Стратегія морської безпеки України була прийнята в лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення рф. З урахуванням нових реалій, було вирішено, що документ потрібно доопрацювати.

Склад міжвідомчої робочої групи розширили, після чого розпочалась робота над новою версією Стратегії. 

Сьогодні документ на фінальній стадії. Цього тижня заплановане чергове засідання міжвідомчої робочої групи. Якщо нових зауважень не буде, Стратегію відправлять на розгляд президенту, після чого вона має бути прийнята на засіданні РРБО та введена в дію. Можливо, ще до кінця поточного року. 

За кілька місяців Кабмін має розробити план та чітко прописати механізми, як саме Стратегія перетвориться у реальні кроки. 

Про основний вміст документу ЦТС поговорив з керівником Управління стратегічних розробок Служби з питань стратегічного планування та аналізу Апарату РНБО Сергієм Кандауровим.

На якій стадії розробка Стратегії? Та коли планується її прийняття?

Стратегія була ініційована президентом України ще в 2021 році. 23 липня президент надіслав на адресу апарату РНБО відповідну пропозицію і рішенням секретаря була створена міжвідомча робоча група, до якої увійшли близько 27 представників органів державної влади, а також громадських активістів.

11 лютого 2022 року на засіданні РНБО в Харкові Стратегія була проголосована і прийнята. Але невдовзі почалася повномасштабна агресія і ситуація змінилася досить серйозно, в тому числі в акваторії наших морів. 

Тому, звичайно, президент не ввів в дію цю Стратегію і секретар РНБО вийшов з ініціативою взяти документ на доопрацювання. Так почалась робота над новою редакцією. 

На сьогоднішній день нова редакція Стратегії підготовлена. Цього тижня заплановано остаточне обговорення, після чого робоча група прийме рішення пропонувати її на розгляд РНБО чи ні. 

Що саме змінилось в стратегії? Які нові принципи були закладені, на яких базується документ? 

Ми готували Стратегію на прикладах подібних документів таких країн, як Велика Британія, США, Нова Зеландія, інші країни, які зав'язані на моря і океани, і у яких є відповідний досвід в цьому. 

Тому основні принципи - це, по-перше, верховенство морського права, міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини і законодавства України.

Друге - це забезпечення свободи судноплавства, гарантування суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Третє - екологічні питання. Четверте - внутрішньодержавна координація. Це досить важлива річ, тому що, на жаль, у нас дуже багато органів державної влади, які опікуються морем і, взагалі, економікою, яка пов'язана з морем, але координації між ними не було. П'яте - міжнародне співробітництво та партнерство і розвиток державно-приватного партнерства. 

Читайте також Морська економіка і морська безпека мають розвиватися паралельно – інтерв'ю з Юлією Клименко

А якщо говорити саме про безпеку, як Стратегія повинна вирішити це питання? 

Цей документ не може розкривати всі принципи забезпечення безпеки на морі, якими буде опікуватись Міністерство оборони, але основним принципом, як передбачає Стратегія, буде будівництво збалансованих військово-морських сил, які будуть спроможні забезпечувати виконання завдань оборони держави, в тому числі торговельного судноплавства і морських комунікацій і нарощення спроможності сил безпеки з урахуванням досвіду цієї війни. 

Коли ви кажете про будівництво збалансованих військово-морських сил, що саме мається на увазі? Який саме флот передбачається, згідно Стратегії? Чи йде мова про москітний флот? 

Москітний флот є одним із основних напрямів розвитку військово-морських сил. Але завданням президента не є обмеження органів виконавчої влади в методах досягнення цілі. Якщо в Міністерстві оборони буде прийнято рішення про будівництво додаткових засобів, якими можна забезпечити територіальну цілісність України, то звичайно вони можуть це робити. Чи це буде москітний флот, чи це будуть додатково ще якісь кораблі, типу корвети і так далі - це буде вирішувати Міністерство оборони і Кабінет міністрів, виходячи з тої ситуації, в тому числі економічної та безпекової, яка є на сьогоднішній день. 

Давайте не будемо забувати, що будівництво великих кораблів передбачає не тільки наявність ресурсів, але й можливості їх будівництва, можливості їх безпечного перебування в акваторії нашої держави. Наразі це досить сумнівна можливість, але ситуація може змінюватись. 

Основним принципом, як передбачає Стратегія, буде будівництво збалансованих військово-морських сил, які будуть спроможні забезпечувати виконання завдань оборони держави, в тому числі торговельного судноплавства і морських комунікацій.

Ви сказали вже про будівництво флоту. Що в стратегії говориться саме про потужності, на яких ми можемо будувати ці кораблі? 

Ми мали 20 суднобудівних верфей і 15 проектних інститутів, де на початку незалежності працювало 150 тисяч працівників. До війни було близько 6 тисяч працівників. 

Основне питання буде полягати в тому, що саме потрібно буде будувати та чи будуть на це фінанси. Яку тактику обере Кабмін, ми наразі не знаємо. 

Але при цьому мають бути враховані два принципи, які ми закладаємо в стратегію морської безпеки. Це залучення інвестицій та сучасних технологій до суднобудівної та судноремонтної галузі України, в тому числі на території причорноморських держав-партнерів. Окрім цього, інноваційний розвиток внутрішнього і виробничого потенціалу оборонно-промислового комплексу України.

