Російське вторгнення і повітряні атаки, що не припиняються, завдали значної шкоди транспортній інфраструктурі українських міст. Зокрема, під прицілом опинився електротранспорт. В цій ситуації дуже доречною виявилася допомога європейських міст у вигляді вживаного рухомого складу. В країнах ЄС відмовляються від старих трамвайних вагонів, закуповуючи на заміну новітню техніку. Тож, тепер цей рухомий склад стає рятувальним колом для українських пасажирів. Деякі з отриманих трамваїв є справжньою екзотикою на вітчизняних коліях.
ЦТС зробив огляд, які незвичні на вигляд або нетипові модифікації вагонів отримували в якості допомоги міста України протягом останніх років.
Конотоп
Наприкінці 2024 року Конотоп відзначав 75-річчя свого трамваю. Хоч місто невелике і постійно потрапляє під ворожі обстріли, тут функціонує три трамвайних маршрути. А трамвайний парк упродовж кількох останніх років поповнився справжньою транспортною екзотикою - Варшавське трамвайне управління передало Конотопу відразу 23 вагони Konstal. Потім ще 25 трамваїв Tatra T6A5 прибуло з чеської Острави.
Польські трамваї вироблялися в 1975-1992 роках компанією Konstal в Хожуві. Це найбільш популярний трамвайний вагон в Польщі. Вузькоколійна версія цього трамваю має марку 805Na. Його довжина 13 500 мм, ширина - 2 400 мм, висота - 3 060 мм. Маса вагона без пасажирів складає 17 т, а максимальна швидкість - 72 км/год. Він розрахований на 20-23 сидячих місця та на 105-98 - стоячих пасажирів. Потужність двигуна 4× 41,5 кВт. Торік міський голова Конотопа Артем Семеніхін в інтерв’ю ЦТС зауважив, що в Konstal посередині кузова є специфічна нестандартна конструкція - магнітний прискорювач. "Бази, необхідної для такого ремонту в нашому місті немає. Доки деталь кудись доправлятимуть, доки лагодитимуть, вагон буде простоювати. Саме для того, щоби не було таких перерв у нормальному логістичному сполученні в нашому місті, ми й плануємо задіювати резервні вагони", - так він пояснював для чого невеличкому місту потрібно так багато вживаних трамваїв. "Купувати нову деталь на старий вагон немає сенсу, тому й плануємо використовувати інші вагони як донори. Це стосується і скла, і сидінь, та інших деталей", - наголосив Семеніхін.
Водночас, із Tatra T6A5 ситуація ще більш непроста. Цей тип трамваю випускався в 1991-1998 роках на заводі ČKD у Празі. Це однозбірний, односпрямований, високопідлоговий силовий вагон, оснащений трьома пружинними дверима (спочатку встановлювалися також двері-гармошки). Двигун оснащений тиристорним регулюванням (тип TV3). Всього випущено 296 одиниць для колій 1000 мм та 1435 мм.
У 1998 році в Празі була проведена модернізація вагона Т3 шляхом встановлення кузова трамвая Т6А5 на стандартне шасі Т3 з використанням нового електрообладнання TV14. Цей вагон був позначений як T6A5.3.
Конотоп також мав провести низку удосконалень для того, щоб випустити Tatra на свої колії шириною 1520 мм. "Якщо Konstal можна переобладнати, просто зробивши накладки на вісь, а точніше на ступицю, і виточити зі спеціальної сталі нові подовжені болти, щоб можна було прикрутити колесо, то в Tatra треба повністю переробляти вісь, - розповів міський голова Семеніхін. - Там трохи інша технічна особливість. Їхня унікальність ще й у тому, що в Остраві плюс подається рейками, а мінус - на тролей. А у нас же - плюс на тролеї, і мінус на рейках. Теоретично, ми розробили механізм, як цю технічну особливість налаштувати самостійно. Для нас це буде не особливо затратно. А от вісь переробляти - тут звісно тільки спеціалізоване підприємство. І ми плануємо не везти вагони, а знімати візки і відправляти їх для переобладнання".
