За підсумками півріччя 2019 року всі працюючі аеропорти України показали стабільну динаміку зростання пасажиропотоку. Більшість аеропортів-лідерів випереджають власні плани, звітуючи про рекордні показники практично щомісяця, а головний аеропорт країни постійно лідирує в рейтингах ACI Europe. Відкриваються нові рейси, заходять нові авіакомпанії, збільшується експансія lowcost -перевізників. Здається, Україна в питанні розвитку авіації виходить на серйозні позиції в Європі. Проте, не все так райдужно у cargo-перевезеннях.
В Україні зростання вантажних перевезень дещо більше аніж у країнах ЄС - близько 7,8% проти середньоєвропейського 4%-зростання. Проте в абсолютних цифрах у нас обробили лише 52 тис. т у 2017 році та 56 тис. т у 2018 році. При цьому, абсолютну більшість вантажів перевезли на пасажирських рейсах, а не окремими cargо-рейсами.
Умови роботи cargo-авіації
Зрозуміло, що однією з великих перешкод у обробці суто вантажних рейсів є необхідність мати окремий вантажний перон, а також відповідні ангари, до яких мають вести автошляхи для зручності логістики з боку постачальників товарів. Наявність окремого перону є рекомендацією ІКАО, та відповідає нормам безпеки, адже часто відбувається перевезення небезпечних вантажів. При невеликому обсязі вантажів допускається виділення вантажної зони у віддаленій частині пасажирського перону. Проте така інфраструктура є далеко не в кожному цивільному аеродромі. В Україні, на жаль, немає суто вантажного аеропорту. Найбільша, але недостатня, вантажна інфраструктура із перонами є лише в ДП МА "Бориспіль". Частково вантажні потужності реалізовані в аеропортах Харкова та Дніпра.
Чим возити?
Більшість вантажів у світі перевозяться середніми та великими літаками, які можуть приймати лише декілька аеропортів України. До прикладу, лінійка вантажівок Boeing виглядає так: 747-8F, 777F, 767F, 767-300BCF, 737-800BCF. Прогноз, що в наступні 20 років вантажообіг збільшиться вдвічі. І перевозитимуть його саме на середніх та великих літаках.
Більшість регіональних українських летовищ не зможуть приймати такі літаки, тому це аргумент щодо будівництва суто вантажного аеропорту. Треба зазначити, що наші аеропорти радо приймуть Іл-76 чи cargо-рейси на ближньомагістральних АНах, проте світові логісти ці літаки використовують все менше…
Де будувати аеропорт?
Україна має запропонувати карго-обслуговування саме для рейсів в Азійсько-Європейському, Афро-Європейському напрямках. Для цього потрібно шукати найвигідніше місце під cargо-аеропорт. Є декілька локацій розташування аеропорту, які проговорювалися в експертних колах:
- Біля Львова. Плюси: близькість до ЄС, наявність логістичних вузлів та вантажних операторів. Потенційно - Черляни, Стрий.
- Біля Києва. Потенційно - Біла Церква. Плюси: великий діючий аеродром БВАК, наявність авіаційної інфраструктури та персоналу.
- Біля Черкас. Плюси - розташування в центрі України. Наявність автошляхів, водних шляхів та залізниці. Рівновіддаленість від більшості логістичних операторів та міст.
- Хмельницький. Плюси - діючий логістичний хаб "Нової Пошти", як потенційного якірного перевізник.а Також перетин загальнодержавних доріг та перетин майбутнього автобану Go-Highway.
- В рамках одного з діючих пасажирських аеропортів (розширення діючої інфраструктури).
На відміну від суто пасажирських, у вантажні аеропорти можна літати цілодобово (адже веземо товар, а не людей) та не витрачатися на вартісну пасажирську інфраструктуру.
Що возити?
Cargo-авіація найближчі роки буде тісно працювати із торгівлею, а точніше із експерс-доставкою. Вже сьогодні весь світ до 40% покупок здійснює через мережу Інтернет, а левова частка виробників та рітейлерів знаходиться на концентрованих ринках Азії. До прикладу, e-commerece ринок Китаю є найбільш зростаючим у світі та сягає вже понад 1 трлн долл. (2017). А загалом, ринок електронної комерції з 2012 по 2017 роки виріс більше ніж вдвічі!
Другим найбільшим ринком електронної комерції після Китаю є США. Останнім часом, через торгівельні війни і санкції, прогноз зростання вантажопотоку між цими двома країнами дещо зменшиться. Тому Європа, і зокрема Україна, має запропонувати себе, в якості центру обробки вантажів.
Якщо дивитися на класичний ринок товарообігу, то між ринками США та Європи авіатранспортом найбільше перевозить хімікатів та продукції машинобудування (сумарно близько 40% від всіх товарів), а ще комп’ютерну техніку та вироби з металу.
Швидка і якісна доставка - запорука розвитку торгівлі. Менший час доставки - більше зростатимуть компаніі-виробники та більш задоволеними будуть клієнти. Розуміючи це, вже сьогодні значний обсяг доставки здійснюється небом. Люди купують електроніку, одяг. Компанії купують невеликі оптові партії товарів (та сама електроніка) або везуть товари швидкого псування (їжу, квіти тощо). Всі вже чули, як Японія вирішила імпортувати українську черешню. Це можливо лише небом! До речі, декілька років тому, депутати херсонської обласної ради пропонували возити з аеропорту "Херсон" косточкові: абрикос, черешню. На жаль, поки що ця ідея, яка суттєво може змінити економіку регіону, лишилася описаною лише у протоколах засідань.
Враховуючи присутність в України великої кількості аеропортів та періодичне їхнє оновлення, пропоную тему cargo-летовища розглянути найближчим часом після формування нового складу КМУ та зокрема Міністерства інфраструктури.
