Попри війну, в українському інформпросторі періодично піднімається тема можливого відновлення роботи одного з аеропортів. Причому, озвучують цю ідею на найвищих щаблях влади. У якості прикладу функціонування повітряної гавані під час війни наводиться Ізраїль. Проте, такі атаки, як нещодавній російський удар по новому терміналу Запорізького аеропорту, змушують скептично ставитися до озвучуваних ідей. Однак справжнім маркером реалістичності задуму про відновлення роботи однієї з повітряних гаваней є готовність (або неготовність) літати в Україну з боку авіакомпаній.
(Не) божевільні ідеї
В листопаді 2023 року на можливість відкриття одного з цивільних аеропортів ще до закінчення війни натякнув керівник Офісу Президента Андрій Єрмак в ході поїздки до США. Тоді він не назвав конкретний аеропорт, проте, очевидно, йшлося про одне з летовищ на заході України. А ще в 2022 році Міністерство інфраструктури розглядало для можливого відновлення роботи аеропорт Львів. Тодішній очільник міністерства Олександр Кубраков зазначав, що технічно для відновлення роботи аеропорту необхідно до двох тижнів. Але практично це буде можливим лише за наявності гарантій безпеки.
Ще одна озвучена ідея - почати відновлення роботи аеропортів України з Ужгорода. На користь такого варіанту могло б зіграти те, що злітно-посадкова смуга тут упирається у кордон зі Словаччиною, отже, злітали б і заходили на посадку літаки у повітряному просторі ЄС (хоча, у цьому аеропорту є ряд інших обмежень). "Можна спробувати відновити авіаційне сполучення в аеропортах Львів та Ужгород за умови забезпечення НАТО протиповітряної оборони західних областей", - коментував у колонці на порталі ЦТС колишній заступник міністра інфраструктури України Віктор Довгань.
Між тим, у січні поточного року заступник глави ОП Ростислав Шурма у швейцарському Давосі повідомив, що наразі основний фокус зусиль української влади спрямований на відновлення роботи столичного аеропорту Бориспіль. "Можу сказати, що ми дуже інтенсивно працюємо над відновленням авіасполучення в Україні... Обов'язково зробимо все можливе, щоб це реалізувати", - сказав він.
Домашнє завдання
Аби хоча б один з озвучених варіантів спрацював, Україні у співпраці з партнерами необхідно виконати два ключових завдання - забезпечити безпеку польотів та реалізувати механізм страхування ризиків. Вітчизняні можновладці запевняють, що і те і інше теоретично можливе.
Екс-очільник МІУ Олександр Кубраков, зокрема, щодо аеропорту Львів говорив, що технічно його відкриття могло б бути реалізоване за певним зразком "зернової ініціативи", де Україна отримала б гарантії безпеки від міжнародних партнерів та ООН.
Також на важливості питання страхування наголошував і Ростислав Шурма. "Можливість відновлення авіасполучення в Україні залежить від рішень міжнародних партнерів, незалежних регуляторів (зокрема, європейського авіаційного регулятора IATA), страхових компаній… Перед нами стоїть те саме завдання: створити правильні інструменти ризику, щоб авіакомпанії могли літати до Києва, який ми плануємо відкрити", - говорив заступник глави Офісу Президента.
Проте, найголовніше завдання - це, безумовно, безпека польотів.
"Наша команда й військові тісно співпрацюють з ізраїльськими колегами для вивчення їхнього досвіду. Ми абсолютно впевнені, що нам це вдасться", - запевняв Ростислав Шурма. До ізраїльського досвіду апелював і вже колишній віце-прем’єр з відновлення Олександр Кубраков, коли стало відомо, що Україна розпочала переговори з регуляторами США та Євросоюзу щодо відновлення пасажирських авіаперевезень. "Прикладів, де працюють аеропорти, куди в будь-який момент можуть прилітати дрони або ракети, у світі не так багато. Ізраїль - це найуспішніший приклад. Ми багато часу проводили і проводимо консультаціях з адміністрацією цивільної авіації Ізраїлю", - аргументував він.
Авіаційні експерти, зі свого боку, звертають увагу на те, що в умовах війни авіація, імовірно, є не найнебезпечнішим видом транспорту.
"Цивільна авіація може літати між атаками… І ще спробуйте пояснити чому не закрита залізниця. При випадках трагічних ударів по вокзалах… Основна небезпека на землі. І у цьому сенсі залізниця вразливіша як у вокзалах, так і на коліях - більше засобів та способів ураження. Щодо літаків, то небезпека, в основному, на злеті та при посадці. Коли набрав висоту, вже зовсім інша ситуація. ППО та інші засоби - певним чином можна розуміти і оцінювати небезпеку", - наводив аргументи в дискусії у Facebook авіаційний юрист, партнер у ЮФ "Анте" Андрій Гук.
