Українська авіатранспортна асоціація заявляє, що трактування лізингових платежів за повітряні судна як роялті може призвести до донарахувань, кримінального тиску на перевізників і втрати українських авіакомпаній після відкриття неба.
Про це йшлося під час круглого столу "Оподаткування лізингу повітряних суден та ризики для української авіації", який провели в Києві.
Представники галузі заявляють, що ДПС почала трактувати платежі українських авіакомпаній за лізинг літаків як роялті. На підставі такого підходу Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб.
В УАТА наголошують: повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності, а лізинговий платіж - це плата за користування майном, а не за права інтелектуальної власності.
За словами учасників круглого столу, ризик посилюється тим, що нове трактування застосовується не лише на майбутнє, а й до попередніх періодів, хоча законодавство в цій частині не змінювалося.
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко зазначив, що йдеться не про небажання бізнесу сплачувати податки, а про відсутність правової визначеності.
"Ми не просимо ніяких пільг від держави, від парламенту, від профільних комітетів. Ми просимо дати ринку правову визначеність. Що змінилося в законодавстві з 2024 року? Нічого не змінилося", - зазначив він.
За його словами, у світовій практиці операційний лізинг є базовою моделлю роботи авіаційного ринку, а українські компанії використовують ті самі інструменти, що й міжнародні перевізники.
"У жодній країні світу лізинг повітряних суден ніхто не називає роялті", - зазначив Мельниченко.
Учасники обговорення наголосили, що додаткове податкове навантаження у 10-15% залежно від юрисдикції лізингодавця може бути критичним для авіакомпаній, які працюють в умовах закритого українського неба, релокації флоту та втрати внутрішнього ринку перевезень.
Окремо представники галузі звернули увагу на ретроспективний характер претензій. За словами Мельниченка, контролюючі органи можуть претендувати на донарахування за попередні роки, що для більшості перевізників означатиме фактичну неплатоспроможність.
Під час круглого столу голова «Державіаслужби» Данііл Меньшиков навів дані про податкові платежі авіаційного сектору під час повномасштабної війни. За його словами, попри закрите небо, галузь продовжує працювати і сплачувати податки: у 2022 році - 4,7 млрд грн, у 2023 році - 5,7 млрд грн, у 2024 році - 6,1 млрд грн, у 2025 році - 10,4 млрд грн. Загалом - майже 27 млрд грн.
Учасники обговорення попереджають: якщо проблему не врегулювати, Україна може підійти до моменту відкриття повітряного простору без власних авіакомпаній, екіпажів і операторів, здатних швидко відновити цивільні перевезення.