Попри постійні обстріли і проблеми з електропостачанням, Конотоп не відмовляється від свого трамвайного сполучення. А вживана європейська техніка допоможе його оживити. Рік тому на маршрутах міста працювало десять трамваїв. Саме стільки, за словами міського голови, було необхідно для мінімально-нормального руху. А для нормального руху потрібно 25-27 вагонів.
Читайте також Конотопський трамвай та Привокзальна площа: плани післявоєнної реконструкції
Вінниця
У квітні 2025 року у Вінниці почали курсувати чергові два трамваї Tram2000 із Цюриха. Таким чином, на той час Вінницька транспортна компанія експлуатувала вже 24 таких швейцарських трамваї. Їх адаптували до українських стандартів: дзеркала, сигнали, валідатори, інформаційні табло українською.
За словами директора департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Андрія Сорокіна, "швейцарські вагони більш комфортні та ефективні".
Усього Цюрих мав передати для Вінниці 70 двосекційних трамваїв Tram2000, виготовлених у 1977-1987 роках. Зазначалося, що ці машини перебувають у майже ідеальному стані, а єдиний їх недолік - концептуальна застарілість. Трамваї мають високу підлогу і тому не можуть вважатися інклюзивними і зручними для маломобільних категорій пасажирів.
У самому Цюриху частину трамваїв цієї моделі ще в 1990-х переобладнали - зробили з двосекційних трисекційними. Додаткова третя секція має низьку підлогу. Вона одночасно збільшувала загальну місткість трамваю і робила його інклюзивним. Але такі модернізовані трамваї залишаються працювати у Цюриху і до Вінниці не передаються. Принаймні, у найближчі роки.
Однак вінницькі транспортники вирішили повторити досвід Цюриха і модернізувати свої Tram2000. Тим більше, що додаткова угода Вінницької міськради з Цюрихом передбачає передачу всієї технічної документації на таку модернізацію. Тож частину переданих трамваїв у Вінниці мають намір додатково обладнати низькопідлоговою середньою секцією.
Проект переобладнання передбачає додавання ще одного проміжного безмоторного візка. Такі візки можуть бути надані швейцарською стороною, або взяті від тих кількох вагонів, що у Вінниці з самого початку мали намір використати в якості джерел запчастин.
Для Вінниці робота зі вживаною європейською технікою - не є новинкою. Ще за кілька років до повномасштабного вторгнення місто отримало від Цюриха раритетні вагони Karpfen та Mirage. Станом на липень 2018 року їх у місті було 87. Лише 13 із них були Карпфени, а решта - Міражі. До них також були передбачені 29 причіпних вагони, які дозволяли збільшувати пасажиромісткість до 300 осіб і які застосовували в часи пік.
Голова "Вінницької транспортної компанії" Михайло Луценко розповідав тоді ЦТС, що, коли в 2005 році Вінниці запропонували вживані трамваї, він відреагував скептично. На той час він обіймав посаду начальника трамвайного депо. "Що я міг думати, - казав він. - 50 років вагонам! Звісно наша реакція була неоднозначною. Але в 2006 році почалися серйозні переговори, ми поїхали в Швейцарію, подивилися на ці вагони, як вони ремонтуються на заводі. А вони раз на 5-6 років, залежно від пробігу, ремонтуються на вагоноремонтному заводі. При цьому вагон розбирається майже повністю і фактично із заводу виходить новий вагон. Ми тоді сказали, що цим вагонам не 50, а максимум 5-6 років".
Львів
Станом на травень 2025 року у Львові експлуатувалося 19 нових низькопідлогових трамваїв марки "Електрон". Останню партію цих машин місто отримало в 2024 році. Паралельно з тим, на історичних вулицях міста почали з’являтися перші вживані швейцарські вагони, які воно отримало в якості технічної допомоги від уряду Швейцарії. За словами очільника департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Олега Забарила, йдеться про 11 низькопідлогових трамвайних вагонів з міста Берн та 25 трамвайних вагонів із Базеля, які львів’яни розраховують отримати до кінця 2025 року. У травні, каже він, на рейсах працювало вже шість бернських та 12 базельських трамваїв.
