Вперше за 31 рік 24 серпня для України є одночасно і святковим, і скорботним днем. У день, коли країна відзначає День Незалежності, російські загарбники, які рівно 6 місяців тероризують населення країни, продовжують бойові дії на фронті й обстріли цивільної інфраструктури в тилу нашої країни. Усе це - нові військові злочини, які будуть задокументовані й представлені в майбутньому суді над офіційними особами країни-агресора і мають бути компенсовані репараціями. Сьогодні ЦТС вирішив пригадати події, що відбувалися в транспортній галузі країни останні півроку - яких втрат вона зазнала, як трансформувалася і як продовжує тримати на собі економіку країни, що веде визвольну війну.

Оцінка збитків

За останніми даними, сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України за час повномасштабного вторгнення росії, складає 113,5 млрд дол. Сюди KSE Institute включив і руйнування житлового фонду (найбільші збитки), і промисловості, і закладів освіти, й енергетики та ще низки життєво важливих галузей. Шкода, якої зазнала транспортна інфраструктура України, йде другою в переліку за обсягом, і складає 35,1 млрд дол. Так, внаслідок бойових дій пошкоджені або зруйновані 311 мостів і мостових переправ, 24,8 тис км доріг. При цьому на деокупованих територіях уже відновлений проїзд 49 штучними спорудами на автодорогах державного значення. Разом з тим, вказані втрати не є вичерпними, оскільки вони враховують пошкодження лише тих об’єктів, які можливо задокументувати, тобто які не розташовані на окупованих територіях чи в зоні бойових дій.

Блокада морських портів

Фактична блокада українських морських портів російськими ВМФ почалася майже за два тижні до повномасштабного вторгнення - з 13 лютого. Офіційною причиною тоді були названі військові навчання з ракетними стрільбами в Чорному, Азовському морях і Керченській протоці, що перекривали звичні торгові маршрути з українських портів. Тимчасово Україна знайшла можливість для торгових суден із портів Великої Одеси обійти зону проведення російських навчань, однак із початком воєнних дій 24 лютого захід та вихід торгових суден з українських чорноморських портів і терміналів став абсолютно неможливим. В портах України застрягли 68 суден з 1,2 млн тонн експортних вантажів, дві третини від цього обсягу становило продовольство.

Закриття неба

Починаючи з другої половини лютого спочатку іноземні, а згодом і українські авіакомпанії стали поступово скасовувати рейси до/з України. Наступним кроком стала вимога іноземних лізингодавців та страхових компаній вивести їхні літаки, які перебували у флоті українських авіакомпаній, з території України. Таким чином за кордоном опинився майже весь флот МАУ, SkyUp, Bees Airline. Вранці 24 лютого, після оголошення воєнного стану повітряний простір України був закритий. Відтоді українці бачать у небі лише військові літаки й вертольоти, ворожі ракети чи роботу української ППО. Що ж до повітряних суден українських авіакомпаній, то частина з них сьогодні обслуговує європейських пасажирів, працюючи на умовах мокрого лізингу на перевізників ЄС.

Гуманітарна місія "Укрзалізниці"

З перших днів війни українська залізниця стала чи не єдиним можливим способом врятуватися для людей, що тікали від бойових дій та окупації, а також доставки по Україні гуманітарної допомоги і пошти. Станом на середину серпня потяги УЗ евакуювали 3,8 млн людей і перевезла 160 тис. тонн гуманітарної допомоги.

Пасажирська місія УЗ не обмежилася евакуацією українців, адже в умовах закритого неба й постійних обстрілів вона стала найбільш надійним перевізником для численних іноземних гостей: від президентів і прем’єр-міністрів держав світу - до голлівудських зірок. Потягами "Укрзалізниці" до Києва приїжджали Борис Джонсон, Джастін Трюдо, Еммануель Макрон, Олаф Шольц, Анджей Дуда, Маріо Драгі, Ентоні Блінкен, численні дипломатичні й міжнародні місії - усього понад 160 делегацій.

На жаль, війна забрала численні життя залізничників, у тому числі під час виконання ними службових обов’язків. Станом на середину серпня загинули 224 працівники УЗ.

7260c9bcf84f78aacefd7ae1cba62075

Бої за аеродроми

З першого дня повномасштабної війни жителі Київської області стали свідками запеклих бойових дій за аеропорт "Антонов" у Гостомелі. Летовище, яке росіяни планували використати як плацдарм для захоплення столиці, з 24 лютого по 5 березня декілька разів переходило із рук у руки, але фактично ЗПП аеродрому була зроблена непридатною для використання після удару Збройними Силами України 27 лютого.

На момент початку війни на території аеропорту Гостомель перебували численні літаки, в тому числі ПС "Авіаліній Антонова". Серед них був і Ан-225 "Мрія" - найбільший у світі транспортний літак. В результаті атаки окупантів він був знищений. Вартість імовірної відбудови літака оцінюється не менше, ніж у 3 млрд дол. Значних пошкоджень зазнали й інші літаки "Антонова". За щасливим збігом, серед них не було Ан-124 "Руслан", флот яких перебував за кордоном. Нині базою "Авіаліній Антонова" став німецький Лейпциг.

Ще одним знаковим летовищем цієї війни став військовий аеродром у Чорнобаївці (поруч розташоване також і цивільне летовище - аеропорт Херсон). Бої під Чорнобаївкою почалися 27 лютого. Окупанти неодноразово розміщували на території аеродрому свою живу силу та техніку, яку ЗСУ методично продовжують знищувати. Даний феномен частково пояснюється тим, що Чорнобаївка для росіян є ключовим пунктом для контролю Херсону та можливого наступу на Миколаїв. За даними українських військових, росіяни в Чорнобаївці були атаковані вже близько 30 разів.

