Європейська Бізнес Асоціація зібрала на своєму майданчику основних стейкхолдерів транспортного ринку, щоб підбити підсумки цього року в рамках "Інфраструктурного індексу 2023" та проговорити перспективи майбутнього.
Головне завдання, яке стоїть сьогодні на порядку денному як на макрорівні, так і серед галузевих пріоритетів, – стимулювання економічного зростання. В 2022 році країна втратила майже 30% ВВП. При цьому завдяки підтримці партнерів макрофінансову стабільність вдалось зберегти. За словами міністра економіки України Юлії Свириденко, прогнозується, що у найближчі роки інфляція сповільниться. Так, на 2023 рік очікується зростання ближче до 4%, у 2024 році - 3,5% та на 6,8% - у 2025 році.
"Але навіть попри такі оцінки економіка має більший потенціал для відновлення", - резюмувала міністр. Основою для відновлення та зростання економіки є бізнес. Найбільший потенціал мають промислові галузі - гірничодобувна, металургія, будівельна, аграрна. Індикатором позитивного руху буде зростання вантажної бази та вантажоперевезень. Транспортні монополії, такі як "Укрзалізниця" та Адміністрація морських портів, в цьому контексті можуть сприяти максимальній реалізації цього потенціалу та, як результат, покращенню своїх фінансових показників та економіки держави.
ЦТС зібрав Топ-5 пріоритетів для транспортного ринку на наступний рік.
Збільшення вантажної бази…
Завершення Чорноморської ініціативи та відкриття портів Великої Одеси для всіх видів вантажів дозволяє з обережним оптимізмом прогнозувати збільшення обсягів перевезень та перевалки - про це говорять як аграрні, так і промислові вантажовласники. "Вантажна база аграріїв дозволяє перевозити більше вантажів і залізницею, і через порти, - говорить Микола Горбачьов, віцепрезидент Української зернової асоціації. - Ми запланували окрему зустріч з "Укрзалізницею". Сподіваюсь, що зможемо виробити спільну стратегію, яка б дозволила УЗ збільшити вантажну базу і отримати в результаті більше коштів, і задовольнити аграрну галузь, яка б продовжувала нарощувати свої обсяги виробництва, а не скорочувати".
Деякі з компаній вже збільшили свої відвантаження, зокрема Kernel. "У жовтні збільшились обсяги експорту завдяки стабільній роботі морського коридору. Можливості по нарощуванню обсягів експорту бачимо тільки при умові роботи наших глибоководних портів. На наступний рік вбачаємо можливість росту вантажної бази у сегменті виробництва оліі і тільки при умові роботи морського коридору", - говорить Михайло Кравченко, заступник керівника департаменту перевалки та флоту Kernel.
Потенціал для зростання відзначають і промислові вантажовласники, пов’язуючи оптимістичні очікування з роботою морського коридору. "Якщо ми почнемо користуватися цим коридором в повному обсязі, я впевнений, що ми зможемо наростити обсяги перевезень до 80-90% від рівня 2021 року, тобто, до початку широкомасштабного вторгнення", - зазначає Олександр Каленков, президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром".
Зростання вантажопотоків вже сьогодні можна фіксувати не тільки на рівні заяв і прогнозів, але і по факту вантажної роботи. Зокрема, у жовтні зафіксовано рекордний обсяг перевезень залізницею на рівні 13,6 млн т. Це на 7% більше аналогічного показника минулого року і більше ніж на 13% перевищує показник попереднього місяця. Власне, ці показники можна сприймати як нижню межу зростання вантажної бази в 2024 році, за умови нарощування експортних поставок і покращення роботи морського коридору. Значення цього каналу експорту та імпорту ще більше зростає на фоні складної ситуацію з блокуванням автомобільного сполучення польськими перевізниками – "Укрзалізниця" може використати цей фактор як ще один драйвер зростання своєї вантажної бази, зокрема, через збільшення обсягів контрейлерних перевезень і повернення частки ринку перевезень, що перейшла на автомобільний транспорт протягом 2022-2023 років.
