Вагонобудування в умовах війни: Збільшення виробництва, дефіцит запчастин та орієнтація на ЄС

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну залізнична логістика зазнала кардинальних змін - велика кількість вантажів пішла замість портів на західні переходи. Обсяги продукції ГМК, що до того була основним експортним вантажем залізниці, скоротились втричі. До того ж, транспортна система ЄС, яка вже давно тяжіє до контейнеризації, не була орієнтована на перевезення у великій кількості напіввагонів чи хопперів. Як результат, напіввагони стали в профіциті, а на арену активно вийшли платформи. Все це відобразилось і на вагонобудівній галузі. Попри зміни і складний для країни час, заводи навіть наростили виробництво та намагаються адаптуватись до нових реалій. 

ЦТС зібрав коментарі у найбільших вагонобудівних підприємств України, щоб дізнатись, як з початку великої війни змінились тенденції на ринку. Зауважимо, що найбільший виробник - Крюківський вагонобудівний завод - відмовився надавати відповідь на запит редакції.

Підґрунтя для змін  

За даними Державної митної служби, експорт товарів з України у 2022 році скоротився на 35%, до 44,2 млрд дол. Лідерами за обсягами експорту у воєнний рік, як і зазвичай, стали агропромисловий та гірничо‑металургійний комплекси, які забезпечили понад ⅔ товарного і більш як половину сукупного експорту. Лідери за вартістю експорту серед товарів - зернові культури, соняшникова олія та чорні метали. За підсумками 2022‑го експорт металу обвалився більш як утричі, до 4,5 млрд дол. Гірничо-металургійний комплекс України постраждав від війни значно сильніше, ніж інші галузі економіки. 40% металургійних потужностей було захоплено або знищено в Маріуполі - меткомбінати ММК ім. Ілліча та "Азовсталь", середнє завантаження інших потужностей у 2022 році було на рівні 30%. Плюс, на відміну від зернового ринку, який має можливості експортувати свою продукцію через великі порти навіть попри нестабільну роботу "зернового коридору", для ГМК основними маршрутами досі залишаються західні переходи та Дунай. 

Всі ці фактори сильно відобразились на картині залізничних перевезень, а отже і структурі вагонобудування. Класичні для нашого ринку напіввагони стали в профіциті. За даними Rail.insider,  ставки на напіввагони у 2022 році знизились до середньої ціни 500 грн на добу (без ПДВ), що на 5% менше ніж 2021 року, на противагу зерновози зросли до 1200 грн на добу, що в 2,6 рази більше показника попереднього року, 40-футова фітінгова платформа - до 800 грн, що у 2 рази більше ніж в 2021 році. 

Нові тренди воєнного року

Як наслідок згаданих вище факторів для вагонобудівної галузі за підсумками 2022 року - менше замовлень на піввагони, активне будівництво платформ та інших спеціалізованих вагонів, а також виробництво візків для європейської колії. І, як це не дивно, на цьому тлі заводи навіть змогли наростити виробництво.

"Тенденції будівництва вагонів сьогодні зумовлені насамперед мінливою ситуацією на внутрішньому ринку вантажних перевезень, що спричинена з однієї сторони блокадою морських портів та недотриманням умов Зернової угоди з боку агресора і переорієнтацією значної частини вантажів на нові логістичні маршрути, та з іншої сторони - неготовністю західних прикордонних переходів та партнерів прийняти та обробити українські вантажі", - відзначають у ПрАТ "Дніпровагонмаш". За минулий рік завод виготовив 623 вантажні вагони, що на 40% більше порівняно із 2021 роком. Із них напіввагонів - 362 од., фітингових платформ - 169 од., вагонів-хоперів для зерна - 60 од., вагонів-платформ для важковагової обрізі - 16 од. Окрім того, у минулому році компанією було виконано 9 важких ремонтів спеціалізованих вагонів.

