4-5 липня у Швейцарії відбулася конференція Ukraine Recovery Conference. Представлений на зустрічі в місті Лугано план відновлення України передбачає реалізацію 850 проектів на загальну суму понад 800 млрд дол. США. Урядом було заявлено, що над документом працювали понад 2,5 тис. людей, у тому числі іноземні консультанти й міжнародні організації. Разом з тим, експерти вже висловили сумніви щодо методології підготовки документу, а також фаховості авторів презентації; також прозвучала критика щодо незрозумілості цілей, яких має досягти документ.
Між тим, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, за підсумками конференції вже вдалося залучити 2 млрд дол. інвестицій.
Що передбачає даний план у розрізі відновлення інфраструктури?
Примітно, що серед запропонованих проектів ледь не ключову роль відіграють проекти у сфері транспорту й інфраструктури. У вступі до документу пояснюється поточна ситуація в інфраструктурі й логістиці - блокада портів, закриття повітряного простору, перевантаженість західних прикордонних переходів через переорієнтацію логістичних ланцюжків вантажовідправників. "Таким чином, найважливішим завданням зараз є створення умов для підтримання в належному функціональному стані транспортної інфраструктури на підконтрольних Україні територіях, збереження та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску, переорієнтація логістики на виконання найважливіших функцій країни", - говориться у вступі.
Чому в проекті приділено найбільше уваги? По-перше, відновленню зруйнованої залізничної інфраструктури та її розвитку. По-друге, розширенню пропускної спроможності українсько-європейських кордонів, в тому числі через залізничні й автомобільні пункти пропуску. По-третє, розбудові потужностей українських портів на Дунаї. І, врешті, там ідеться про відновлення й розвиток інфраструктури наших морських портів - котре, втім, можливе лише після припинення бойових дій у відповідних регіонах і Чорному морі.
Умовно план із відновлення інфраструктури можна поділити на дві частини: проекти, які необхідно реалізувати якнайшвидше (у 2022-2023 роках) і більш довгострокові проекти.
Все для перемоги
В описі проектів окремо виділені ті, які Україні критично реалізувати вже цього або наступного року, оскільки вони є ургентними для підтримки економіки під час війни та відіграватимуть важливу роль у обороноздатності.
Залізниця
Найбільш значущими серед них у залізничному секторі є наступні.
- 2,485 млрд грн - проекти, спрямовані на відновлення зруйнованої або пошкодженої залізничної інфраструктури. Йдеться про відновлення тягових, трансформаторних підстанцій, контактної мережі, інженерних структур "Укрзалізниці".
- 3,327 млрд грн - капітальний ремонт 293 км залізничної колії, 95 комплектів стрілочних переводів.
- 1,503 млрд грн - проекти модернізації інфраструктури на західних кордонах. А саме: прокладання 88 км залізничної колії шириною 1435 мм, з яких 7 км - на пункті пропуску Рава-Руська, 81 км - Мостиська-2. Також сюди входять плани з реконструкції 94 км колії шириною 1520 мм на ділянці Ковель-Ізов-Держкордон, в тому числі будівництво двох тягових підстанцій і реконструкція трансформаторної підстанції.
- 2,7 млрд грн - проекти, спрямовані на забезпечення безперебійності пасажирських перевезень під час бойових дій: придбання 80 вагонів, капремонт 15 локомотивів і 370 вагонів; ремонт вагонних депо.
- 1,128 млрд грн - ремонт майже 5800 вантажних вагонів.
Прикордонна інфраструктура
Упродовж цього і наступних двох років МІУ має намір здійснити модернізацію таких автомобільних пунктів пропуску на західному кордоні.
До кінця 2022 року - Дяківці, Красноїльськ (обидві модернізації оцінюються в 128 млн грн).
До кінця 2023 року - Ягодин (333 млн грн), Лужанка (445,7 млн грн), Ужгород (322 млн грн), Чоп (57 млн грн), Порубне (158,7 млн грн).
До кінця 2024 року - Устилуг (214,7 млн грн), Вилок (129,7 млн грн), Дзвінкове (146,5 млн грн), Дякове (371 млн грн), Косино (131 млн грн).
Також до 2024 року планується завершили створення нових пунктів пропуску - Біла Церква (465 млн грн), Дийда (405 млн грн), Руська (163,5 млн грн).
Порти та внутрішній водний транспорт
Через невизначену ситуацію більшість проектів у портовій сфері ще не мають остаточної оціночної вартості реалізації.
- 4,5 млрд грн планується витратити на капітальний ремонт до 10 буксирів, ремонт до 50 барж, будівництво буксирів і барж нового покоління в кількості до 5 конвоїв (один буксир і 9 барж у складі). Зокрема це буксири типу "Іваново" і "Ленінград" (!), баржі серії УДП-401, баржі SLG.