Читайте також Залізничні вантажні перевезення під час війни: 5 актуальних питань від бізнесу
… покращить фінанси монополістів
Якщо в портовій галузі ситуація є більш прогнозованою – затверджений на цьому тижні фінансовий план АМПУ на 2024 рік передбачає отримання прибутку у розмірі 311 млн грн – то по залізниці залишаються питання. Нещодавно затверджений фінансовий план УЗ передбачає, що компанія в наступному році може отримати дохід від вантажних перевезень в обсязі 80,1 млрд грн, збитки прогнозуються на рівні 12,6 млрд грн. Проте, за словами керівника компанії Євгена Лященка, зазначений фінплан був сформований та поданий на розгляд ще у третьому кварталі цього року, коли була повністю заблокована робота портів. "Наразі ми вже розробли свої пропозиції виходу на беззбитковість. Зокрема, враховуючи тенденцію двох попередніх місяців цього року, зроблено більш оптимістичний репрогноз щодо вантажоперевезень», - резюмував керівник "Укрзалізниці".
Власне, саме зростання вантажної бази і тарифного вантажообігу має стати основним драйвером для покращення фінансового стану компанії і створити необхідний ресурс без підвищення рівня тарифів, проти якого послідовно виступили як промислові, так і аграрні вантажовідправники.
В іншому випадку "Укрзалізниця" ризикує отримати зворотній ефект. Коли зростання логістичних витрат, які бізнес виділяє як головний ризик в умовах економіки воєнного стану, загальмує або взагалі унеможливить збільшення вантажної бази і відновлення економіки.
Обгрунтовані капекси
За підсумками січня-вересня 2023 року АТ "Укрзалізниця" використало 10,414 млрд грн на капітальні інвестиції, що становить 61% плану. За напрямками витрати розподілилися наступним чином: інфраструктура - 4,448 млрд грн, пасажирські перевезення - 2,098 млрд грн, локомотивне господарство - 1,647 млрд грн, вантажні перевезення - 1,174 млрд грн, інше - 1,047 млрд грн. Згідного фінплану на 2024 рік, освоєння капітальних інвестицій заплановано в розмірі 38 млрд грн. Ці кошти, за словами Євгена Лященка, зокрема, будуть спрямовані на відновлення пошкодженої ворогом інфраструктури та розбудову переходів з країнами ЄС.
В АМПУ говорять, що через інтенсивність атак на портову інфраструктуру з боку рф, значна частина капексів була призупинена. Основні зусилля були зосереджені на підтримці глибин портів Дунаю, завершенні першочергових ремонтів та відновленні причалів, під'їзних шляхів та логістичної інфраструктури портів Дунаю. Освоєння капінвестицій на цей рік планується на рівні 188,3 млн грн, що становить 71% від планових показників. Плани на 2024 рік до затвердження фінплану КМУ підприємство не розголошує.
Інфраструктура – одна з найбільш постраждалих від воєнних дій галузей. За словами Юлії Клименко, першої заступниці голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, у наступні роки розраховувати на державні кошти для розвитку інфраструктурних проєктів не доводиться, зважаючи на пріоритетність витрат на безпеку та оборону країни. А отже, у 2024 та 2025 роках інфраструктура буде фінансуватись за рахунок кредитів, гарантій та приватних інвестицій. "Іншого варіанту у нас не буде. Відповідно, кожен долар має бути використаний максимально ефективно і скоординовано. Це стосується доріг, портів, залізниці", - говорить вона.
Бізнес акцентує увагу на тому, що потрібні короткострокові, дієві рішення, які допоможуть тут і зараз. Великих коштів потребує саме відновлення пошкодженої інфраструктури. Михайло Кравченко говорить, що ключове - це відновлення залізничної інфраструктури, яка була пошкоджена внаслідок обстрілів. "Є проблема зараз у пропускній здатності в напрямку Одеси", - зауважує він.
Окрім того, за словами Олександра Каленкова, збільшення вантажної бази підніме на поверхню старі проблеми з локомотивами та вагонами, на що варто вже звернути увагу. "В частині вагонів саме зараз важливо згадати про наказ МІУ № 647, який був прийнятий ще до війни - 30.11.2021, який ввів обмеження термінів використання вагонів за віком. Після початку військової агресії умови ринку сильно змінилися. Критично необхідно переглянути даний наказ або навіть його повністю скасувати, щоб не допустити лавиноподібного скорочення вагонного парку на мережі УЗ в найближчі роки, що поставить під удар темпи відновлення економіки України", - говорить він.
