Минулого тижня в Берліні відбулась залізнична виставка InnoTrans-2022, яку висвітлював ЦТС і де "Укрзалізниця" була представлена на офіційному стенді поруч із європейськими колегами із Польщі, Німеччини та Австрії.
В перший день СЕО Deutsche Bahn AG Ріхард Лутц і голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Камишін підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової допомоги та підтримки. Це не перша співпраця УЗ і DB - минулого року компанії підписали договір на консалтингові послуги в пасажирському секторі, метою якого була допомога зі сторони німецьких колег у реформуванні сектору та залучення спеціалістів DB до управління.
В інтерв'ю ЦТС Володимир Шемаєв, заступник директора департаменту інвестиційної діяльності УЗ, розповів про три основні напрямки, над якими будуть працювати спеціалісти в рамках підписаного Меморандуму, трансформацію минулого договору та сьогоднішні очікування УЗ від співпраці з німцями.
Минулого тижня DB та УЗ підписали Меморандум про співпрацю. Розкажіть, про що саме йдеться?
Меморандум, який був підписаний, дає новий відлік співпраці DB і УЗ з моменту початку російської агресії. У рамках Меморандуму ми зосередимося на трьох напрямках. Перше - це допомога з євроінтеграцією. Наша законодавча база має відповідати європейській. Друге - допомога у відновленні інфраструктури. Тут йдеться про верифікацію та пріоритизацію основних проектів, а також формування цих проектів відповідно до норм ЄС, щоб у подальшому ми мали змогу залучити для них фінансування ЄС чи міжнародних цільових фондів. Третій напрямок - це покращення координації у вантажному сегменті. Ми хочемо налагодити більш стабільні коридори у напрямку морських портів або логістичних хабів до ЄС. Також вивчаємо можливість створення спільного підприємства щодо організації маршрутних поїздів, які могли б регулярно ходити від українського кордону до конкретних німецьких портів або логістичних хабів.
В контексті відновлення інфраструктури про що саме йдеться? Чи це означає, що проєкти, верифіковані DB, матимуть більше шансів на залучення фінансування?
Я думаю, що треба говорити загалом про модернізацію нашої мережі. Миттєві відновлення УЗ робить своїми силами, не чекаючи зовнішньої допомоги. Нам потрібно, щоб усі лінії були доступні. Також може йтися про окремі проєкти, наприклад, на звільнених територіях.
Можливо, наявність висновків від партнерів з репутацією підвищить шанси на залучення фінансування. Але також ми сподіваємося, що після війни DB зможе залучити додаткові технічні засоби для сканування стану колійного господарства, що дозволить ще точніше визначити ступінь зношеності та пошкоджень.
Сподіваємося, що після війни DB зможе залучити додаткові технічні засоби для сканування стану колійного господарства УЗ.
Розкажіть докладніше про ідею створення спільного підприємства.
Створення спільного підприємства - ідея не нова. Раніше подібна пропозиція озвучувалась щодо Польських залізниць. На даний момент німецькі колеги вивчають це питання з точки зору відповідності потенційного СП антимонопольному законодавству та прораховують економіку питання.
Для нашої сторони таке підприємство дало б можливість більш чіткого планування, можливо, формування конкретних маршрутів та мінімізацію простоїв на прикордонних переходах. Для іноземних партнерів - вантажопотік, який обчислюється в мільйонах тонн, який раніше вони не обслуговували.
Ми запропонували зробити пілотний проєкт - організувати маршрутний потяг із України до одного з німецьких портів. З нашого боку ми могли б дати в оперування такому підприємству 120 зерновозів з візками, з боку DB потрібно як мінімум два локомотиви. Поки що остаточного рішення немає. Багато що залежатиме від економічного ефекту, крім того, ми розуміємо, що стан війни несе в собі додаткові ризики для іноземних партнерів.
Чи є якісь терміни цього Меморандуму та фінансові зобов'язання сторін?
Ми домовилися, що протягом найближчих двох місяців намітимо план роботи як мінімум до кінця 2023 року і створимо спільну групу за цими трьома напрямками. Плюс пасажирський, за яким у нас було підписано торік договір. Жодних фінансових зобов'язань у сторін у рамках нової угоди немає.
Ми запропонували зробити пілотний проєкт - організувати маршрутний потяг із України до одного з німецьких портів. З нашого боку ми могли б дати в оперування такому підприємству 120 зерновозів з візками, з боку DB потрібно як мінімум два локомотиви.
Яка ситуація з договором з DB щодо надання консалтингових послуг у пасажирському секторі, який було підписано минулого року?
У зв'язку із війною цей проєкт ми поставили на паузу. Йдеться саме про минулий формат - підготувати план реформ у секторі, залучити німецьких спеціалістів до команди управління. Але зараз ми хочемо виробити інший підхід до нашої співпраці у цьому сегменті. Можливо, це будуть якісь невеликі новації (quick wins), які вже зараз дозволять підвищити якість та комфорт для пасажирів. Колеги з DB увійшли в наше становище і зараз ця робота буде проводитися на безоплатній основі.
Яку ще підтримку чи допомогу зі свого боку надає DB?
Колеги із DB висловлюють підтримку як Україні, так і компанії. Як і операційно, у частині вантажного та пасажирського сектора, так і гуманітарно. Зокрема, нещодавно ми отримали п'ять контейнерів із зимовим спецодягом для наших співробітників - рукавички, черевики, штани, куртки. Близько трьох тисяч одиниць кожного найменування, рукавиць - близько 70 тисяч.
Також зараз DB працює над консалтинговим проєктом, який має дати відповідь на запитання, які країни можуть дозволити на своїй мережі залізниць курсування українських вагонів-зерновозів на переставлених візках 1435 мм. На наш запит вони зараз роблять таке опитування операторів залізничної інфраструктури. Думаю, що результати будуть вже у недалекому майбутньому.
DB працює над консалтинговим проєктом, який має дати відповідь на запитання, які країни можуть дозволити на своїй мережі залізниць курсування українських вагонів-зерновозів на переставлених візках 1435 мм.
Яке загалом значення Меморандуму для УЗ?
Ми розраховуємо, що цей Меморандум допоможе зміцнити співпрацю із нашими колегами. У DB Cargo, наприклад, розвинена мережа підрозділів практично у кожній європейській країні. У сьогоднішніх умовах для України цей мультиплікатор допоміг би у створенні надійної, додаткової альтернативи зернової ініціативи через морські порти.
Читайте також З плану для Лугано: Скільки мільярдів просять на відновлення транспортної інфраструктури України