АТ "Укрзалізниця" у 2022 році побудувала 177 вантажних вагонів проти 11 од. в 2021 році. Із них напіввагонів - 100  од.,   фітингових платформ - 75 од. та  зерновозів - 2 од. А також мала великі об'єми по ремонтним роботам - 23 480 вантажних вагонів. З них 12 361 од. власності АТ "Укрзалізниця", у тому числі: зерновозів - 4 751 од., напіввагонів - 1 995 од., платформ універсальних - 1 222 од., цистерн - 1 119 од., платформ фітингових - 1 010 од., критих - 271 од., інших типів вагонів - 1 993 од. Окрім того, для забезпечення перевезення вантажів у міжнародному сполученні "Укрзалізниця" ремонтувала та комплектувала візки колії 1435 мм. Всього за 2022 рік було зроблено 3 450 візків. 

ДМЗ "Карпати" у 2022 році виробив на 30% більше продукції, аніж за 2021 рік. Зокрема, зерновозів - 377 од., платформ - 104 од., напіввагонів - 66 од., цементовозів - 7 од. Загалом було побудовано 554 одиниці, ще 594 од. було відремонтовано. 

Aurum Group за результатами роботи у 2022 році побудував 47 вагонів, порівняно з 19 вагонами у 2021 році.  Обсяги ремонтів скоротились на 40%, до 713 одиниць. Серед них: напіввагони - 635 од., цистерни - 40 од., цементовози - 22 од., зерновози - 16 од. 

В контексті ремонтів також варто згадати "Лемтранс". В минулому році компанія виконала планові та поточні ремонти 6 941 од. вагонів. Цей показник став майже вдвічі меншим за обсяги вагоноремонтів 2021 року. Проте, слід нагадати, що ще на початку повномасштабного вторгнення російськими окупантами було зруйноване вагонне депо в Волновасі - одне з найбільших депо України. Тим не менше, навіть за цієї обставини, вагоноремонтні майданчики компанії продовжують активно працювати. 

Крюківський вагонобудівний завод категорично відмовився надавати інформацію ЦТС, проте, судячи з наявних новин, за 2022 рік чистий дохід заводу від продажу вантажних вагонів зріс на 16,8%, до 1 млрд 383 млн грн, тоді як від реалізації пасажирських - у 2,1 рази, до 1 млрд 925 млн грн. Також достеменно відомо, що в 2022 році завод виготовив та передав "Укрзалізниці" два останні дизель-поїзди ДПКр-3 (№5 та №6) із шести замовлених залізничною компанією та 65 пасажирських вагонів за контрактом 2021 року. 

Проблеми з комплектуючими

Для виготовлення вагону потрібно понад 3000 різноманітних матеріалів та комплектуючих. Розв’язана росією війна та тимчасова окупація частини території нашої країни призвели до знищення деяких підприємств-постачальників матеріалів та комплектуючих. Крім того, як відзначають в Aurum Group, частина запчастин постачалась із рф.  "Всі "доїдали" власні довоєнні запаси. Тож, на ринку України ми спостерігаємо і дефіцит, і різке збільшення цін на низку комплектуючих", - говорять в компанії. 

Виробники відзначають, що найбільш дефіцитними стали підшипники, елементи гальмівної системи, крупне литво для візків, штамповані деталі та великий сортамент металопрокату. ПрАТ "Дніпровагонмаш", для прикладу, шукає заміну на ринках Європи та Сходу, намагається налагодити власне виробництво, а також в кооперації з партнерами. З іншої сторони, Aurum Group відзначає, що існує проблема з сертифікацією і жодна українська компанія так і не отримала за рік дозвіл на виробництво власної продукції. 

Орієнтація на Захід

Сьогодні вже не лишилось сумнівів, щодо необхідності максимальної інтеграції української логістичної системи в європейську. Останній рік ми бачимо активний розвиток цього напрямку, але навіть після майбутнього відкриття портів, як прогнозують експерти, велика частина вантажопотоку залишиться на західних переходах. 