Якщо говорити про дипломатичну роботу, чи будуть створені разом з партнерами нові міжнародні організації в Чорному морі без участі росії? 

Міжнародне співробітництво закладено в основу. Наразі Україна вийшла, здається, з усіх міжнародних договорів щодо безпеки в Чорному морі, в яких вона була разом з росією. Дуже багато залежить від того, як завершиться ця війна. Дуже багато залежить від того, як швидко ми отримуємо контроль над окупованими територіями, в тому числі над акваторією Чорного та Азовського морів. 

Після цього ми будемо переглядати роль Кримського півострова у забезпеченні Чорноморської безпеки, у тому числі міжнародно-правового статусу ВМФ рф в Азово-Чорноморському басейні. З цією метою будуть створені нові, максимально широкі, звичайно, без участі рф, міжнародні платформи, які будуть опікуватись безпекою в Азово-Чорноморському басейні.

Що ми можемо робити вже зараз, для забезпечення безпеки? 

Стратегія передбачає організацію спільних або скоординованих з державними партнерами безпекових місій в Азово-Чорноморському басейні.

Це може бути спільне патрулювання, розмінування території для забезпечення безпечного проходу торговельних суден, розвиток взаємодії з державами членами НАТО, проведення навчань, забезпечення можливості присутності кораблів Альянсу у Чорному морі - це теж досить серйозна проблема на міжнародному рівні.

Це такі напрями роботи, які ми можемо вже зробити зараз, незважаючи на війну, яка триває.

Ви говорите про перебування кораблів НАТО у Чорному морі. Що з цього приводу говорить Туреччина? 

Туреччина досить жорстко притримується і наполягає на дотриманні конвенції Монтре. І стратегія якраз і говорить про те, що ми будемо всіляко дотримуватись всіх міжнародних договорів, які регламентують діяльність в Чорному морі. Але Україна не обмежена в тому, щоб ставити питання про забезпечення своєї безпеки. Можливо, Туреччина чи інші країни НАТО запропонують якусь іншу форму, як забезпечити безпечний прохід торговельних суден від українських портів далі в Світовий океан. Тобто це питання спільного рішення. Але Україна може і повинна поставити такі питання. Україна буде сподіватися на серйозну допомогу країн-партнерів, які теж зацікавлені в безпеці в Чорноморському регіоні.

Україна може і повинна поставити питання (про забезпечення своєї безпеки). Україна буде сподіватися на серйозну допомогу країн-партнерів, які теж зацікавлені в безпеці в Чорноморському регіоні.

А якщо цієї підтримки не буде, що тоді? 

Я хочу вам нагадати, що, наприклад, в Конгресі США зараз знаходиться на розгляді закон про чорноморську безпеку. Ви уявляєте рівень США як морської держави і їхній погляд на Чорне море як на одну із складових національних інтересів взагалі безпеки в світі. Саме тому ми хочемо прийняти цю Стратегію, яка б показала, якою буде наша політика щодо Чорного і Азовського морів. Для того, щоб всі наші партнери, в тому числі США і інші партнери НАТО розуміли, до чого прагне Україна як морська держава.

Читайте також Посилити роль США і НАТО в Чорноморському регіоні: Які ініціативи пропонують американські сенатори

Яка буде подальша процедура прийняття Стратегії? 

Апарат РНБО готує документи та надсилає їх президенту - Саму стратегію, пояснювальні записки та інші документи та пропонує винести Стратегію на розгляд РНБО. Президент розглядає ці документи і призначає час і день проведення засідання. Після засідання, коли документ приймається РНБО, президент вводить документ в дію своїм указом. 

Хто буде впроваджувати Стратегію? 

Після прийняття Стратегії Кабмін повинен розробити та прийняти план реалізації, де буде прописаний алгоритм, яким чином буде досягнута та мета, яку поставила РНБО.

Тобто, прем'єр-міністр, як член РНБО, в тому числі буде відповідати за виконання цієї Стратегії. В тому числі Міністерство Оборони, Міністерство відновлення, Міністерство закордонних справ та інші. Вони всі повинні будуть додати свої конкретні заходи, тактичні рішення для виконання цієї стратегічної мети. 

Створюється група, яка розробляє план реалізації, виходячи з тих напрямів, які визначила стратегія. На основі цих планів розробляються державне фінансування, програми і т.д., які вже безпосередньо будуть займатися виконанням тих напрямів, які визначила Стратегія. 

Від наших спільних зусиль і прискіпливої уваги залежить, наскільки оперативно і якісно Кабмін розробить, прийме план реалізації Стратегії, які програми в рамках її виконання будуть розроблені і профінансовані, як вони будуть виконані. Якщо ми не будемо за цим слідкувати, то цей документ знову піде туди, куди й решта.

Хто буде контролювати виконання Стратегії? 

Контроль за виконанням стратегії, покладається на секретаря РНБО. Ми будемо слідкувати за тим, щоб план реалізації стратегії було прийнято вчасно. Ми будемо брати участь або принаймні спостерігати, як він буде прийматися, що туди буде вписано. Наскільки це будуть реальні, а не декларативні пропозиції, треба буде слідкувати за тим, чи виділений бюджет на наступний рік на реалізацію цих планів реалізації. До цього може бути дотична і громадськість. 

Читайте також Балансування завжди було в зовнішній політиці Туреччини, - Євгенія Габер про роль Анкари в Чорноморському регіоні