Укрзалізниця знаходиться у складному фінансовому становищі, що є результатом декількох причин:

- високий рівень фізичного зносу основних засобів;

- значні боргові зобов’язання;

- велика мережа та значна кількість послуг, які знаходяться під контролем компанії;

- недостатньо можливостей залучення приватних інвестицій через законодавчі обмеження;

- неефективний механізм формування тарифів в умовах високої інфляції та девальвації

національної валюти;

- неможливість потрапити на нові ринку та залучити нові вантажопотоки, включно з потоками транзитних, контейнерних, мультимодальних перевезень.

Для покращення фінансового становища АТ "Укрзалізниця" потрібно впровадити значну кількість заходів і реформ, частина з яких знаходяться на етапі реалізації (наприклад, реформа залізничного транспорту). Необхідно використовувати ринкові механізми (наприклад, взаєморозрахунки між різними бізнес-вертикалями та розподіл фактичних витрат за видами діяльності, запровадження державно-приватного партнерства, лібералізація тарифів) та втілювати реформи. Підготовка АТ "Укрзалізниця" до конкуренції на ринках, які не входять до сфери його природної монополії. Запровадження системи трирічного фінансового планування, централізація платежів та функцій постачання, розробка методики віднесення активів до профільних і непрофільних, управління, впровадження системи екологічного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів ISO 14000, сертифікація системи закупівель та багато інших. Відповідним чином очікується, що поєднання регуляторних реформ, чіткого виділення потоків доходів на утримання інфраструктури та залізничні перевезення, а також вдосконалення внутрішньої корпоративної структури АТ "Укрзалізниця" дозволить створити залізничного оператора, який може досягати своїх цілей щодо підтримання доволі хорошого фінансового стану.

Найважливішими пріоритетними сферами залучення інвестицій є:

  • модернізація парку тягового рухомого складу;
  • модернізація парку напіввагонів;
  • модернізація парку пасажирських вагонів;
  • вдосконалення існуючої залізничної інфраструктури через модернізацію та реконструкцію та електрифікацію залізничних колій;
  • розвиток терміналів: будівництво перевантажувальних терміналів для залучення транзитних вантажопотоків, які стануть основою для подальшого розвитку найбільш прибуткового сегменту залізничних перевезень і формування довгострокових міжнародних партнерств з провідними залізничними компаніями;
  • вдосконалення управління комплексами залізничних станцій: перетворення залізничних станцій на сучасні транспортні хаби, які сприятимуть розвитку господарської діяльності і водночас забезпечуватимуть підвищення якості пасажирських перевезень.

Що потрібно робити новому керівництву "Укрзалізниці"?

- Встановлення обґрунтованих тарифів (тарифи);

- Реорганізація Товариства з регіональної структури в бізнес-сегменти;

- Розробка та впровадження довгострокової інвестиційної програми;

- Раціоналізація мережі та виробничих підрозділів компанії;

- Реорганізація та реалізація непрофільних активів;

- Запровадження державно-приватного партнерства та програм, які фінансуються з держбюджету.

Де брати гроші на розвиток "Укрзалізниці"?

-          Підняття тарифів на вантажні перевезення (10 млрд грн в рік)

-          Скасування податку на землю під залізничною інфраструктурою (3 млрд в рік)

-          Акциз на паливо використана залізничним транспортом (4 млрд грн в рік)

-          Приватизація, оренда та концесія непрофільних активів (немає орієнтовного розрахунку)

На сайті Укрзалізниці є інформація про продаж лише 14 об’єктів – непрофільних активів. Потрібно зробити аудит та приватизувати об’єкти, які не використовуються в профільній діяльності – інфраструктура, вантажні та пасажирські перевезення. По оренді є більше інформації, але план не виконується: всього планується передача в оренду комерційних площ 24 вокзалів, яка пройде у п'ять етапів. На першому етапі, в червні 2021 року планувалось передати в оренду 8,4 тис. кв. м на вокзалах "Козятин", "Запоріжжя-1", "Дніпро-Головний", "Хмельницький" і "Суми".Другий етап, у липні, передбачає передачу в оренду 10,2 тис. кв. м на вокзалах "Біла Церква", "Полтава", "Тернопіль", "Рівне", "Фастів", "Вінниця", "ім. Тараса Шевченка "," Чоп ","Ужгород "," Чернівці" і "Коломия".Третій етап (початок серпня) - 12,3 тис. кв. метрів вокзалів "Івано-Франківськ", "Одеса-Головна", "Миколаїв" і "Львів". Четвертий етап (кінець серпня) - 10,7 тис. кв. м вокзалів "Жмеринка", "Херсон", "Київ-Пасажирський" і "Харків". П'ятий етап почнеться у серпні і має на меті передачу в оренду площ ще на 84 вокзалах.

-          Зменшення відрахування дивідендів до 50 %

-          Вчасне погодження фінансового плану на наступний рік для забезпечення програми капітальних інвестицій

-          Реалізація проектів з ЄБРР/ЄІБ електрифікація Долинська - Миколаїв - Колосівка 300 млн євро

-          Локалізація та спільне виробництво електричних локомотивів з Alstom за кошти міждержавного кредиту Франції 825 млн євро

-          Локалізація та спільно виробництво електричних приміських поїздів з Stadler (поки немає орієнтовної вартості проекту City Express)

-          Поділ на 4 компанії інфраструктура, вантажні, пасажирські перевезення та виробництво і ремонт

Прийняття закону щодо реформи залізничного транспорту є важливим для майбутнього залізничного транспорту України. Він визначає основні зміни у організаціях галузі та на ринку залізничних перевезень, впроваджуючи низку положень, які забезпечать модернізацію галузі. Водночас це відповідатиме Угоді про асоціацію, підписаній з ЄС. Основні зміни, передбачені реформою, включають розмежування діяльності з експлуатації інфраструктури залізничного транспорту та залізничних перевезень, утворення двох нових регуляторних органів, запуск конкурентного ринку залізничних перевезень із недискримінаційною платою за доступ до інфраструктури та суттєвими покращеннями в управлінні безпекою.

