Об’єкти інфраструктури зазнали найбільших атак з боку агресора з розгортанням повномасштабної війни проти України. Зокрема, у перші тижні війни, російські війська здійснювали масовані обстріли аеродромів не лише військового, але й цивільного і подвійного призначення. Згодом цілями ракетних атак стали залізничні об’єкти, зокрема електричні підстанції. Однак найбільших руйнувань в кількісному виразі отримали дороги та мости. За попередніми оцінками KSE та Проекту Росія заплатить, загальний обсяг втрат об’єктів інфраструктури в Україні склав $35,3 млрд.
Дорожнє господарство
Детальний аналіз стану доріг, що зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів та проїзду танків, можливий лише за умов спеціалізованого технічного обстеження, що не є реальним, коли на значній частині території України досі тривають активні бойові дії, а частина доріг і мостів знаходиться на тимчасово окупованій (після 24.02.2022) території. За попередніми оцінками Укравтодору, внаслідок бойових дій, руйнувань зазнали 25,0 тис. км доріг та 315 мостів і мостових переходів державного, місцевого або комунального значення. З урахуванням цього, попередня оцінка сумарних втрат внаслідок прямого руйнування доріг може складати близько $26,6 млрд. Оцінка пошкоджень та руйнувань мостів та мостових переходів ще додає $1,9 млрд збитків по інфраструктурі.
Залізнична інфраструктура
З початком війни Укрзалізниця продемонструвала свою роль як об’єкт критичної інфраструктури, забезпечивши евакуацію мільйонів українських громадян, що опинились в зоні бойових дій; а також по доставці гуманітарної допомоги та військового обладнання. У відповідь, залізниця стала активною мішенню для російських обстрілів та атак. За попередніми оцінками, загальний обсяг пошкодженого залізничного полотна становить до 500 км; кількість пошкоджених залізничних вокзалів і станцій — 111, з яких пошкоджено або знищено на підконтрольній території більше 40 і решта на неконтрольованих територіях. Також, станом на 1 грудня, більше 700 км залізничних колій знаходяться на тимчасово окупованій (після 24.02.2022) території. При цьому, є підстави вважати, що все рухоме майно Укрзалізниці, яке не було вивезено з таких територій вчасно, можна вважати повністю втраченим (зруйнованим або вкраденим військами країни-агресора). Таким чином, загальні прямі втрати залізниці оцінюються в $4,3 млрд.
Авіаційна галузь
Авіаційна галузь почала зазнавати втрат від військової агресії ще до її фактичного початку. З початком бойових дій, авіаційний простір над Україною було миттєво закрито, і авіаційне сполучення припинено. Одночасно, російські війська почали активні ракетні обстріли всіх ключових аеродромів України, намагаючись позбавити її можливості забезпечувати протиповітряну оборону. Як наслідок, з 35 було пошкоджено 19 аеродромів, зокрема 12 цивільних і 7 аеродромів подвійного призначення (без урахування військових аеродромів). Частина аеродромів зазнала по декілька повторних обстрілів. Інформація щодо стану пошкодження/ можливостей для ремонту аеродромів у більшості з аеропортів може бути встановлена лише після детальних технічних обстежень, які, своєю чергою, можливі лише після завершення активних бойових дій. Втім, після деокупації Херсону, встановлено що аеропорт в легендарній Чорнобаївці треба буде будувати заново. За попередніми підрахунками, загальний обсяг пошкоджень авіаційної галузі (аеропортів, аеродромів, авіаційної техніки) складає близько $2,14 млрд.
Морські порти
Загальні прямі збитки портової інфраструктури та дотичних до неї підприємств оцінюються у $496 млн. До даної оцінки входить як інфраструктура морських портів, так і об’єкти внутрішньо-водного транспорту, які зазнали руйнувань внаслідок війни. Порти Маріуполя, Бердянська та Скадовська окуповані. Порти Миколаїв, Ольвія та Херсон не включені до Зернової ініціативи ООН. Натомість відбулось значне збільшення перевалки вантажів в Дунайських портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ (готується до приватизації).
Розвиток логістики з ЄС
Після того, як були заблоковані порти, експорт зернових пішов залізницею та автотранспортом, що спричинило величезні (30-45 днів) простої вагонів та вантажівок на кордоні з ЄС і Молдовою. Для збільшення пропускної здатності потрібні нові пункти пропуску, інвестиції в сухі порти, cклади та силоси, додаткові вагони, контейнери.
Запровадження транспортного безвізу з ЄС, скасування дозволів для міжнародних автомобільних перевезень, спільний митний та ветеринарний контроль, реконструкція та електрифікація колії 1435 мм – створить передумови для кращої інтеграції транспортної системи України в TEN-T network. Таким чином, найважливішим завданням зараз є створення умов для підтримання в належному функціональному стані транспортної інфраструктури на підконтрольних Україні територіях, збереження та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску, переорієнтація логістики на експорт зерна та імпорт нафтопродуктів.
Плани відбудови
В липні 2022 року в Лугано відбулася конференція Ukraine Recovery Conference. Представлений план відновлення України передбачає реалізацію 850 проектів на загальну суму 750 млрд дол. США. Серед запропонованих проектів ключову роль відіграють проекти у сфері транспорту й інфраструктури через блокаду портів, закриття повітряного простору, перевантаженість західних прикордонних переходів через переорієнтацію логістичних ланцюжків вантажовідправників.
План реконструкції, розроблений Нацрадою з відновлення, розраховано на 10 років. На період до 2032-го він вимагає $750 млрд інвестицій. З них $60–65 млрд необіхдно залучити цього року, близько 300 млрд – на другому етапі «швидкої відбудови» (2023–2026), коли необхідно відновлювати найбільш нагальну інфраструктуру, як-от лікарні чи мости. Третя частина плану, «модернізація», вимагатиме близько $400 млрд у 2026–2032 роках. У вересні 2022 року Світовий Банк оприлюднив дослідження, де зменшив суму для відновлення України до $350 млрд (хоча в грудні переглянув прогноз до $500 млрд). В жовтні 2022 року в Берліні Європейська Комісія погодила $55 млрд допомоги на 2023 рік, з яких на відновлення критичної інфраструктури заплановано лише $ 17 млрд в рамках Плану швидкого відновлення.
Цей рік був напевно найважчим для транспортної інфраструктури України, але вона витримала завдяки ЗСУ та залізничникам, дорожникам, портовикам, водіям вантажівок – наступного року ми почнемо відбудову нової кращої та європейської інфраструктури нашої країни.