На початку квітня 2025 року, коли країну накрило першою в році несподіваною спекою, місцеві пабліки подали інформацію про те, що швейцарські трамваї не обладнані кондиціонерами. Директор львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" Василь Пецух підтвердив, що кондиціонери мають лише трамваї марки "Електрон", а в швейцарських трамваях кондиціонером обладнані тільки кабіни водія. Але запевнив, що технічна можливість встановити кондиціонери в салоні швейцарських трамваїв існує.
Швейцарським трамваям добряче дісталося від скептиків, коли перші їх фото почали з’являтися в пресі. Із огляду на їх зовнішній вигляд, пересічні громадяни зауважували, що техніка має застарілий вигляд і є надто вузькою, порівняно з сучасними вагонами. Утім, експерти зауважують, що мала габаритність навпаки є виграшною для міста із надто вузькими і не особливо придатними для маневрів вулицями.
Раніше повідомлялося, що перед випуском на лінію всі вживані вагони укомплектовують приладами автоматизованої системи оплати проїзду та системами аудіо і цифрового інформування пасажирів. Також встановлювалися пандуси, додаткові ліхтарі тощо.
Усі ці трамваї отримали українську сертифікацію та пройшли певні випробування. А для їх водіїв проводилося спеціальне навчання. Варто зазначити, що в рамках проекту "Бернські трамваї для Львова", який реалізується за підтримки Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань, окрім передачі 11 трамваїв, передбачена також передача запчастин та супутніх інструментів, навчання технічного персоналу та проведення комплексного аналізу трамвайної інфраструктури Львова.
Трохи раніше, в 2024 році, 12 енергоощадних трамваїв КТ4D та запчастини до них Львову подарувала Берлінська транспортна компанія. Зараз всі ці трамваї вже курсують на міських маршрутах.
Перший трамвай з цієї партії місто отримало наприкінці травня 2024 року, а останній - вже за кілька місяців, у липні.
Для того, щоби ці машини змогли курсувати у Львові, вагони довелося переобладнати під ширину міської колії. "Ширина колії в Берліні - 1435 мм і нам необхідно їх переобладнати на нашу метрову колію. Відповідно, візки з наших списаних трамваїв ми знімаємо і переобладнуємо", - зазначав тоді Забарило. А виконуючий на той час обов’язки керівника ЛКП "Львівелектротранс" Володимир Ковалів повідомив: "Перебираються редуктори, перебираються двигуни, перебираються електрогальма, котушки соленоїда, амортизатори, всі моменти, які необхідно здійснити для того, щоб вагон поїхав по нашій колії".
Ці вагони мають свою особливу фішку - вони є енергоощадними. Зокрема, вони споживають в 2-2,5 рази менше електроенергії, ніж трамваї, що експлуатувалися в місті до того.
Дніпро
У лютому 2024 року було укладено угоду між КП "Дніпровський електротранспорт" та Leipziger Verkehrsbetriebe Gmbh на поставку 26 вживаних трамваїв Tatra T4D. Загальна вартість угоди склала 31,2 тис євро, або 1200 євро за один вагон. За словами провідного фахівця КП "Дніпровський електротранспорт" Нікіти Керенцева, місто сплатило лише за логістику та переоформлення цих вагонів.
Згідно з підписаною угодою, поставку мали виконати протягом 2024 року, а місцем відправки визначався Лейпциг. У результаті - кількість лейпцизьких трамваїв на вулицях українського міста мала зрости з 50 до 76 одиниць.
