В квітні 2024 року було дано старт будівництву євроколії, що сполучить Ужгород з містами Європи. Фінансування проєкту відбувалось за схемою 50/50: грант ЄС у межах CEF (22,8 млн євро) та кредит ЄІБ для української частини.
На старті очікуються рейси до Братислави, Відня й Будапешта, далі - Кошице та Прага. Наступною чергою отримати пряме сполучення із Заходом можуть Львів, Чернівці та Луцьк. В довгостроковій перспективі найсуттєвіший проєкт - з’єднання євроколією Києва з Польщею, що забезпечить пряме європейське сполучення для більш ніж мільйона жителів обласних центрів та прилеглих населених пунктів.
Анонсувалося, що запуск залізничного сполучення з Ужгорода новою колією відбудеться вже в липні цього року. Проте наразі, як відомо ЦТС з власних джерел, на лінії все ще "наводять марафет". В УЗ прокоментували, що вже готові до запуску і заявили, що це відбудеться "скоро".
Про деталі реалізації, виклики та довгострокові перспективи розвитку євроколії ЦТС поговорив з Олександром Кавою, заступником міністра фінансів України.
Чому запуск євроколії став можливим саме зараз? Що заважало реалізувати проєкт раніше?
Раніше, на жаль, це були не більше ніж слова політиків, які не підкріплювалися жодними реальними діями. Ні техніко-економічне обґрунтування, ні проєктно-кошторисну документацію після заяв навіть не починали готувати. Просто слайди й слова. У нашому випадку було поставлено мету, опрацьовано інструменти та механізми реалізації - усе це допомогло здійснити проєкт навіть у такий непростий час, коли країна перебуває у стані війни. Окрім того, зросла потреба: кількість пасажирів, які перетинають кордон, справді суттєво збільшилася. Варто відзначити позитивні зміни і більш проактивну позицію нинішнього керівництва залізниці.
Скільки коштував цей етап і з яких джерел фінансування був профінансований?
Перший етап було виконано у 2021-му: у держбюджеті заклали кошти на підготовку ТЕО у розмірі 5 млн грн, а у 2022 році - 7,3 млн грн на наступний етап: підготовку проєктно-кошторисної документації, а також проведення державної експертизи проєкту. Наявність проєктної документації дозволила у 2022 році подати заявку на грант до Єврокомісії в межах фонду Connecting Europe Facility, і ця заявка отримала фінансування за схемою 50 на 50: частина суми - 22,8 млн євро - грантові кошти ЄС, друга - українська компонента. В цьому випадку "Укрзалізниця" залучила кредитні кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Це дало змогу 11 квітня 2024 року прем’єр-міністру України Денису Шмигалю урочисто дати старт будівництву євроколії на вокзалі в Ужгороді.
Які саме роботи були виконані на ділянці Чоп-Ужгород для запуску євроколії?
Кілька слів про користь проєкту. Зараз Ужгород не має сполучення з європейською залізничною мережею стандарту 1435 мм. Раніше євроколія від Чопа до вантажної станції Ужгород-2 існувала, однак у другій половині 90-х років її демонтували. Задум полягав у тому, щоб побудувати, радше відновити, 22 км залізничного шляху за раніше існуючою трасою і таким чином під’єднати обласний центр Закарпатської області, де нині проживає понад 200 тисяч мешканців, до європейської мережі на станції Чоп. Це дозволило б запускати прямі поїзди з Ужгорода до Відня, Будапешта, Братислави, Праги, Кошице та Бухареста. Ми скористалися тим, що залізниця зберегла земельні ділянки під демонтованими коліями, а також інженерні споруди, зокрема міст через р. Латориця довжиною близько 260 метрів. Таким чином ми суттєво скоротили строки й бюджет проєкту. Варто зазначити, що ми не просто відновили стару дорогу, а й довели євроколію до вокзалу в Ужгороді та облаштували першу колію на вокзалі у варіанті суміщеної колії - широкої та вузької.
Які роботи ще планується виконати?
Після запуску руху поїздів плануємо розпочати електрифікацію ділянки постійним струмом напругою 3 кВ. Це дозволить електропотягам та електровозам зі Словаччини напряму заходити в Ужгород, оскільки стандарти електрифікації та тип струму на суміжних ділянках у нас збігаються. У перспективі рух на електротязі буде і в напрямку Угорщини, але з огляду на те, що там електрифікація - 25 кВ змінного струму, потрібно додатково облаштувати нейтральну вставку і використовувати двосистемний рухомий склад.
