Тисячу років тому невелике поселення Летч, на місці якого виник сучасний Бориспіль, стало епіцентром баталій між синами давньоруського князя Володимира Великого. У 1015 році неподалік Летча був підступно убитий князь Борис. Як-то кажуть, тишком-нишком його брат Святополк усунув свого конкурента. На цьому братовбивча війна не закінчилась, але цей випадок ввійшов в історію, а князь Борис був канонізований.
До чого я провів цей екскурс у сиву давнину? Саме ця підступність згадується, коли читаю чергові новини про проведення конкурсу на посаду керівника головних повітряних воріт України - аеропорту Бориспіль. Ця історія триває вже майже два роки і, здається, кінця-краю цьому не буде. Ще в грудні 2014 року Міністерство інфраструктури оголосило перший конкурс. В листопаді 2015 року новим директором аеропорту було обрано Юрія Солончука. Однак йому попрацювати на цій посаді не вдалось. Рішення конкурсного комітету було заблоковано через суд.
І ось у вересні цього року почався дубль другий. І тут Міністерство економрозвитку, яке проводить конкурс (бо Бориспіль є стратегічним підприємством), вирішило не оголошувати перелік кандидатів. Конкурс закритий і крапка! У середу стало відомо, що нарешті відібрано шортліст із п'яти претендентів. І знову нема прізвищ. Добре, що хоч міністр інфраструктури Володимир Омелян вчора трішечки відкрив завісу і опублікував вимоги, які має реалізувати майбутній очільник аеропорту впродовж півроку діяльності. Одна з вимог – завести в аеропорт нові лоукости.
Здавалось би, гарна ідея, що тут такого? І знову відчувається якась підступність, ніби нам готують якусь дулю з маком, а мо' й без нього. Ми вам лоукости, а ви сидіть і мовчіть. І вкотре переконуюсь, що уряд обіцяє дешеві авіаквитки замість того, щоб щось змінити. Знову ми чуємо канонічні співи про лоукости, а на їхньому фоні тихенько готується ґрунт для нових-старих схематозів. Якщо приховують прізвища кандидатів на гендиректора Борисполя, то значить є причина і мета. І, дійсно, зручніше тихенько обрати, а потім виправдовуватись, що вибір зроблено і нікого вже не звільниш. Не здивуюсь, що після "вибору" нового керівника в аеропорту почнуться цікаві часи.
Я аж ніяк не проти лоукостів, але аеропорти треба підготувати до їхнього приходу. Тут роботи непочатий край. І питання не лише у "закритому" небі Європи, скоріше, у "хмарищах" над нашим небом. В українській авіації і без лоукостів вистачає питань. Приміром, коли будуть об'єднані аеродроми? Коли будуть збудовані нові злітно-посадкові смуги? Коли стартують концесійні проекти в терміналах? Перелік таких "коли" займе не одну сторінку...
Читайте також Коти в мішку: таємний список претендентів на посаду гендиректора Борисполя
