Ryanair, або чому саме зараз
Середня заробітна плата в Україні ледве перевищує 200 євро, а по деяким регіонам не дотягує навіть до 150 євро. "Мінімалка" у 120 євро стала космічним проривом, хоча, і перетягнула сотні тисяч робочих місць "на темну сторону". Безвізового режиму поки нема – лише перманентно очікується. То хіба пересічний українець полетить до Франції чи Італії, де бюджетний уік-енд без врахування вартості квитків навряд вартуватиме менше 120 євро у розрахунку на одного?
Якщо Ryanair приходить в Україну, то відповідь на це питання має бути – "так". Справа в тому, що у 2016 році авіаринок нашої країни зріс аж на цілих 31% у порівнянні з позаминулим роком. Це означає, що реальні доходи у принаймні півтора мільйона українців стабілізувались або почали збільшуватись.
Також можна припустити, що Ryanair знає трохи більше, і Україна все-таки отримає безвіз до осені 2017 року. У свою чергу, це стимулюватиме поїхати до Європи затятих нелюбителів бюрократичних процедур.
Також не треба забувати, що Міністерство інфраструктури окремим пунктом своєї роботи виголошувало залучення європейських лоукостерів на ринок нашої держави. Дійсно, для світових компаній інституційне середовище часто виступає якщо не головним, то істотним фактором. І коли Ryanair вирішив запустити маршрути в Україну, то це свідчить про певні успіхи, в тому числі, державних структур.
Із соціального боку – було б дуже цікаво переглянути маркетингові звіти компанії. Адже зрозуміло, що для обґрунтування свого приходу в Україну, аналітики компанії мали непогано порахувати тіньовий сектор вітчизняної економіки, а також вивести формулу "українського середнього класу". Бо сьогодні такої статистики майже немає, проте вона могла б стати підґрунтям для багатьох починань у царині виводу економіки з тіні.
Конкуренція, або хто виживе
Якщо розглядати ринок авіаперевезень з економічної точки зору, то це завжди олігополія. По-перше, його характеризує відносно невелика кількість гравців та високі бар’єри для входу. Дійсно, навряд перший ліпший зуміє купити літак, найняти команди пілотів, домовитись із аеропортами. Все це потребує колосальних вкладень, а значить робить ринок дещо обмеженим для появи зовсім нових гравців.
При цьому, варто розуміти, що олігополія завжди грає по своїм правилам. Товари на таких ринках гомогенні, а тому потребують диференціації за додатковими параметрами. Також олігополія не може конкурувати по ціні. Якщо фірма на такому ринку починає знижувати вартість своїх продуктів, то інші компанії мають плюс-мінус однакові ресурси та вступають у "цінову війну". При цьому, передбачити переможця вкрай важко, а тому "цінові війни" є ризиковими та небажаними для олігополій.
Тепер давайте застосуємо теорію до практики. Якщо на українському ринку на певному напрямку переліт вартує по 1 євро за кожні 8 кілометрів, то всі компанії виставлять таку ціну. З одного боку, для бізнесу це стабільність та прогнозованість. З іншого, у фірм зовсім немає стимулів для розвитку. Якщо, при таких самих умовах, на ринку будь-якої європейської країни встановилась планка продавати по 80 кілометрів за той же 1 євро, то вона буде так само стабільна, як наш у 10 разів дорожчий цінник. Просто компанії раціонально скоротять витрати, знизять маржу із кожного перевезення та почнуть використовувати ефект масштабу.
Проте сьогодні ми маємо ситуацію, коли на ринок виходить фірма, здатна вже "тут і зараз" запропонувати ціни у 3-5 разів нижче від вартості квитків українських компаній. Відвиклі від конкуренції та необхідності економити, вітчизняні авіаперевізники підуть у цінове піке – аби не втратити аудиторію. Проте на цьому етапі кожен їх політ стане збитковим, тоді як для Ryanair буде встановлена вигідна розцінка, що гарантуватиме отримання компанією прибутку. На щастя для вітчизняних фірм, на початковому етапі ірландський перевізник майже не буде пересікатись із ними по напрямках. Проте декілька днів тому вже пройшла новина про можливості розширення кількості маршрутів до 50, що стане ударом для всього ринку.
Із майже 20 вітчизняних операторів, декілька можуть не витримати навіть першого етапу цінової війни. Інші стануть більш стильними – через доволі болісні, проте вкрай необхідні перетворення.
Також не будемо забувати, що Ryanair анонсував співпрацю із МАУ – найбільшим українським авіаперевізником. Для вітчизняної компанії це шанс отримати нових клієнтів та стати суттєвим транзитером – і ми говоримо лише про початковий етап співпраці.
Пасажири, або чому води не буде
Що стосується пасажирів, не треба забувати, що Ryanair - лоукостер. Основний товар компанії – переміщення особи із пункту А до пункту Б. Низька ціна, як, наприклад, квитки до Лондона по 40 євро, формується завдяки використанню вивіреної процедури. Ознайомитись із нею – персональне завдання самого пасажира. Не роздрукував заздалегідь посадкові документи – додатково заплати 40 євро. Хочеш місце біля вікна – плати. Везеш валізу, більшу за 10 кілограмів – плати, а якщо перевищили навіть додатково оплачені ліміти – плати штрафи. Зручних крісел чи води – це вам на сусідній рейс. Те саме стосується снеків.
Також мене цікавить. чи Ryanair включили у свої розрахунки зростання кількості візитів європейців до нашої країни? Бо збільшення числа українців за кордоном – це добре. Так само, як цитата, що подорожі – єдина річ, яка робить людину багатшою, коли вона витрачає гроші. Проте з точки зору макроекономіки, вітчизняні туристи будуть вивозити валюту з України та "мінусувати" вітчизняний платіжний баланс. Хоча насправді це вже трохи інша історія, яка залежить не від ірландських авіаторів, а від нас із вами.
Проте, що дійсно радує у кінцевому підсумку – це можливість вибору, яка тепер з’являється в українців. Багато людей вже і до цього літали рейсами компанії Ryanair. Та вони робили це із Польщі, добираючись до Варшави автомобілем чи потягом. Тепер можливість економити стає доступна і без подібних маніпуляція. Врешті-решт, якщо комусь не подобається підхід лоукостерів, він може летіти першим класом від інших авіаліній. Саме тут починається свобода сучасної людини – із можливості вільного пересування.
Читайте також Ryanair і О'Мелян