Читайте також Морська економіка і морська безпека мають розвиватися паралельно – інтерв'ю з Юлією Клименко
Оптимізація витрат
Загальні витрати УЗ заплановані в сумі 115,8 млрд грн, зокрема, передбачений ріст собівартості реалізованої продукції на 13%, головним чином за рахунок необхідності підвищення заробітної плати. Також в наступному році мають зрости витрати на дизельне паливо на 1% та електроенергії - на 3%.
"Фінплан передбачає підвищення заробітної плати залізничникам, яка на сьогодні не відповідає їхньому внеску в обороноздатність та функціонування економіки України, якщо порівнювати з іншими галузями", - зазначив голова правління АТ УЗ Євген Лященко.
Але головна умова збільшення заробітних плат – підвищення продуктивності праці. І тут ми знову повертаємся до зростання вантажної бази, як головного фактору для досягнення цього результату, адже саме за показниками вантажної роботи на 1 працівника "Укрзалізниця" має значний потенціал для зростання.
Ще одна важлива складова – прозорість закупівель. Перехід на прямі контракти з постачальниками енергоносіїв мав певний позитивний ефект, але потрібно удосконалювати існуючі процедури для того, щоб закупівлі УЗ принаймні по найбільшим статтям витрат, таким як електроенергія та дизпаливо, були на "в ринку" і на рівні аналогічних бенчамарків приватних компаній.
Що стосується АМПУ, то в компанії відзначають, що хотіли б скоротити витрати, але велика частина коштів йде на відновлення пошкодженої інфраструктури. "У нас йде оптимізація існуючого кадрового потенціалу для більш ефективної роботи. Ми плануємо роботу в напрямку укрупнення філій. Зокрема, зараз триває процедура об'єднання портів Ольвія та Миколаїв. Буде одна філія Адміністрації морських портів, яка буде забезпечувати роботу двох портів. Відповідно, таким чином оптимізуємо кількість людей і адміністративного персоналу, який там знаходиться. Також ця робота триває в центральному управлінні адміністрації морських портів, вже йде скорочення на понад 20% людей", - пояснюють в АМПУ.
Безпековий фактор
Збільшення вантажної бази буде продовжувати залежати і від безпекової ситуації в країні. В першу чергу мова йде про портову інфраструктуру. Фактично, одночасно з одностороннім виходом із Зернової Ініціативи рф почала масштабні обстріли портів Дунайського регіону та Великої Одеси. Загалом за цей період було здійснено понад 20 атак.
"Чим більше буде безпеки, тим дешевше буде коштувати сервіс та інфраструктура. На сьогодні в 2-3 рази зросла вартість по перевалці зерна, порівняно з довоєнним часом. Але це плата за інфраструктурні ризики. Якщо разом з військовими вдасться зробити порти більш безпечними, то конкуренція між портами та терміналами призведе до зменшення цієї вартості. Тоді порти будуть отримувати більше вантажів, а комерційні оператори будуть заробляти кошти на більших обсягах. Співпряця з ЗСУ, АМПУ і Міністерства принесе свої результати", - відзначає Микола Горбачьов.
Публічно про підсилення засобами ПВО портових регіонів намагаються не говорити, але на зустрічі в ЄБА Юрій Васьков, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, підкреслив що Міністерство постійно працює з військовими і посилює захист портової інфраструктури. Окрім того, в цьому напрямку бізнес також бере активну участь.
Резюмуючи, можна сказати що у бізнеса та транспортних монополій спільна задача - збільшення вантажної бази. Бізнес готовий та може. Державні компанії мають зосередитись на оптимізації витрат та обгрунтованих капіталовкладеннях. Кожне з рішень по виділенню коштів на той чи інший проєкт має працювати на економіку країни - збільшення можливостей для експорту, як через море, так і західні переходи. В кінцевому результаті це буде win-win, де кожен з учасників процесу отримає бажаний результат. Приватні компанії будуть мати змогу відправляти більше вантажів, УЗ та АМПУ - збільшити доходи, а економіка країни хоча б на кілька відсотків покращити свої показники.
Читайте також Від політики до реальної роботи: Як збільшити пропускну спроможність залізничних переходів між Україною та Польщею
