У 2018 році компанія Ferrexpo оголосила про початок пілотного проєкту на своїх українських гірничо-збагачувальних активах. Йшлось про залучення жінок до перевезення гірничої маси в кар'єрах на самоскидах невеликої вантажності. Однією з перших п'яти водійок компанії стала Олена Ніколайчук-Нерода, яка раніше працювала геть в іншій сфері, дуже далекій від транспорту та видобування. Що її підштовхнуло до зміни професії? Якими саме вантажівками керує? Відповіді на ці та інші питання пані Олена надала в інтерв'ю ЦТС.
Олено, давайте почнемо розмову з передісторії. Чим ви займались до того, як вирішили стати водійкою?
Тривалий час я працювала перукаркою. Однак автомобілі ніколи не були для мене дивиною. Я вміла не тільки кермувати автівкою. Часом доводилось виконувати дрібний ремонт родинних "Жигулів". Залізти під капот машини не було випробуванням для мене. Навпаки, це приносило задоволення.
Але ж легковий автомобіль дуже відрізняється від кар'єрного самоскиду. Чому все ж наважились змінити свою професію і почати вчитись кермувати вантажівкою?
Мені завжди хотілося працювати в компанії міжнародного рівня. Тому й вирішила надіслати своє резюме до Ferrexpo. Чесно кажучи, я навіть не очікувала, що мені запропонують працювати саме за кермом! Справа в тому, що в 2018 році компанія якраз починала пілотний проєкт, який був ініційований для мотивації жінок спробувати себе водійками великовантажних автосамоскидів.
Якими саме автівками ви вчились керувати?
Це були автосамоскиди невеликої вантажності. Вони використовуються в кар'єрі для вивезення гірничої маси з тих локацій, куди 220-тонні Caterpillar просто не можуть дістатися.
З яких саме вантажівок розпочався ваш водійський досвід у Ferrexpo?
Моїм першим самоскидом стала 32-тонна вантажівка Bell.
А зараз на якій автівці ви їздите?
Зараз я керую 220-тонним самоскидом у кар'єрі Єристівського ГЗК. Для цього я пройшла відповідне навчання і днями саме отримала дозвіл на керування.
Чи були якісь труднощі в навчанні? Звісно, коли я вперше почула слово "самоскид", то мало уявляла, що це за автомобіль. Але спробувала ним покермувати і виявилося, що це не так складно. У кар’єрі, звичайно, ще більше уваги потрібно, коли ти за кермом, ніж коли ти кермуєш міськими вуличками, адже потрібно враховувати свою безпеку й безпеку своїх колег. Але не скажу, що це складно технічно. Читайте також За штурвалом я точно такий же пілот, як і всі - інтерв'ю з дівчиною-пілотом SkyUp А фізично? Сидіння за кермом протягом довгого часу дає велике навантаження на хребет. Тому вже понад рік відвідую тренажерну залу, де виконую фізичні вправи для укріплення м’язів спини. Це дуже допомагає тримати себе у формі. Як колеги-чоловіки та керівники сприймають жінок в якості водійок? Раніше чоловіки відверто намагалися нас переконати в тому, що гірництво й кар’єр зокрема - не для жінок. Та коли вони побачили нас у роботі, зрозуміли, що ми вміємо працювати на рівні з ними, їхнє ставлення змінилося. Нас поважають і допомагають за потреби. Це не про меншовартість, а про повагу та підтримку, розуміння, що піднімати важке краще чоловікам. Так само як і коли щось трапляється з автівкою - я не сама ремонтую самоскид, я оглядаю, оцінюю, викликаю ремонтників і чітко пояснюю їм, що саме потрібно владнати. У компанії за останні роки відбулося багато змін з огляду на розповсюдження ідей рівності й різноманіття. І коли в країні вже більш як два роки триває велика війна, а чоловіків продовжують мобілізувати, ми, жінки, маємо продовжувати працювати, щоб таким чином підтримати промисловість, країну й наше майбутнє! Читайте також Складне рівняння мобілізації: Як захистити країну та не позбавити транспортну галузь кадрів
Чи плануєте лишатись на посаді водійки?
Так. Саме тому я нещодавно закінчила навчання на керування 220-тонником. Однак не хочу обмежуватись лише водінням. У лютому цього року я ділилась своїм досвідом із групою випускниць школи водійок OnTrack у рамках проєкту Reskilling Ukraine. Крім того вже безпосередньо на робочому місці спробувала себе в ролі наставниці і минулого місяця відстажувала одну зі студенток, яка вже стала частиною нашої компанії.
Також планую спробувати себе в ролі майстерки в кар'єрі. Для цього хочу здобути вищу освіту й підніматися кар'єрними східцями.
Чи стало зараз, на вашу думку, жінкам легше освоювати професії, які раніше вважали суто чоловічими?
Зараз у мене є таке відчуття, що для жінок наче відчиняється якась брама, яка заважала їм раніше бути видимими. Навіть з погляду працевлаштування у гірничу галузь: раніше жінкам потрібно було проходити конкурси, показати всі свої здібності й навички, а також вміння розпізнавати, яка деталь потребує ремонту й виконати за потреби дрібний ремонт обладнання, щоб довести, що ми гідні працювати тут. Зараз жінкам піти на роботу в галузі набагато простіше й комфортніше, ніж раніше. Тому я закликаю жінок не боятися пробувати в житті щось нове і за будь-яких обставин прямувати вперед. Це цікаво й корисно!
Читайте також Від авіації до залізниці: Впливові жінки, які змінюють світовий транспортний бізнес