Один з основних трендів для ЄС сьогодні - це контейнеризація вантажів. Крім класичних 20 та 40-футових контейнерів, розробляються різні види контейнерів під нішеві вантажі - газ, цемент, руду і тп. "Те, що я бачив, - це контейнер для перевезення руди 13 футів. Такі уніфіковані для конкретного виду вантажу проекти дозволяють швидше окупити інвестиції, вони й надалі будуть розвиватись", - відзначав дещо раніше в коментарі ЦТС керівник компанії "Левада Карго" Володимир Деменко. Ще один тренд - контрейлерні перевезення, що допомагають скорочувати викиди СО2. А, як відомо, екологічні аспекти зараз у фаворі в Євросоюзі, і такі проекти найчастіше знаходять фінансову підтримку і позитивний відгук з боку різноманітних інвесторів.

В ПрАТ "Дніпровагонмаш" відзначають, що обрали модель розвитку, яка поєднує рішення вагонобудування та тенденції контейнеризації. З лютого 2023 року підприємством розпочато інтеграцію продуктової номенклатури під європейські ринки. Насамперед, це реалізація українсько-австрійського проекту - група ТАС придбала 40% акцій компанії ТransAnt GmbH, яка є розробником інноваційних вантажних вагонів нового покоління. На українському заводі локалізовано виробництво і здійснено запуск виробництва сучасних моделей вантажних вагонів, які відповідають міжнародним стандартам та вимогам європейських залізничних перевізників. Крім того, на підприємстві закінчують сертифікацію нової моделі 40-футової платформи та працюють над трьома новими моделями вагонів.

На виробництві ДМЗ "Карпати" тим часом освоюють новий для себе напрямок - ремонт тепловозів. За 6 місяців відремонтували та реконструювали депо, докупили необхідне обладнання для ремонту, атестували виробництво та стали одним із небагатьох підприємств, що має атестований колісно-візковий цех з можливістю ремонту будь-яких колісних пар для тепловозів. Крім того, розвивають паралельні напрямки і дивляться на перспективи. Зокрема, диверсифікують виробництво у напрямку експорту прескомпакторів до Європи. Повідомляють, що а сьогодні разом із партнерами освоїли 5 нових моделей та мають замовників в Австрії, Німеччині та Чехії. Продовжують інвестувати в обладнання та бачать можливість розвитку у виготовленні мостових конструкцій.  

З чим розпочали 2023 рік

В поточному році усі опитані ЦТС заводи продовжують виробництво та сподіваються наростити об'єми випуску продукції, порівняно з минулим роком. Так, ПрАТ "Дніпровагонмаш" у період січня-квітня 2023 року виготовив 150 вантажних вагонів, 80% виробничої програми складали вагони-хопери для зерна та інших харчових вантажів. Ще 6 спеціалізованих вагонів було відремонтовано. Загальний план будівництва вантажних вагонів 2023 року на 45% більший аніж був план виробництва 2022 року.

"Укрзалізниця" про будівництво вагонів у цьому році не повідомляла, але відомо, що за 4 місяці 2023 року компанія відремонтувала 6 905 вантажних вагонів, з них 3 252 од. власності УЗ, у тому числі: цистерн - 1171 од., зерновозів - 574 од., напіввагонів - 454 од., платформ універсальних - 78 од., платформ фітингових - 14 од., інших типів вагонів - 961 од.

Aurum Group за січень-квітень відремонтував 345 вагонів, із яких напіввагони - 329 од., цистерни - 16 од. Завод "Карпати" побудував 297 вагонів, в тому числі: зерновозів - 236 од., платформ - 2 од., напіввагонів - 35 од., цементовозів - 24 од.

Читайте також Диверсифікація та непрості рішення: Як російська війна проти України змінила литовську залізничну компанію LTG Cargo