від органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ та організацій.

До складу координаційної ради увійдуть два заступники міністра розвитку громад та територій, які обіймуть посади голови та заступника голови ради. Секретарем визначено головного спеціаліста відділу морського транспорту Управління морського та річкового транспорту Мінрозвитку. А його першим заступником - директора департаменту з питань інфраструктури та технічного регулювання секретаріату Кабінету міністрів. Також до складу координаційної ради увійдуть заступники міністрів економіки, фінансів та внутрішніх справ, заступник командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил (за згодою), перші заступники голів Державної регуляторної служби та Антимонопольного комітету, голова або заступник голови Адміністрації судноплавства. Передбачено, що до складу ради увійдуть і представники Фонду державного майна, Держгеокадастру, Держприкордонслужби, ДМС, ДПС, Одеської обласної державної адміністрації. А також за згодою до роботи можуть долучитися фахівці Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки, голова державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та керівники державних стивідорних компаній.

Інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності координаційної ради здійснюватиме Мінрозвитку. 

Отже, скидається, ніби в складі вже існуючого міністерства створюється ще одне маленьке по суті квазі-міністерство, що націлилося на порти. І це при «живій» Адміністрації морських портів, яка б власне і мала опікуватися усіма переліченими вище завданнями.

Чи не стане цей орган інструментом тиску на портову галузь, чи не сприятиме зарегульованості або дезорієнтації управління галуззю і чи залучили до участі в його роботі представників портового бізнесу? 

ЦТС поцікавився, як, реагують на створення такої ради в бізнес-спільноті. 

Менеджерка Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації Дар’я Січкар:

В цілому, у експертної спільноти Європейської Бізнес Асоціації необхідність створення та формат такого органу викликає низку запитань. Виходячи з того, що окремі завдання, визначені для Координаційної ради, охоплюють компетенції Мінрозвитку, АМПУ, а також інших органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації не мають чіткого розуміння, яку роль та місце в системі державного управління займатиме Координаційна рада, яким чином її діяльність впливатиме на розвиток галузі та як відбуватиметься взаємодія цього органу з профільними інституціями та представниками бізнесу.

Варто зазначити, що до складу Координаційної ради не увійшли представники бізнес-спільноти, попри те, що ухвалені нею рішення можуть мати безпосередній вплив на діяльність підприємств, що працюють у сфері морської логістики, портової інфраструктури та суміжних галузях. Це ставить під ризик прозорість процесів та може призвести до ухвалення рішень без належного врахування реальних потреб ринку. Представники бізнесу наголошують на важливості конструктивного діалогу та закликають до координації зусиль щодо покращення умов роботи у портовій галузі.

Дмитро Казанін, директор і власник транспортно-логістичної компанії TEUS:

Створення Координаційної ради - важливий крок у напрямку впорядкування процесів у морських портах. Проте важливо, щоб така рада формувалася не як черговий наддержавний орган, а як майданчик для конструктивного діалогу бізнесу, який безпосередньо працює в портах і розуміє їхню специфіку. Саме бізнес стикається з операційними викликами - від неврегульованого землекористування до обмеженого доступу до інфраструктури.

Тому Координаційна рада має бути представлена саме гравцями ринку, які щодня працюють у портах, інвестують кошти, несуть ризики та мають практичне розуміння потреб галузі. Упорядкування механізмів землекористування, прозорий доступ до інфраструктури через електронні системи - ці питання можна вирішити ефективно лише за участі бізнесу. 

Не менш важливо - уникнути надлишкового регулювання з боку держави, яке може гальмувати розвиток портової галузі. Має бути створена незалежна, збалансована структура, що працює на засадах довіри й партнерства, де ключову роль відіграють саме учасники ринку.

Дмитро Колодяжний, керівник інфраструктурної практики ЮФ «АНК»

Доцільність створення такої Координаційної ради наразі викликає певні питання та сумніви. 

Так, як слідує із Положення про цю Координаційну раду, а також із прес-релізу Мінрозвитку про початок її роботи, задекларованою метою створення цього дорадчого органу є «забезпечення рівних умов для провадження господарської діяльності та  стимулювання конкурентного середовища у морських портах», «впровадження прозорих правил користування портовими активами, включаючи земельні ділянки»,  «удосконалення регуляторних механізмів». Наслідком же діяльності Координаційної ради повинно стати «залучення інвестицій в портову інфраструктуру».

Безумовно, із такими цілями та завданнями ніхто сперечатись не буде. 