- Розвиток залізничної й автодорожної інфраструктури в порту Ізмаїл (фінансування ще прораховується).
- 100 млн грн - на розвиток і розширення операційної потужності ДП "Усть-Дунайського морський торговельний порт" і порту Кілія в партнерстві з портовим оператором "Зерновий термінал Кілія". Там, зокрема планують збільшити швидкість завантаження до 5000 тонн на добу і ввести в експлуатацію другий причал, розширити зерносховища на 40 тис. тонн.
- Створення у 2022 році глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море (фінансування не вказане).
Постовоєнні перспективи
На "після війни" плани в українського уряду ще більш амбітні. Команда Шмигаля пропонує "мріяти" масштабно, і ось яким бачить майбутнє української інфраструктури одразу після закінчення війни і в найближчі 10-15 років.
Залізниця
- 35,6 млрд грн - проекти, спрямовані на збільшення транспортної спроможності залізниці на кордоні між Україною та ЄС (період реалізації - 2023-2025 роки). Йдеться про прокладання Прокладка 125,8 км колії 1435 мм на ділянках:
- Ковель-Ягодин-Держкордон, 65 км
- Чоп-Ужгород, 22 км
- Держкордон-Старжава-Хирів-Нижанковичі-Держкордон, 38,8 км.
Також передбачається реконструкція 192 км колії 1520 мм на ділянках:
- Одеса-Ізмаїл, 116 км (в т. ч. будівництво 22 мостів)
- Ізмаїл-Рені, 55 км
- Березине-Басарабяска, 21 км (в т. ч. будівництво 14 мостів).
- 3,2 млрд грн - будівництво залізничної колії до портової станції "Кілія" ДП "Усть-Дунайський морський торговельний порт" (2023-2025 роки). Зокрема для цього необхідно прокласти 35 км колії за маршрутом Арциз-Дзінилор-Кілія.
- 5 млрд грн - відновлення роботи та модернізація основних колійних парків "Укрзалізниці" (2023-2025 роки).
- 5 млрд грн - програма стимулювання оновлення вагонного парку (2023-2025 роки).
- 35,95 млрд грн - проект будівництва високошвидкісної залізниці між Києвом і Варшавою (2026-2032 роки). Українська частина проекту передбачає реконструкцію, модернізацію та електрифікацію 585 км колій (Київ-Ягоди-Держкордон), інженерних споруд та станцій.
Порти та внутрішній водний транспорт
- 4-7 млрд грн - модернізація судноплавних шлюзів на Дніпровському каскаді (період реалізації - 2026-2032 роки). Цей крок має збільшити пропускну здатність головної ріки України до 45-60 млн тонн вантажів на рік.
- Відновлення роботи Каховського судноплавного шлюзу після деокупації Херсонської області (2023-2025 роки, фінансування буде прораховане після оцінки збитків від окупації).
- 450 млн грн - будівництво залізничного сполучення між Рені та Ізмаїлом (2023-2025 роки). Здійснення цього проекту означатиме будівництво прямого залізничного сполучення між півднем України та країнами ЄС (Румунією, Болгарією, Хорватією та Грецією).
Інтермодальний транспорт
У 2023-2025 році уряд має намір зайнятися створенням мережі внутрішнійх контейнерних терміналів. Щоправда, об’єм фінансування, необхідний для реалізації цього задуму, поки не сказаний.
Авіація
В цій сфері, окрім відновлення пошкодженої війною інфраструктури (грошову оцінку котрого можна будет дати лише після припинення бойових дій), уряд планує в цілому продовжувати курс, узятий до війни. Зокрема планується реалізація таких планів.
- 2,5 млрд грн - створення національного авіаперевізника (період реалізації - 2023-2025 роки). Проект на цей період включає отримання ліцензії, сертифіката експлуатанта, інших дозволів, необхідних для початку діяльності, оренду або купівлю 2 літаків.
- 7,2 млрд грн - реконструкція літної зони №2 міжнародного аеропорту Бориспіль із злітно-посадковою смугою довжиною 3800 м (2023-2025 роки).
- 600 млн грн - будівництво нового вантажного терміналу в аеропорту Бориспіль (2023-2025 роки) із вантажообігом не менше 120 тис. тон на рік.
- 1 млрд грн - будівництво аеродромних диспетчерських вишок в аеропортах Вінниця, Дніпро, Миколаїв, Херсон (2023-2025 роки).
- 900 млн грн - радіолокаційні станції для аеродромів Житомир, Чугуїв, Бахмут, Одеса, Дніпро, Запоріжжя (2023-2025 роки).
Читайте також Аеропорти України після війни