Реалізація реформи залізничного транспорту призведе до двох значних змін у системі тарифів. Перш за все, з’явиться плата за доступ до інфраструктури залізничного транспорту, розмір якої встановлюється оператором інфраструктури залізничного транспорту на недискримінаційній основі з метою надання доступу різним операторам залізничних перевезень до інфраструктури залізничного транспорту. Відповідна плата повинна покривати витрати на обслуговування інфраструктури та частково розв’язати проблему недостатнього фінансування галузі. Також тарифоутворення на комерційні послуги буде нерегульованим і кожний оператор залізничних перевезень встановлюватиме свої тарифи на основі своєї структури витрат і маркетингової стратегії.

Інфраструктура залізничного транспорту (а також рухомий склад) страждає від недостатнього обсягу інвестицій. Протягом останніх десяти років забезпечувався дуже обмежений розвиток і модернізація, спостерігався недостатній обсяг робіт з обслуговування. Це призвело до погіршення якості послуг з численними випадками впровадження обмежень швидкості у мережі, зниження безпеки залізничних перевезень, зменшення комфорту та втрати конкурентоспроможності порівняно з іншими видами транспорту. Брак коштів не дозволив Україні модернізувати основні залізничні коридори до стандартів ЄС.

Після включення України до мережі TEN-T очікується отримання фінансування для цих коридорів у відносно короткостроковій перспективі принаймні для забезпечення мінімальної швидкості 100 км/год та продовження електрифікації основних колій. Електрифікація колій забезпечує основну можливість для підвищення ефективності та "екологічності" залізничного транспорту, що дозволить залучити значну частку інвестицій разом із реалізацією проєктів щодо підвищення експлуатаційної сумісності з міжнародними системами залізничного транспорту.

Водночас через брак коштів заходи АТ "Укрзалізниця" щодо оновлення інфраструктури переважно передбачають локальний ремонт із "залатуванням" колій для усунення основних дефектів. За даними АТ "Укрзалізниця" існує потреба у щорічному ремонті понад 6 000 км залізничних колій, а фактичні обсяги ремонтних робіт складають менше половини від необхідних. Необхідно забезпечити капітальний ремонт близько 27% усіх колій, у 75% з них строк служби вже завершився.

У зв’язку з існуючим загальним станом інфраструктури залізничного транспорту існує потреба у значній її модернізації та оновленні. Погіршення стану колій та їхня подальша експлуатаціястановлять потенційну загрозу для надання якісних і безпечних послуг вантажних і пасажирських перевезень. Експлуатація колій з порушенням умов їхнього ремонту призводить до впровадження обмежень на швидкість руху поїздів та зменшення середньої швидкості вантажних і пасажирських перевезень.

АТ "Укрзалізниця" проводить усі роботи з технічного обслуговування інфраструктури залізничного транспорту самостійно, використовуючи власне обладнання для обслуговування. У Європейському Союзі зараз більшість робіт з технічного обслуговування колій передаються на субпідряд приватним компаніям, які спеціалізуються на проведенні таких робіт. Техніка для технічного обслуговування колійного господарства належить регіональним філіям, вона застаріла та має низьку продуктивність роботи (підбивання баласту, перекладання колій, зварювання). Відсутні поїзди для технічного обслуговування колій у швидкому режимі.

За даними АТ "Укрзалізниця" спостерігається високий рівень фізичного зносу рухомого складу. Близько 96% локомотивів мають вік понад 26 років і мають рівень фізичного зносу 93-97%. Наразі працює лише половина з 300 локомотивів. Ситуація з вантажними вагонами трохи краща, натомість 75% пасажирських вагонів старші за 28 років, а рівень фізичного зносу – 90%. Старіння та незадовільний технічний стан рухомого складу залізничного транспорту призводить до накладення обмежень на швидкість руху поїздів, зменшення якості послуг, що надаються, та комфорту, а також негативно впливає на безпеку перевезень. Оновлення рухомого складу є нагальною потребою.

У контексті реформування залізничного транспорту в Україні оптимізація системи технічного обслуговування рухомого складу повинна стати одним із основних пріоритетів реформи. Реформа передбачатиме значні якісні та кількісні зміни у роботі заводів з ремонту рухомого складу, їхньої організації за певними критеріями для розподілу діяльності на ремонт і технічне обслуговування, а також створення кластерів з ремонту, орієнтованих на надання послуг. Відповідні зміни можуть включати пошук приватних партнерів та інвесторів для надання певних послуг з технічного обслуговування.

Пасажирські перевезення генерують значні збитки для АТ "Укрзалізниця". Тому потрібно розглянути способи оптимізації пасажирських перевезень і зменшення відповідних витрат. Передусім передбачається продовження поступового переходу до використання денних поїздів для пасажирських перевезень. Потрібно розвивати мережу для організації приміських пасажирських перевезень у співпраці з місцевими органами влади. Щодо пасажирських перевезень потрібно розробити та впровадити договори про організацію суспільно важливих перевезень за участі держави або обласних адміністрацій для створення бази, яка забезпечить експлуатацію фінансово неефективних залізничних ліній.