"Мене завжди дивувало, чому на українській ділянці Дунаю протяжністю 187 км не було жодного пункту пропуску", - говорить підприємець Юрій Дімчогло. Це ускладнювало життя мешканцям Одещини, а транспортним компаніям роботу, адже шлях до сусідньої Румунії вимагав транзиту через Молдову. Уродженець Бессарабії вирішив це виправити, об'єднавшись зі своїми земляками, виноробом Володимиром Маслєнковим та власником агробізнесу на півдні Одещини Олегом Сулаковим.

Саме ця трійця стала ініціатором створення на Дунаї поромної переправи Орлівка-Ісакча з власною митницею і значно коротшим шляхом до Румунії. Перші вантажівки були переправлені в Орлівці через Дунай в серпні 2020-го, а через півроку, в лютому 2021-го, переправою почали користуватись перші легкові автомобілі. Зараз Юрій Дімчогло разом зі своїми партнерами продовжує розбудовувати поромну переправу, перетворюючи її в повноцінний порт. Про деталі цього проекту він розповів в інтерв'ю ЦТС.

329030987_6128335497259175_5105182626498509437_n

Поромна переправа Орлівка-Ісакча почала функціонувати влітку 2020 року. Які результати її роботи за перші роки?

Результати успішні. Можу з упевненістю сказати, що перші роки роботи переправи підтвердили попит на її послуги. Цифри це підтверджують. У 2020 році переправою скористалось 4 827 вантажівок, в 2021 році - 23 102, а в 2022-му - 56 541.

Судячи з наведеним вами даних війна додала вам роботи…

Через військові дії та блокаду портів Великої Одеси потік вантажівок через нашу переправу зріс вдвічі. Зараз основну частину автотранспорту складають контейнеровози з зерном, що прямують до порту Констанца. Відстань від Ісакчі до Констанци складає біля 160 км. Якби цей потік йшов через Молдову, то собівартість доставки одного контейнера з зерном зросла би на 200-300 доларів.

Читайте також "Орлівці-Ісакчі" – 1 рік: як спрацювала поромна переправа через Дунай

Як виникла ідея перетворити поромну переправу на порт?

До війни у нас були плани зі створення вантажного терміналу поруч із поромною переправою. Але це були плани на далеку перспективу. Війна внесли корективи і ми були вимушені пришвидшитись. І з травня по вересень ми збудували причал довжиною 220 м та глибиною 7 м. Потім ми почали працювати з документами: внесли причал до Реєстру гідротехнічних споруд України, уклали прямий договір з держпідприємством "Дельта Лоцман" на проводку суден до причалу, отримали від Адміністрації морських портів України статус річкового порту. Нам пощастило, що на поромній переправі вже працював пункт пропуску, тому ми просто розширили його межі, включивши територію, на якій був збудований причал. Також ми подали заявку до АМПУ на отримання статусу морського терміналу. Сподіваюсь, у квітні ми його отримаємо.

В будівництво порту вже інвестували близько 2 млн євро.

Скільки коштує будівництво вантажного терміналу?

Все, що ми заробляємо, ми реінвестуємо в подальший розвиток. Завдяки цьому будується вантажний термінал. В будівництво поромної переправи ми разом із партнерам інвестували біля 5 млн євро. На сьогодні переправа вже повернула майже половину цих інвестицій.

Скільки саме?

Близько 2 млн євро. Саме ці кошти ми інвестували в будівництво порту. Інвестори ще не виймали жодної копійки.

Як оцінюєте окупність цих інвестицій?

Біля 4 років. Однак багато залежатиме від того, наскільки швидко будуть деблоковані порти Великої Одеси. Зараз ми бачимо, що багато компаній активно переходять працювати на Дунай. Звісно, коли відкриються порти Одеса чи Південний, то активність зменшиться. Але не всі повернуться. Я бачу, що деяким компаніям сподобалось працювати на Дунаї.

Коли розпочалась перевалка вантажів?

Перше судно зайшло до нас на початку грудня 2022 року. Фактично вже майже чотири місяці ми працюємо як портовий термінал.

Який обсяг вантажів обробили за цей час?

З грудня по лютий включно термінал перевантажив біля 60 тис. т вантажів. У грудні 2022-го ми перевалили 12 тис. т, у січні 2023-го - 20 тис. т, у лютому - 28 тис. т. У березні плануємо вийти на показник 30 тис. т чи навіть більше.

З грудня по лютий включно термінал перевантажив біля 60 тис. т вантажів. 

Що це за вантажі?

Переважно зернові. Покупцями цього зерна є здебільшого турецькі компанії, також купують румунські і болгарські компанії, що є дочірніми структурами міжнародних гравців на кшталт ADM чи Bunge.

За допомогою якої техніки здійснюється перевантаження?

Спершу ми замовили три навантажувальні лінії українського виробництва. З їх допомогою ми можемо завантажувати на судна до 2 000 т зерна на добу. Згодом ми орендували два мобільні крани Fuchs MHL 380. На початку березня вони почали працювати в порту.

А як щодо потужностей для зберігання вантажів?

Поки що у нас немає складів, тому перевантаження виконується безпосередньо з автотранспорту на баржі чи навпаки. Аби вирішити цю проблему, цього місяця ми почали будівництво двох складів для зберігання до 15 тис. т вантажів. Плануємо, що вже в травні склади будуть введені в експлуатацію.

В травні планується введення в експлуатацію двох складів для зберігання вантажів. 

Також у межах цього проекту буде змінена система під’їзних шляхів до переправи. Дорога у нас одна, вона веде до траси Одеса-Рені. Ми будемо робити розв’язку, аби розділити рух автотранспорту на два потоки - у напрямку переправи та до складів.

Чого очікуєте від інвестицій в розбудову портової інфраструктуру переправи?

Ці інвестиції, передусім, допоможуть порту Орлівка розширити вантажну базу. З березня ми почали перевалювати генеральні вантажі. Ми вже уклали угоду з однією компанією на перевантаження добрив у бігбегах. Перше судно вже зайшло до порту. Найближчими тижнями до Орлівки прибуде судно з рулонами металу. Також ми плануємо організувати перевантаження рослинної олії. Зараз ми ведемо перемовини щодо придбання помп для прямого перевантаження олії з автоцистерн на судна.

Чи плануєте налагодити перевалку контейнерів?

Наразі таких планів немає. Перевантаження контейнерів вимагає значно більших площ для їхнього зберігання та великих інвестицій у технічне оснащення терміналу, передусім, у придбання потужних кранів. Поки що ми не готові до цього.

А які довгострокові плани щодо Орлівки?

Після закінчення війни ми хочемо побудувати в Орлівці пасажирський термінал. Ми бачимо перспективу у відродженні пасажирських перевезень на Дунаю. Це можуть бути перевезення лише на українській частині - з Рені до Вилково через Орлівку, Ізмаїл та Кілію - або міжнародні пасажирські перевезення між Україною та Румунією. З Орлівки дуже зручно добиратись до румунських міст на Дунаї , таких як Ісакча, Тулча, Галац та Бреїла.