Роботи з електрифікації Чоп-Ужгород "Укрзалізниця" спроможна виконати протягом року, але все залежить від того, наскільки швидко компанія закупить необхідні матеріали і змонтує контактну мережу.
Проєкт електрифікації також отримав грант у розмірі 23 млн євро з фонду Connecting Europe Facility, більше того, решта 50% вартості проєкту буде профінансована з державного бюджету. До того часу на ділянці використовуватиметься дизельна тяга.
Певні труднощі виникли з відновленням короткої ділянки євроколії протяжністю 8 км від Ужгорода до прикордонного переходу Павлово-Матевце. Цей маршрут у синергії з раніше згаданим проєктом дозволив би скоротити на чверть відстань від Ужгорода до другого за величиною міста Словаччини - Кошице - зі 120 км до 90 км. Але, на жаль, навіть після отримання підтримки Єврокомісії словацька сторона відмовилася від планів пропускати поїзди з України євроколією через залізничний перехід Павлово-Матевце. Хоча з їхнього боку за євроколією є вся необхідна інфраструктура, а колія підходить безпосередньо до нейтральної смуги на кордоні двох країн.
Куди прямуватимуть поїзди з Ужгорода?
На першому етапі, наскільки мені відомо, планується запустити сполучення з Братиславою, Віднем і Будапештом. Згодом плануються рейси у напрямку Кошице і Праги. У більш віддаленій перспективі маршрутна мережа може розширитися до Дрездена і, можливо, інших пунктів у Швейцарії, Німеччині та Австрії, але європейські оператори планують графіки на кілька років уперед, тож їм потрібно заздалегідь закладати рухомий склад у свої плани.
Ви раніше згадували про підготовку до будівництва євроколії у Чернівцях, Львові та Луцьку. На якому етапі ці проєкти?
У короткостроковій перспективі після Чоп-Ужгород - це Львів: Єврокомісія вже відібрала проєкт від Мостиська до Львова, де зараз закінчується євроколія на території України. Наступним проєктом можуть стати Чернівці: триває підготовка ТЕО та пошук проєктних рішень. Луцьк розглядається як більш віддалений етап.
Які інші міста чи ділянки розглядаються в перспективі 5-10 років?
Такий горизонт планування, як не дивно, для нового будівництва залізниці не виглядає далекою перспективою. Найсуттєвіший проєкт - з’єднання євроколією Києва з Польщею. Перспективний коридор такий: кордон із Польщею - Ковель - Луцьк - Рівне - Житомир - Київ. Таке трасування дозволить вводити об’єкти поетапно і, крім столиці, забезпечити пряме європейське сполучення для більш ніж мільйона жителів цих обласних центрів та прилеглих населених пунктів.
Ви згадували, що вантажні перевезення більш ефективні широкою колією. Чи означає це, що євроколія в Україні буде використовуватися тільки для пасажирського транспорту?
Для внутрішніх перевезень ми залишаємося на широкій колії. Навіть між Україною і Польщею, а також Словаччиною вантажі здебільшого йдуть широкою колією. У Польщі лінія стандарту 1520 мм заходить углиб на 395 км до передмістя Катовіце - це лінія LHS, а у Словаччині - до передмістя Кошице загальною довжиною 80 км. З іншого боку, для розвитку вантажного сполучення спочатку потрібно створити інфраструктуру, а не навпаки. Тому на ділянці Чоп-Ужгород у перспективі вантажні перевезення також з’являться. Наявність євроколії в Ужгороді відкриває можливість для створення вантажного парку європейської колії та будівництва під’їзних шляхів до підприємств, орієнтованих на ринок ЄС.
За яких умов євроколія буде ефективною й для вантажів? Чи бачите вже зацікавленість бізнесу та операторів у використанні цього маршруту?
Коли з’являться вантажний парк і під’їзні шляхи, відпаде потреба в додатковому перевантаженні вантажів, а це відразу знизить витрати бізнесу. Не виключаю, що ужгородські виробники захочуть провести євроколію просто до своїх цехів: наявність колії вже в місті робить такий під’їзний шлях швидким і недорогим.
Як запуск євроколії вплине на швидкість перевезень, обсяги вантажів і пасажиропотік?
Зараз на ділянці Чоп-Ужгород плануємо швидкість близько 100 км/год, проєктом передбачено 140 км/год. Після електрифікації швидкість буде вищою. Але головне - це економія часу та можливість прямого сполучення з містами Європи.
