Минулого місяця в Сопоті пройшла Друга ділова зустріч Польща-Україна, де основні стейкхолдери обговорювали питання проблематики та майбутнього розвитку залізничних перевезень між країнами. Україна крокує до ЄС та розвиває торгівлю із Заходом, а отже і після війни залізничні коридори будуть важливою логістичною складовою. 

За словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова, найбільш перспективними для розбудови інфраструктури є напрямки Румунії та Молдови. Проте, саме Польща стала експортно-імпортними воротами по основним групам вантажів. 

Багато питань лежить в стратегічній площині міждержавних відносин та нових інвестиційних проєктів, термін реалізації яких не швидкий, але є й точкові рішення, що можуть якісно вплинути на об'єми вантажопотоків між Україною та Польщею "тут і зараз"Головне питання - бажання і готовність "Укрзалізниці" реально працювати над розширенням головного експортного-імпортного коридору і шукати варіанти співпраці з приватними операторами та вантажоперевізниками. 

Історичний момент

Сьогодні питання стабільної роботи залізничних переходів між Україною та Польщею набуло особливої ваги. Черги на кордоні для вантажівок і відкритий конфлікт бізнес-інтересів українських та польських перевізників ризикують перерости в часткове блокування автомобільних перевезень і саме залізниця має взяти на себе частину навантаження по обслуговуванню експортно-імпортних вантажопотоків. В першу чергу, це стосується експорту аграрної продукції (що традиційно зростає в жовтні-січні) і вантажів ГМК та контейнерного вантажопотоку в обох напрямках.

Проте реальна пропускна спроможність на сьогодні не дозволяє не те що збільшити вантажопотік, але навіть втримати його на поточному рівні. Показовий приклад - найбільш навантажена залізнична ділянка українсько-польського кордону Мостиська 2 - Медика. Фактична пропускна спроможність станції становить 6 потягів на добу (3 по колії 1520 мм, 3 по колії 1435 мм). При цьому технологічні спроможності складають 10 потягів на добу (6 по колії 1520мм и 4 по колії 1435мм). Якщо перерахувати по вантажним групам, що очікують в чергах і не попадають в експортні перевезення, то це сума близько 2 млрд грн експортних надходжень на рік, що не доотримує Україна. 

В динаміці ситуація виглядає ще більш невтішно. Безумовно, складно досягти "максимально-теоретичної" пропускної здатності більше 3000 вагонів на місяць, але навесні фіксувався пропуск біля 2000 вагонів/міс., а зараз він складає 1700. Тобто замість покращення реальна пропускна здатність навпаки погіршується.

"У нас такі проблеми повсюди. І багато чого можна було б ліквідувати вирішенням організаційних питань, в тому числі правильним плануванням. Але в цьому є складнощі", - говорить В'ячеслав Єрьомін, операційний директор АТ "Укрзалізниця". За його словами, розвиток інфраструктури на кордоні з Польщею з нашої сторони в десятеро кращий. "Стратегічно протягом багатьох років Польща не дивилась в цю сторону. Вони розвивались від своїх промислових центрів в сторону Європи", - додає він. 

За останній рік завдяки загальним зусиллям, в тому числі бізнеса, ситуацію все ж вдалось покращати. Наприклад, спроможності станції Мостиська 2 - Медика збільшились в 1,5 рази. Але гравці ринку кажуть, що цього все ще недостатньо. Для задоволення всього попиту ця пропускна здатність має бути збільшена ще вдвічі. "Станція протягом останнього року працює в надзвичайному режимі, в умовах, коли постійно змінюється вантажна база, перевізники та правила транзиту або імпорту з польської сторони, тому в деякі моменти ми відчуваємо нестачу пропускної спроможності, але в більшості випадків станція працює стабільно у порівнянні з тим, що чуємо про інші транскордонні станції та переходи", - відзначає Валерій Крупко, директор MOST Logistic Terminal. 


На "Контейнерному Терміналі Мостиська"

Точкові рішення 

Як вже відзначали в "Укрзалізниці", станція Медика значно програє українській в пропускній спроможності. Через це часто спостерігаються затори по польській стороні, особливо у приватних перевізників, які конкурують за одні й ті самі колії. Крім того, на роботу бізнеса суттєво впливає строк митного оформлення вантажів з польської сторони, який за цей час не зменшився. "Треба пам’ятати, що польсько-український кордон є також зовнішнім кордоном ЄС, що накладає низку правових зобов’язань на польські контролюючі органи та, на жаль, подовжує час транспортування товарів в обох напрямках", - зауважили в коментарі ЦТС в польському Bank Gospodarstwa Krajowego. 

Проте, чи можуть бути точкові кроки, які здатні покращити вантажообіг? Бізнес говорить, що так. 

"В першу чергу, мають бути спрощені бюрократичні процедури по оформленню експортних та імпортних вантажів зі сторони як  України, так і Польщі. По-друге, має бути направлений фінансовий ресурс на відновлення та модернізацію основних засобів станції Мостиська 2, та обов’язково необхідно звернути увагу на нестачу людського ресурсу. З польської сторони має бути розроблений чіткий та прозорий механізм планування передачі потягів, впроваджені спрощенні або пришвидшенні митні процедури", - говорить Валерій Крупко.

Про ті самі чинники говорить і генеральний директор "Контейнерного Терміналу Мостиська" (відомий як СТМ) Дмитро Кобзар. Це і ремонт існуючих колій, котрі зараз не використовуються через аварійний стан, і вирішення питання з локомотивними бригадами, що дасть значну економію по часу. Особливу увагу в компанії також звертають на роботу зі сторони Польщі, а саме: збільшення польською стороною кількості митників на станції Медика та прискорення процедур догляду та оформлення вантажу, створення польською стороною постійної служби ветеринарно-санітарного контролю на ст. Медика. "Бізнес приєднався до вирішення проблеми, тому за останні 12 місяців пропускна здатність збільшилася в 1,5 рази. Здебільшого завдяки організаційним заходам приватних підприємств, встановленню сталих ділових зв’язків з європейськими перевізниками та портами, в координації з українським перевізником, державними організаціями та установами, - говорить Дмитро Кобзар. - Проте, цього недостатньо для задоволення всього попиту. Для цього пропускна здатність має бути збільшена ще вдвічі. І це - проблема не тільки з боку України, але і ЄС також. Бізнес бажає і здатен відправляти вдвічі більше вантажів".

Скорочення часу огляду вантажних поїздів на перегоні з 2 годин до  40 хвилин на порожній склад та 80 хвилин на завантажений дозволить збільшити обмін на 1-2 поїзди на добу. Окрім того, зекономити час дозволить і  перенесення пункту огляду поїздів з кордону на станцію Мостиська 2. Над останнім, за словами Вячеслава Єрьоміна, "Укрзалізниця" працює з 2022 року, та вже до кінця цього року проєкт сподіваються завершити. 

Для збільшення пропускної спроможності залізничних переходів, зокрема Мостиська 2 - Медика, потрібні консолідовані дії всіх учасників ринку, в тому числі на державному рівні. Багато питань лежить в площині Польщі, але саме Україна має грати ключову роль у зрушенні цих процесів. З обережним оптимізмом "Укрзалізниця" відзначає, що після закінчення виборів у Польщі та на тлі загострення конфлікту в сегменті автомобільних перевезень процес переговорів та налагодження взаємодії в сфері залізничних перевезень має покращитись - в інтересах обох країн. 

Читайте також Гра в монополію: Як "Укрзалізниця" обмежила доступ приватних вагонів до євровізків