Позбавити Україну виходу до моря, а відтак і залишити без морської торгівлі – елемент російської стратегії у поточній війні. І спроби обмежити наші можливості були навіть ще до початку повномасштабного вторгнення. Тим не менш, Україна змогла забезпечити роботу морського коридору до портів Великої Одеси. І тут велика заслуга ЗСУ, які почали врешті завдавати дошкульних ударів Чорноморському флоту рф. Та звісно, такі речі не можуть не дратувати агресора. Осінні прицільні ракетні удари по вітчизняних портах і суднах, які там знаходяться, багато хто сприйняв як свідчення того, що країна-агресор хоче цим унеможливити український морський експорт. Якщо не шляхом тотального руйнування, то залякуванням судновласників, здорожченням логістики, а відповідно, і втратою конкурентоздатності на світовому ринку. Проте, робота морського коридору триває. Але що робити далі, якщо ситуація знов загостриться?
Захист портів в пріоритеті
"Попри регулярні обстріли росією по українській інфраструктурі, в тому числі по цивільним суднам та зерноховищам, Україна продовжує бути гарантом продовольчої безпеки світу", - повідомив 22 жовтня віцепрем’єр-міністр з розвитку України - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба. Його візит до Одеси став реакцією на нову тактику росіян щодо українського чорноморського коридору. Разом з тим міністр заявив, що попри російські атаки до українських глибоководних портів мали намір зайти ще 86 суден. Тож, добре, що вже тоді була оперативна реакція на ситуацію. Питання лише в тому, чи достатньо кроків, які вживаються.
"Під час візиту до Одеси відбулася нарада щодо забезпечення стабільного функціонування ключового елемента нашої інфраструктури - українського морського коридору… Пріоритет - захист критичної інфраструктури, зокрема організація роботи та координація дій для охорони берегових об'єктів і акваторій портів. Зараз докладаємо максимум зусиль, щоб забезпечити надійний захист портів і, водночас, збільшити обсяги експорту", - прокоментував заступник міністра розвитку громад та територій Тимур Ткаченко.
"За підсумками відрядження посилюємо оборонні заходи в кожному порті. Впроваджуємо додаткові дії, що підвищать рівень обороноздатності та безпеки", - додає його шеф, Олексій Кулеба. Із зрозумілих причин, конкретні заходи по захисту портів не озвучувалися.
А от у Великій Британії були більш конкретними. В уряді цієї країни заявили, що на тлі посилення російських атак по українській портовій інфраструктурі в Чорному морі виділять додаткові 120 млн фунтів стерлінгів (понад 155 млн доларів) на фінансування морської коаліції, щоб закупити нові дрони і радари для України. Наразі Британія шукає партнерів для спільного фінансування цих поставок.
Дорогі партнери
Чи можливо присікти дії агресора більш радикальним шляхом, тут і зараз? Відповідь напрошується сама по собі - вдарити у відповідь.
"Я вважаю, що завдавати ударів по російським танкерам необхідно. Ми один раз вже атакували танкер. Це був перший і останній раз. Але після цього інтенсивність ударів по Одесі, в тому числі по порту, знизилась. Потім все повернулось, як і було. Ось сьогодні балістична ракета з касетними боєприпасами ударила по Одесі, загинуло 8 людей! Нам необхідно зараз відповідати. Нафтогазова галузь - це найслабша сторона Путіна. Необхідно бити по найслабшому", - прокоментував ЦТС народний депутат фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.
"Рецепт боротися з цим тільки один, кожне судно, що йде з нафтою з рф повинно бути чи арештовано чи вражено", - написав раніше у Facebook партнер Interlegal Артем Скоробагатов, коментуючи російський удар із застосуванням касетних боєприпасів по порту Чорноморськ під час завантаження там контейнеровозу.
Нагадаємо, що саме після успішних українських атак на десантний корабель "Оленегорский горняк" в порту Новоросійськ, а потім - на російський нафтовий танкер біля Керченської протоки вдалося запустити чорноморський коридор з портів України. Отже, аргумент сили традиційно лишається єдиним зрозумілим для росіян.
Успішні удари по російським військовим кораблям і катерам, які українські військові і розвідка здійснили раніше, свідчать про те, що завдати шкоди танкеру з російською нафтою буде не складно. Але чому ж тоді мовчать українські "гармати"?
Можливо, відповідь слід шукати у наших західних партнерів. Не виключено, що як і у випадку з ударами по російським НПЗ, десь на Капітолійському пагорбі не дуже схвально ставляться до ідеї завдання шкоди суднам з російськими вантажами. Адже, приміром, у американських нафтових корпорацій є неприховані інтереси в Чорноморському регіоні.
Так, Chevron і Exxon Mobil беруть участь у видобутку нафти в Казахстані, яка далі експортується через російський порт Новоросійськ. "Тобто, росія жорстко контролює нафтовий потік американських компаній з Казахстану. Хочете зберегти свої прибутки, American oil guys? Тоді дійте так, щоб вам і нам було добре, бо в іншому випадку перекриємо нафтовий кран. Корпоративний звіт "Ексона" чітко повідомляє: "…якщо росія вживе контрзаходів у відповідь на існуючі санкції до її військових дій в Україні, можливо, що транспортування казахстанської нафти через трубопровід КТК може бути перервано, згорнуто, тимчасово призупинено або іншим чином обмежено. У такому випадку Корпорація може зазнати втрати грошових потоків невизначеної тривалості", - розповідав раніше президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
"Шеврон" не дуже переймається можливою "російською помстою". Йому куди простіше вирішити питання через ланцюжок своїх людей та лобістів у Вашингтоні, ніж займатися диверсифікацією маршрутів вивозу 30 млн тонн видобутої нафти з Казахстану в обхід росії", - додавав експерт.
