Одне з головних призначень транспортної галузі – надавати послуги, передусім, з перевезення пасажирів та вантажів. Але на цьому перелік послуг не закінчується. Транспорт може надавати і туристичні послуги, а може й сам стати туристичною атракцією. Саме ця тема стала основною на Міжнародному форумі вузькоколійок, який відбувся в Яремче 11-12 грудня.
Основним об'єктом уваги на форумі були українські вузькоколійки. Як відомо, в Україні їх лишилось не так багато, можна перелічити на пальцях однієї руки: "Карпатський трамвай", "Поліський трамвай" ("Кукушка"), Боржавська ("Анця Кушницька"), Колочавська та Гайворонська вузькоколійки. Хоча ще століття тому вузькоколійки переживали свій розквіт: лише в Карпатському регіоні їхня кількість обраховувалась десятками. Свого часу вузькоколійки вважались передовим транспортом, особливо для перевезення вантажів у важко доступних районах. З плином часу цю функцію перебрав на себе автомобільний транспорт, і вузькоколійки почали занепадати.
Зараз порятунком вцілілих вузькоколійок займаються нечисленні активісти і "залізничні фани". Одним із засобів порятунку є туризм. Саме ця сфера дарує вузькоколійкам нове дихання. Перш за все, ці залізниці є пам'ятками історії, тому самі по собі є цінністю і становлять інтерес для туристів. Хто б не хотів поринути в дитячі мрії і проїхатись в маленькому поїзді? А якщо цей поїзд ще й паротяг?
По-друге, вузькоколійки можуть стати основою для розвитку туризму в місцевостях, де вони знаходяться. Яскравим прикладом є "Карпатський трамвай", що знаходиться в Долинському районі Івано-Франківської області. Понад десять років він є візитівкою селища Вигода. Тепер завдяки Туристичній Асоціації Івано-Франківщини та фінансуванню ЄС у Вигоді навесні 2016 року має відкритись сучасний інтерактивний Музей спадщини "Карпатського трамваю".
Читайте также Украинские узкоколейки могут быть рентабельными – интервью
Є й інші приклади. Так, на Боржавській залізниці, що на Закарпатті, проводяться винні тури та фестивалі молодого вина. Під час мандрівки подорожуючі можуть дегустувати вино, а на зупинках поїзда організовані тематичні екскурсії. Щось подібне проводиться і на "Кукушці". З 2010 року на вузькоколійці проводиться фестиваль "Бурштиновий шлях".
І це лише початок. За сприятливих умов вздовж вузькоколійних маршрутів може виникнути ціла мережа туристичних маршрутів з відповідною інфраструктурою. Все це позитивно вплине на економічний розвиток регіонів. Але лише за умови.
Як на мене, головною перешкодою розвитку туризму, заснованого на вузькоколійках, є нерозв'язаність питання власності й управління, в тому числі у законодавчій площині. Тут можна навести два приклади: "Карпатський трамвай" та Боржавську залізницю.
"Карпатський трамвай" знаходиться у власності приватної компанії, яка спеціалізується на деревообробній діяльності. Власне кажучи, Вигодська вузькоколійка і будувалась для вивезення лісу. До приватизації знаходилась на балансі місцевого деревообробного комбінату, тому не використовувалась для пасажирських перевезень. З приходом приватного інвестора було відремонтовано рухомий склад і колію, та розпочались екскурсійні подорожі.
Іншим прикладом є Боржавська залізниця, яка знаходиться у власності "Укрзалізниці", однак її промоцією та порятунком займається громадська організація "Боржавська ініціатива". Регулярні пасажирські перевезення на залізниці були припинені в серпні 2013 року. У травні 2014 року між ГО "Боржавська ініціатива" та Ужгородською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці була укладена угода про організацію туристичних турів. Цей проект виявився вдалим.
Однак подальша доля Боржавської вузькоколійки залишається невизначеною, оскільки балансоутримувач, тобто Львівська залізниця, не зацікавлена в підтриманні й розвитку цієї ділянки. В той же час, механізм передачі залізниці у власність або області, або декількох громад, або приватного інвестора не визначено законодавчо. Та й невідомо, чи буде новий власник зацікавлений у розвитку Боржавської залізниці. Схожі дилеми стоять і перед "Поліським трамваєм" та Гайворонською вузькоколійкою.
Але одна річ є беззаперечною. Вузькоколійки треба зберегти, адже вони є не лише туристичними атракціями, а й з'єднувальною ланкою між минулим і майбутнім. Вузькоколійки – це живі пам'ятки людської думки та діяльності, такий собі інтерактивний музей наживо. Можливо, наші нащадки винайдуть телепортацію, і тоді їм будуть непотрібні навіть швидкісні поїзди разом з літаками, на які чекатиме доля вузькоколійок. Хтозна…