Перші 7 енергоощадних трамваїв із цієї партії прибули в депо Дніпра вже в червні минулого року. Тоді зазначалося: хоч чеські вагони Tatra Т4D-M1, і старі, завдяки нещодавній модернізації, виконаній ще в Німеччині, вони мають сучасну систему керування, повністю оновлені салони, більш комфортні умови для роботи водіїв та значно кращі показники енергоефективності. У прес-релізі, поширеному Дніпровською міською радою, зазначалося, що отримані трамваї обладнані транзисторно-імпульсними системами керування, які дозволяють економити до 30% електроенергії в порівнянні з трамваями на реостатно-контакторних системах.
Перед виїздом на лінію трамваї з Лейпцига також проходили адаптацію, пов’язану, передусім, із різницею ширини колії (1458 мм у Лейпцигу та 1524 мм у Дніпрі). Для цього на вагони з Німеччини поставили нові візки, які відповідають наявному стандарту колії.
"Перше, що потрібно було зробити, - адаптувати трамваї під наші колії. У Німеччині вони вузькі, а у нас ширші. Потім ми фарбували вагони і всередині, і ззовні та встановлювали електронні маршрутні вказівники. Зробили також і систему кондиціонування в кабіні водія", - зазначив заступник начальника з ремонту рухомого складу депо № 3 КП "Дніпровський електротранспорт" Дмитро Покушалов.
За його словами, перед тим, як нові трамваї, отримані з Лейпцига, почали перевозити пасажирів у Дніпрі, вони пройшли ретельну обкатку для всебічної перевірки технічного стану транспорту в умовах реальної експлуатації.
Загалом, за 2024 рік у Дніпрі оновили 29 трамвайних вагонів. У депо кажуть, що капремонт проводять після кожних 300 тисяч кілометрів. У середньому за місяць в ремонтно-вагонній майстерні ремонтують по 3 вагони. До великої війни встигали оновити 4-5 вагонів за місяць, але через велику проблему з працівниками робота сповільнилась.
Це не перша партія транспортних засобів, доставлених у Дніпро з Німеччини. Перші 20 трамваїв із Лейпцига місто отримало в 2019 році. Наступна партія з 20 одиниць була доставлена в 2020 році, інші 10 одиниць надійшли впродовж 2021 року. Дніпро отримував вживані, але модернізовані трамваї й від інших міст Німеччини, зокрема і з Дрездена. Ще на початку 2000-х років українське місто придбало трамвайні вагони Tatra T3DC1 і Tatra T3DC2 з Шверіна (федеральна земля Мекленбург-Передня Померанія). У 2011 році до Дніпра прибули трамваї Tatra T4DM з Магдебурга (федеральна земля Саксонія-Ангальт). Через два роки, у 2013 році, місто придбало 30 вагонів Tatra T6A2M з Берліна.
Харків
У листопаді 2022 року в Харкові на маршрути вийшли перші трамваї, які передали партнери з Чехії. Міський голова Ігор Терехов повідомив тоді, що на рейки подарований транспорт ставатиме поступово.
"Загалом у місті курсуватиме близько 20 трамваїв із Чехії. Говорити про повне покриття потреб, звісно, зарано. Але ми маємо ще свої трамваї - постраждалі від обстрілів, які ми реконструюємо, і вцілілі", - зазначив він тоді. На той час внаслідок обстрілів у Харкові було ушкоджено 140 трамваїв, 36 із яких не підлягали відновленню.
А в жовтні 2023 року тут отримали перші чотири трамвайні вагони, які передало транспортне підприємство чеського міста Пльзень. Трохи пізніше із цього міста надійшло ще п’ять вагонів. Усі отримані трамваї виводили на маршрути одразу після адаптації їх під потрібну ширину колії.
Шість трамваїв передало Харкову наприкінці 2024 року чеське місто Брно. За словами заступника директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Харкова Володимира Матяса, така модель електротранспорту вже експлуатувалася в місті. "Вагони необхідно буде адаптувати під нашу колію, і на це потрібен певний час. Плануємо пустити їх, в тому числі, на лінію в районі ХТЗ, яка під час війни не експлуатувалася, а її відновлення заплановане на 2025 рік", - зазначив він.
Читайте також Трамваї та тролейбуси: як поповнювали парки міста України в 2024 році