Але питання виникають стосовно того, яким чином діяльність зазначеної Координаційної ради зможе сприяти досягненню вказаних цілей?

Зокрема, абсолютно очевидним є той факт, що вирішувати комплекс поточних проблем, які існують на шляху ефективного розвитку портової галузі, можна лише в рамках тісної та плідної співпраці між державою (в особі відповідних уповноважених органів), з одного боку, та бізнесом (в особі власників морських терміналів, портових операторів та інших суб’єктів, що здійснюють діяльність в морських портах), з іншого боку. Втім, ні у складі Координаційної  ради, ні у Положенні про її роботу не проглядається навіть натяк на конструктивний діалог із бізнесом.

Крім того, до складу ради входять представники цілої низки державних органів. Кожен із таких державних органів має свої законодавчо визначені функції, ефективне виконання яких дійсно є однією із передумов для подальшого ефективного розвитку портової галузі. Втім, кожен із таких органів може і повинен виконувати свої відповідні функції самостійно, і доцільність їх об’єднання у складі однієї ради наразі є не до кінця зрозумілою.  

Залишається сподіватись, що робота цієї Координаційної ради буде спрямована не на «пошук винуватих» та ескалацію ситуації в морських портах в рамках чергової акції «плювання на відьом», а на реальне поліпшення інвестиційного клімату у морегосподарському комплексі (включаючи модернізацію законодавства тощо) та досягнення прозорого і справедливого балансу між інтересами держави та бізнесу.  

Іван Ніякий, експерт з морської логістики

З одного боку, на сьогоднішній день існує необхідність врахувати усі зміни, які відбулися у морських портах України за час війни. Це і розвиток об’єктів портової інфраструктури, і поява нових учасників у логістиці, і необхідність відбудови знищеної та пошкодженої інфраструктури. Тому бажання держави у особі чиновників профільного міністерства забезпечити тут комплексний розвиток морських портів виглядає цілком логічним.

Більш того, дедалі зростає значення міжгалузевої координації, залучення логістичного бізнесу у процеси формування державної політики. Стратегічне бачення розвитку економіки може максимально вплинути на її розвиток, на ефективну роботу підприємств та логістики. Тобто, нам була б потрібна навіть рада з ширшим баченням, коли б відбувалася координація між представниками різних галузей та профільних відомств.

З іншого боку, створена нині координаційна рада “не надихає” бізнес. У першу чергу тут постає питання складу цієї ради - на жаль, там знову немає представників саме бізнесу. При тому, що у галузі є досвід роботи інших структур, громадських рад при Міністерстві інфраструктури тощо. Чому нині бізнес не долучений - незрозуміло. Бачимо створення чергового органу, який “відірваний” від бізнесу.

Зрозуміло, що необхідно проаналізувати роботу морських портів. Але привертає увагу передбачене документом про створення координаційної ради “визначення найоптимальнішої моделі управління портовим господарством”. Здавалося б, про це вже чимало говорили, відбувалися дискусії і саме профільне відомство вже визначилося із цією моделлю - це концесія (що, на мій погляд, не є найкращим рішенням). Чому нині це ставлять у завдання нового органу? Все починати з початку?

Гадаю, нині державі варто було б перейти до діалогу з бізнесом і максимально залучити його до роботи. Таким чином посадовці отримали б відповіді на багато запитань, на які зараз відповідей немає, а бізнес зміг б зі свого боку дати рекомендації та звернути увагу на ті нюанси, які чиновники, можливо, не знають. 

Шота Хаджишвілі, співвласник компанії Risoil 

На жаль, створення цієї Координаційної ради відкриває можливості для корупції. А наявність у складі цієї ради “силовиків” тільки посилює це занепокоєння. 

Ми вже бачили у минулому тиск на бізнес і корупційні схеми, коли у Міністерстві інфраструктури на керівних посадах були саме вихідці з силових структур. Згадуємо умовний кейс “Аваков і партнери”. Це негативний досвід, і боротися з цим було вкрай важко.

В умовах війни протистояти тиску ще важче. Бізнес працює на межі можливостей, понад можливості. Знаходити ресурс ще й на цю боротьбу - це дуже складне завдання.

Крім того, до ради входять абсолютно невідомі нашому ринку люди, які ніколи не працювали з цим ринком, з його специфікою. Або ж керівники державних підприємств, у яких перевалка менше, ніж у приватних стивідорів. Це також зовсім не додає довіри до новоствореної структури.

Тому ми підтримуємо позицію ЄБА і виступаємо проти існування координаційної ради у такому вигляді.