Поїзд із контейнерами іспанської компанії Renfe Mercancías, завантаженими українським зерном, прибув до Барселони. Наразі дискутується питання щодо доцільності таких перевезень через ряд труднощів при завантаженні та транспортуванні.
Про це пише ЦТС з посиланням на Rail.insider.
Перш ніж дістатися до Іспанії, потяг проїхав 2400 км від терміналу Хелм на польсько-українському кордоні через Лодзь і Дуйсбург. В результаті до залізничного терміналу Кан-Туніс у Барселоні привезено 600 тонн зерна у двадцяти п’яти 40-футових контейнерах.
Повідомляється, що Міністерство транспорту Іспанії зіткнулося з проблемами на українському кордоні та європейській залізничній мережі. Перші проблеми виникли на терміналі в Хелмі, де, за словами іспанської влади, "неможливо передбачити ситуацію заторів, що ускладнювало завантаження контейнерів Renfe, оскільки викликало значні затримки".
Поїзд прибув до Хелма в перший тиждень вересня, а процедуру завантаження його розпочали після 15 вересня. Крім того, було питання сумісності інфраструктури та обладнання. Як пояснюється, зерновий вантаж не прибув з України до Польщі залізницею. Натомість його везли вантажівками. Потім зерно довелося перевантажувати в контейнери. Повідомляється, що "це був дуже трудомісткий процес, який відбувався за допомогою кранів".
Крім того, потяг на кілька днів затримався на шляху прямування через страйк на французькій залізниці.
Зрештою, послуга була успішною, незважаючи на непередбачені або недооцінені перешкоди. Проте Міністерство транспорту Іспанії дійшло висновку, що ця перша пілотна послуга не вселяє багато оптимізму. Навпаки, "це підкреслило боротьбу, з якою стикаються численні компанії, які допомагають українському експорту, та відсутність центральної координації в Європі, навіть щодо проєктів такої важливості".
"Ініціатива показала, що в поточному контексті залізничні перевезення на далекі відстані потребують великих зусиль для координації між різними учасниками процесу", - підсумували в Міністерстві транспорту Іспанії.
Натомість маршрут може використовуватися у якості альтернативного при руйнуванні традиційних ланцюгів постачання внаслідок закриття портів або судноплавних каналів.