Також періодично наші військові завдають втрат ворогові в районі Мелітопольского летовища, а 9 серпня потужно вдарили по авіабазі Чорноморського флоту рф у Новофедорівці, що в Криму.

Судноплавство на Дунаї

Коли вивезення товарів через морські порти України стало неможливим через російську блокаду, українські експортери звернули увагу на річковий шлях до Європи, а саме - на порти на Дунаї. Наприкінці березня про це заговорили зернотрейдери, які висунули ідею відправляти вантажі річкою з півдня Одещини до Румунії (а саме портів Галац і Констанца), де вони мали перевантажуватися на морські судна. Протягом наступного місяця численні українські компанії переорієнтували свою логістику на Дунай. Спочатку ці порти здатні перевалювати близько 100 тис. тонн зернових на місяць, тоді як до війни Україна транспортувала по 3,5 млн тонн. Однак уже в травні дунайські порти показали досить пристойний результат - 1,3 млн тонн за місяць, у червні - 1,4 млн тонн. Можливості даного напряму зросли ще більше після звільнення українськими військовими острова Зміїний, що дозволило 9 липня відкрити для руху другий рукав Дунаю - гирло Бистре.

Звільнення Зміїного

Крихітний острів Зміїний, попри поширену думку, має у цій війні не лише символічне культурне значення. Його утримання давало росіянам можливість контролювати всю північно-західну частину Чорного моря, що перешкоджало як воєнним цілям ЗСУ, так і торговому судноплавству. Тож "жест доброї волі" російських загарбників, виконаний під тиском українських військових, дав можливість Україні, по-перше, запустити рух суден іще одним рукавом Дунаю, а, по-друге, почати переговори про "зерновий коридор". Острів був захоплений росіянами 24 лютого, повернутий під контроль України 4 липня.

1068

Затоплення крейсера "Москва" та інших кораблів ЧФ рф

Знищення протикорабельними ракетами "Нептун" ракетного крейсера "Москва", що був флагманом Чорноморського флоту росії, 14 квітня стало одним із переломних моментів війни на морі. Це було перше знищення корабля такого розміру в бою з 1982 року. Його "від’ємне сплиття" полегшило завдання ЗСУ з контролю Чорного моря та Півдня України, оскільки разом з кораблем на дно пішли і встановлені на ньому комплекс далекого радіолокаційного огляду, призначений для виявлення повітряних та надводних цілей, зенітні установки, ЗРК, пускові протикорабельні комплекси, торпедні апарати.

Також біля Зміїного ударами з безпілотників були знищені щонайменше три російські патрульно-десантні катери, а 17 червня був вражений вогнем буксир "Василій Бех".

"Зерновий коридор"

22 липня Україна, Туреччина та росія за підтримки ООН домовилися про сприяння безпечному судноплавству для експорту зерна, супутніх продуктів харчування та добрив з морських портів Одеса, Чорноморськ та Південний протягом 120 днів з можливістю продовження цього терміну. Відповідні документи були підписані в результаті переговорів у Стамбулі: українська та російська делегації підписали дві окремі домовленості із Туреччиною та ООН.

Сторони домовилися про безпечний коридор для вивезення продовольства з українських морських портів для запобігання голоду у країнах третього світу зростання цін на зерно у світі. Прописаний в угодах механізм передбачає рух торгових суден караванами по заздалегідь затверджених безпечних коридорах із перевіркою вмісту у Стамбулі. Важливо, що за рух суден у мехаж українських територіальних вод відповідає виключно Україна.

Перше судно в рамках роботи "зернового коридору", суховантаж Razoni, вирушило з Одеси 24 липня. Станом на 23 серпня з трьох українських портів відправилися 33 торгових судна з 719 тис. тонн продовольства на борту, ще 18 перебували під завантаженням та в очікуванні.

Руйнування ЗСУ мостів через Дніпро на Херсонщині

Лише два дні тому, 22 серпня Збройні Сили України завдали чергового удару по Антонівському автомобільному мосту, що з’єднує правий і лівий береги Дніпра в Херсонській області. Він був однією з головних транспортних артерій правобережного угруповання російських окупаційних військ. За наявними даними, міст більше не є проїзним, тож тепер окупанти використовують як альтернативу поромну переправу, пропускна спроможність якої незрівнянно нижча. Вперше удару по Антонівському автомобільному мосту Збройними силами України було завдано 26 липня. 8 серпня ЗСУ знову атакували переправу. Через тиждень, 14 серпня, Збройні сили України завдали ще одного удару по Антонівському мосту.

Ще однією автомобільною переправою через річку Дніпро на Херсонщині був міст Каховської ГЕС. Про перший удар по цьому мосту стало відомо в ніч проти 7 серпня, про останній - із повідомлення українських військових 23 серпня. За їхніми словами, даний міст більше не є придатним для використання.

Відкриття залізниці Березине-Басарабяска

З 22 серпня був відновлений рух вантажних поїздів на ділянці залізниці Березине (Одеська область) - Басарабяска (Молдова). Це дозволило південній частині Одеської області отримати більш якісне залізничне сполучення як існуючою ділянкою від Білгорода-Дністровського до Ізмаїла, так і до порту Рені.

Дана 23-кілометрова ділянка залізниці була розібрана ще в 1997 році. Її відбудова тривала близько місяця. Тепер нею щорічно можна буде перевозити до 10 млн тонн вантажів у напрямку українських портів на Дунаї. Це особливо важливо з огляду на те, що Україна фактично втратила можливість везти туди товари залізницею внаслідок численних російських ракетних обстрілів мосту через Дністровський лиман.

Читайте також Хочемо бути не лише перевізником вантажів, а й стивідорною компанією - інтерв'ю з керівником "Українського Дунайського пароплавства"