Схожої думки дотримується гендиректор Міжнародної ради аеропортів Європи (ACI EUROPE) Олів'є Янковець. "Попри військові ризики Україна не зупиняє потяги, а вони є дуже повільними на відміну від літаків. Проте всі чомусь вирішили, що авіація більш небезпечна. Це не зовсім правильно з точки зору оцінки ризиків. Тим більше, що є технології, як зробити польоти навіть в нинішніх умовах безпечними", - зазначив він в інтерв'ю Інтерфакс-Україна. Для цього, за його словами, зокрема, потрібно переконатися, що система ППО розташована там, де вона має бути, та вирішити питання зі страховими компаніями. "Потрібно видати NOTAM. Цей крок має відбутися в координації з ЄС, насамперед з EASA (Європейське агентство з безпеки польотів). Ми обговорювали це протягом останніх місяців, досить довго, і я відчуваю, що технічно ми досягли значного прогресу. Думаю, нам потрібно наполягати, щоб це сталося зараз", - говорить він та сподівається, що польоти до та з України можуть бути відновлені вже до кінця поточного року.
"На сьогоднішній день розглядаються всі варіанти, де наявна можливість забезпечити операційну діяльність та безпеку польотів на прийнятному для цивільної авіації рівні. Відкриття повітряного простору - це комплексне рішення, яке має приймати регулятор цивільної авіації України спільно з Генеральним штабом ЗСУ та іншими силовими структурами", - резюмують з цьго приводу в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України ("Украерорух") .
Технічна готовність
В "Украерорусі" в коментарі, наданому ЦТС, наголошують, що готові забезпечити аеронавігаційне обслуговування "у тій конфігурації повітряного простору, яка буде визначено у відповідному рішенні регулятора… Але, у разі прийняття рішення на рівні держави про відкриття повітряного простору, йому знадобиться певний час для відновлення сервісів, який вимірюється тижнями".
В ДП вже мають план заходів з відновлення аеронавігаційного обслуговування в повітряному просторі України, погоджений з Державною авіаційною службою України. Він "охоплює повний спектр взаємопов’язаних сфер", включаючи питання безпеки, інфраструктури, персоналу, обладнання та технічних засобів, процедури та інші заходи.
Незважаючи на динаміку воєнних дій, обсяги втрат і пошкоджень, в ДП продовжуєють забезпечувати безперебійне функціонування підприємства під час військового стану; утримують доступну аеронавігаційну інфраструктуру у робочому стані; підтримуєють компетентність та професійні навички операційного персоналу.
"Суб’єкти авіаційної діяльності України вживають всіх необхідних заходів щодо підтримання операційної готовності до відновлення: підтримується технічний стан інфраструктури, здійснюється системна робота із навчання операційного персоналу, розробляються стратегічні безпекові та операційні документи… Ця робота проводиться за участі та координації наших партнерів, в тому числі з боку авіаційних регуляторів США, Європи, Єврокомісії, Євроконтролю та інших міжнародних інституцій. Особлива увага приділяється питанню відновлення польотів в аеропорти України, тому ми знаходимось з ними в постійному контакті та на єдиному рівні розуміння наступних кроків для реалізації нашої стратегічної мети", - говориться у відповіді "Украероруху" на запит ЦТС.
Що (не) говорять в авіакомпаніях?
Як і у випадку з морським коридором та судновласниками, так і в ситуації з аеропортами вирішальним фактором можливого відновлення польотів до України ще під час війни буде готовність до цього з боку конкретних авіакомпаній.
В березні Олександр Кубраков заявляв, що вже є європейські авіакомпанії, які цікавляться і хочуть бути першими при відновленні роботи українського авіаринку. Однак відмовився їх називати. Перемовини, за його словами, також йдуть й з трьома українськими авіаперевізниками.
Тож, ЦТС звернувся до ряду авіакомпаній, які до війни літали в Україну, з проханням прокоментувати, чи готові вони повернутися на вітчизняний авіаринок вже зараз.
За нашими даними, в кулуарах вже згаданого форуму в Давосі циркулювали чутки, що засцікавленість у відновленні польотів до одного з українських аеропортів нібито є у компанії Qatar Airways. До війни перевізник з Катару літав, зокрема, до Борисполя. На жаль, на декілька звернень редакції в пресслужбі компанії з Катару не відреагували. Однак, з огляду на геополітичну складову, повернення Qatar Airways виглядало б логічним, адже навряд чи росіяни наважились би завдавати шкоди перевізнику країни, дружньої до Ірану, який до того ж продовжує літати до рф.
Серед інших компаній, від яких не вдалося отримати відповіді: Flydubai, KLM, Turkish Airlines, Austrian Airlines, Lufthansa.