Тож, чи вдарить Україна у відповідь, очевидно залежить або від згоди "партнерів", або від того, коли увірветься терпець у керівництва нашої держави та військових.
А поки що дипломатія?
Зрозуміло, що Україна, як жертва агресора, намагається вести війну за певними правилами і удари по комерційним суднам ворога є крайнім заходом. Б’є по військовому флоту, так. Зокрема, 6 листопада дрони ГУР вперше атакували військово-морську базу у Дагестані. Але це все ще не комерційний флот. Тому спочатку на перший план виходить дипломатія.
Як розповів ЦТС один з експертів транспортного ринку, ще рік тому піднімалося питання, аби в чорноморських портах нашої країни діяла певна міжнародна моніторингова група, яка б фіксувала усі російські обстріли портової інфраструктури та завдану ними шкоду. І ось тепер, нарешті, ця тема почала звучати на офіційному рівні.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори з міністрами закордонних справ Швеції, Данії, Естонії, Латвії, Литви, Норвегії, держсекретарем МЗС та Міноборони Фінляндії та постійним держсекретарем Ісландії. На цій зустрічі Андрій Сибіга повідомив, що Україна офіційно звернулася до Міжнародної морської організації із закликом невідкладно направити до портів Великої Одеси міжнародну моніторингову місію на тлі посиленого російського терору.
"Забезпечення свободи мореплавства у Чорному морі є нашою спільною метою... Маємо зупинити агресора, показати єдність міжнародної спільноти в протидії його варварству та фіксувати кожен злочин", - заявив міністр.
Зрозуміло, що лише цього буде замало. Потрібні комплексні заходи. ЦТС звернувся до Міністерства закордонних справ з проханням розповісти, яких ще кроків планує вжити вітчизняна дипломатія для забезпечення сталого морського експорту.
Пресслужба МЗС України відповіла, що міністерство постійно інформує міжнародних партнерів щодо національних санкційних обмежень, в тому числі запроваджених щодо російських морських і логістичних компаній, а також стосовно фізичних та юридичних осіб, залучених до їхньої діяльності.
"Відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, МЗС також порушує питання перед країнами санкційної коаліції про запровадження аналогічних заходів. Ці санкції здебільшого включають блокування активів, заборону на фінансування та комерційну співпрацю з санкціонованими суб'єктами, пов’язаними з Росією, що значно послаблює її здатність проводити морські операції", - інформує міністерство у відповіді на запит ЦТС.
"МЗС активно працює над інформуванням партнерів про схеми обходу санкцій через так званий "тіньовий флот" Росії, акцентуючи на важливості санкціонування російських нафтових і газових танкерів, аби запобігти їхньому доступу до міжнародних портів і страхових послуг", - додали у пресслужбі відомства.
І запевнили, що МЗС перебуває у постійній комунікації з міжнародними партнерами, координуючи зусилля щодо блокування фінансових компаній, які обслуговують "тіньовий флот", а також осіб, залучених до його функціонування. Зокрема, опрацьовується питання щодо необхідності санкціонування капітанів танкерів, що беруть участь в обхідних схемах.
Наразі інтенсивні обстріли портової інфраструктури України припинилися (проте обстріли Одеси тривають). І якщо росія сподівалася таки залякати судновласників та бізнес та суттєво вплинути на український експорт, то цієї цілі вона не досягла. Адміністрація морських портів України повідомила, що за жовтень 2024 року через морські порти України пройшло 8 млн т вантажів, що на 60% більше порівняно з показником минулого року. У галузі кажуть: все одно є і будуть судновласники, які готові заходити в порти і України, і загалом країн, де тривають військові дії. Все одно бізнес прораховує ризики і не квапиться переорієнтовуватися на інші маршрути суто через обстріли портів.
Чому терор саме портів та судоходства припинився так швидко, ми можемо лише припускати. Якщо це й вирішувалося дипломатичним шляхом, то явно не тими кроками, про які говорять на офіційному рівні. Певно, не обійшлося без "сигналів" на іншому рівні, у тому числі – роботи українських спецслужб, або ж певних домовленостей між американськими партнерами з їхніми російськими "друзями". У будь-якому разі, гірші очікування поки не справдилися, атаки на порти не проводяться "як за розкладом маршрутки".
У неформальних розмовах у морській галузі говорять, що якщо ситуація знову погіршиться, то Україна таки піде на "дзеркальну відповідь". Хай навіть це не схвалять партнери чи хтось засудить з високих трибун.
Зрештою, якими б не були застереження західних партнерів (якщо вони дійсно є), Україна має повне право діяти на морі в своїх національних інтересах. Тим більше, що тепер це зафіксовано і в оновленій Морській стратегії, підписаній президентом Зеленським. В Стратегії зазначено, що "терористична діяльність рф зачіпає інтереси морської індустрії та внутрішнього водного транспорту України", а тому однією з цілей держави у справі забезпечення морської безпеки є "ефективна протидія агресії та адекватне реагування на загрози морській безпеці України, їх усунення або мінімізація".
