Поки всі аналізують перші десятки партій, що йдуть на вибори, я взявся за невдячну справу і прочитав політичні програми. Цікавив мене сектор інфраструктури - треба розуміти, чи будуть в фокусі майбутнього парламенту та уряду нові дороги, колії, порти та аеропорти.
Отже, змішавши валідол з колою, стало ясно, що не все так просто)
Згідно з останніми оприлюдненими рейтингами, шанси пройти до парламенту мають шість політсил, ще дві - близькі до подолання 5%-го бар’єру.
Чотири з цих партій згадали про інфраструктуру і лише дві з них, партії з найбільшими рейтингами - Слуга народу та Європейська солідарність, "розщедрилися" написати про інфраструктуру бодай декілька пунктів.
Почнемо з Слуги народу, політичної сили президента Зеленського, яка має шанси одноосібно сформувати Кабінет міністрів та призначити свого міністра інфраструктури з очільниками "Укравтодору", "Укрзалізниці" та АМПУ. Пріоритет 12 передбачає:
- Впровадимо незалежний контроль якості будівництва та ремонту автомобільних доріг;
- Створимо законодавчі умови для будівництва бетонних доріг;
- Демонополізуємо галузі пасажирських і вантажних перевезень на залізничному транспорті.
Що мається на увазі щодо контролю якості та умов "бетонок" - це риторичне питання, а от демонополізація в залізниці передбачає, напевно, допуск приватної тяги та лібералізацію ринку перевезень (є шанси на законопроект про залізничний транспорт)
Пріоритети Європейської солідарності Порошенка в сфері інфраструктури більше про результати, ніж про плани:
- 2018 рік став рекордним щодо кількості відремонтованих автодоріг в Україні. Завдяки початку роботи Дорожнього фонду відновлено 3800 км доріг загальнодержавного та місцевого значення;
-Реалізовано кілька масштабних інфраструктурних проектів, серед яких запуск Бескидського тунелю; запуск експресу до аеропорту "Бориспіль", відкриття частини транспортного коридору, що поєднує Україну із ЄС, в районі міста Рені.
Партія Сила і честь Смешка вважає, що для економічного розвитку України, серед іншого, є необхідним забезпечити модернізацію і створення нової транспортної інфраструктури, включаючи сухопутний, повітряний, морський і річковий шляхи сполучення. Але далі без жодної конкретики.
Громадянська позиція Гриценка, в свою чергу, хоче розпочати втілення масштабних інфраструктурних проектів з наданням переваги українському виробникові. "На будівництві нових доріг, мостів, вокзалів та аеропортів створимо сотні тисяч нових робочих місць", - говориться в партійній програмі.
Також анонсується, що будуть запроваджені жорсткі нормативи щодо викидів забруднювальних речовин від діяльності промисловості та транспорту. Але це все ж більше про екологію, ніж про інфраструктуру.
Мабуть, варто згадати і партію Українська стратегія Гройсмана, яка обіцяє забезпечити реалізацію масштабних проектів державно-приватного партнерства в сегменті інфраструктури та промисловості задля нарощування потужностей країни та створення нових робочих місць. Програма партії переконує, що українці їздитимуть хорошими дорогами, користатимуться сучасним залізничним транспортом, матимуть розвинуте авіаційне сполучення з Європою і світом.
Надій на БЮТ то ОППО було мало, але от Голос Вакарчука - хіба зуміє подолати цю печаль). В сухому залишку - НІЧОГО про розвиток регіональних аеропортів, внутрішній водний транспорт, лібералізацію міжнародних автомобільних перевезень, "відкрите небо" з ЄС. Ще не пізно майбутнім депутатам та урядовцям відкрити Національну транспортну стратегію 2030 та План заходів 2019 – 2021.
У порівнянні - мета Національної транспортної стратегії України - 2030
- забезпечення комплексного бачення визначення пріоритетів галузі транспорту та формування ефективної системи управління з урахуванням принципу мультимодальності;
- визначення концептуальних засад формування та реалізації державної політики в галузі транспорту, спрямованих на створення інтегрованого зі світовою транспортною мережею ефективного транспортного комплексу України;
- задоволення потреб громадян у перевезеннях, підвищення мобільності та доступності транспортних послуг;
- покращення умов ведення бізнесу задля забезпечення конкурентоспроможності та ефективності національної економіки як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках;
- виконання зобов’язань в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, у тому числі імплементація кращих світових практик, створення конкурентного ринку надання транспортних послуг;
- формування ефективної транспортної системи та логістики в умовах зміни геополітичної ситуації та фактичної війни з Росією.
Завдання та заходи:
Транспортною Стратегією визначено чотири пріоритетні напрями:
1. Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система.
2. Інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти.
3. Безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт.
4. Безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.
В рамках кожного пріоритетного напряму визначено:
- загальні проблеми, що потребують розв’язання;
- перелік завдань, що необхідно вирішити для розв’язання проблем;
- очікувані результати.
Основні очікувані результати реалізації:
- зміна системи стратегічного планування та управління розвитком галузі транспорту;
- модернізована, якісна та надійна мультимодальна транспортна система, що експлуатаційно сумісна з транс’європейською транспортною мережею;
- прозоре конкурентне середовище та рівні правила на ринку надання транспортних послуг;
- інноваційна, високотехнологічна та інтелектуальна транспортна мережа, цифрові транспортні коридори та електрона логістика;
- оновлений, зокрема й завдяки локалізації кращих світових технологій на вітчизняних підприємствах, рухомий склад;
- збільшення приватних інвестицій у розвиток транспортної галузі та дорожнього господарства.