Натомість, у швейцарській SWISS в коментарі ЦТС зазначили: "Ми будемо готові відновити роботу, щойно всі відповідні органи влади та наші власні експерти з безпеки оголосять польоти безпечними та захищеними; щойно всі відповідні експлуатаційні дозволи будуть повторно підтверджені органами влади, запрацює інфраструктура аеропорту тощо. Точний час від моменту виконання умов до фактичного відновлення роботи залежатиме від різних операційних факторів, але ми намагатимемося, щоб він був якомога коротшим".
"До війни ми літали до Києва і планували розпочати операції до Одеси в липні 2022 року, але, на жаль, це так і не здійснилося. Коли усі зазначені умови будуть виконані, ми відновимо наш сервіс до Києва та переглянемо плани щодо Одеси", - додали в швейцарській компанії.
Інші можливі напрямки польотів до України Swiss International Air Lines буде розглядати спільно з Lufthansa Group і вони в перспективі можуть бути додані, якщо ринок вважатиметься привабливим. "Ми твердо віримо в майбутній потенціал ринку, оскільки ми були цілком задоволені розвитком пасажирських перевезень до початку війни", - резюмували в Цюріху.
(Доповнено) У схожому дусі відповіли і в польській LOT. "Україна залишається дуже важливим ринком для LOT Polish Airlines. Повернення до льотної роботи, яку ми проводили до війни, постійно в центрі нашої уваги. Водночас обов’язковою умовою для відновлення польотів є виконання вимог авіаційної безпеки, визначених EASA. Авіасполучення з Україною можна буде відновити лише за умови 100% виконання цих вимог", - йдеться в коментарі перевізника для ЦТС.
В компанії додали, що також готові запропонувати свої знання у відновленні повітряного сполучення, коли це буде можливо.
У Wizz Air запевнили, що український ринок залишається для компанії дуже важливим, проте не надали жодної іншої конкретики. "Ми постійно оцінюємо його можливості та ретельно стежимо за нинішньою ситуацією. Однак Wizz Air дотримується своєї політики не спекулювати щодо планів на майбутнє. Як тільки матимемо актуальну інформацію, одразу повідомимо", - відповіли в компанії на запит ЦТС.
У березні керівник авіакомпанії аir Baltic Мартін Гаус пообіцяв відновити рейси до Києва, Львова та Одеси, але "щойно це дозволить ситуація з безпекою". Власне, коли EASA заявить, що польоти в Україну є безпечними. Тоді латвійський перевізник планує виконувати рейси до аеропортів Львів та Бориспіль. Планується, що до Києва з Риги буде сім рейсів на тиждень, з Вільнюса - чотири, з Таллінна - три. До Львова з цих міст буде відповідно чотири, два та один рейс.
Ще раніше головний виконавчий директор Ryanair Майкл О’Лірі заявляв, що Ryanair буде готовий швидко відновити польоти до України, щойно це також стане можливим з міркувань безпеки. Він запевнив, що для відновлення рейсів до України компанії потрібно приблизно два тижні. Та навіть пообіцяв за рік після повернення до України запустити 30 маршрутів.
Влітку минулого року О’Лірі та інші представники лоукостера відвідали аеропорт Бориспіль. Тоді пресслужба українського аеропорту повідомила про детальне обговорення партнерства у зв’язку із стратегічним планом авіакомпанії "щодо швидкого відновлення авіаперевезень, одразу після перемоги України та підтвердження EASA про безпеку польотів в українському небі".
В українській авіакомпанії SkyUp ЦТС відповіли в такому ж дусі: хоча перші рейси можуть бути запущені вже декілька днів після відновлення авіасполучення, повноцінне відновлення може зайняти декілька місяців. Головне - це забезпечення безпеки польотів.
"Для відкриття будь-якого аеропорту в умовах конфлікту вирішально важливо забезпечити безпеку польотів, що передбачає активну співпрацю з глобальною авіаційною екосистемою. Ця екосистема включає світові та регіональні організації. Рішення про відкриття аеропортів буде прийняте після комплексного аналізу, який здійснюють авіаційні влади України, враховуючи військово-політичну ситуацію. Оцінку також нададуть Європейське агентство з безпеки авіації та компетентні органи країн-операторів, які здійснюють польоти до України", - пояснили у SkyUp.
Компанія підкреслює, що готова бути першою, хто повернеться в українське небо, щойно воно відкриється для цивільної авіації. "Наша робота за кордонами України дозволяє нам підтримувати наш повітряний флот у робочому стані, і ми плануємо повернутися в українське небо, як тільки це буде можливо, з новим досвідом і високими стандартами обслуговування", - зазначили у компанії.
Як бачимо, із зрозумілих причин, авіаперевізники не афішують своїх планів, навіть, якби такі і були. Однак, очевидно, що для відновлення роботи хоча б одного аеропорту в умовах повномасштабної війни, компаніям потрібні чіткі плани щодо забезпечення безпеки польотів, а також розуміння механізмів страхування та інших аспектів взаємодії з державою і авіаційними регуляторами за поточних форс-мажорних обставин.